Володимиру Зеленському не вдалось зустрітися з Дональдом Трампом у Білому домі через скандал, що згодом переріс у перший імпічмент 45-ого президента США, тому обмежились лише обміном думок на полях Генасамблеї ООН. Через рік частина українського політикуму сприйняли перемогу Джо Байдена із неприхованим оптимізмом, сподіваючись, зокрема, й на приїзд президента США до Києва чи на зустрічний візит до Вашингтону, та, в цілому, на зближення співпраці, а, можливо, і на допомогу як мінімум у поверненні Донбасу через долучення до переговорів.

Насправді, в бажанні зустрітися на найвищому рівні аж ніяк немає нічого поганого. Навпаки, без особистого контакту рідко реалізуються ті самі бажані "прориви" у двосторонніх відносинах. Але окрім зустрічей лідерів також є важливі контакти на нижчому рівні, є "домашні завдання", які здебільшого ми маємо імплементувати приблизно "на вчора". Тому ідея зустрічі  – це однозначний позитив, але від наповнення залежить теж дуже багато.

Зустріч ЗЕ-Байден: для чого і що далі

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.