Минулого тижня, коли я подорожував потягом до Києва, українка подякувала мені за підтримку її країни. Я сказав, що вона помиляється: насправді світ має дякувати Україні. "Ми даємо зброю, але ви жертвуєте життями", — пояснив я. На зміну її подиву прийшла певна гордість.

Нещодавній заклик політиків з Великої Британії та Сполучених Штатів до України бути вдячною свідчить про зашорений погляд, оскільки нехтує наявним екзистенційним ризиком для західної демократії та ігнорує мужність України в боротьбі з найбільшою сучасною загрозою.

На саміті НАТО у вівторок міністр оборони Великої Британії Бен Воллес і радник з національної безпеки США Джейк Салліван закликали Україну виявити більше вдячності, до того ж Воллес зазначив, що Велика Британія не є онлайн-крамницею зброї. Воллес і Салліван помиляються. Так, Україна вимушена боротися за своє життя, свободу та навіть своє існування як незалежної нації. Проте вона також воює з режимом, який загрожує всім тим цінностям, що визначають нас як людей вільного світу. Отже, кожна крапля української крові проливається задля спільного блага. 

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
бен уоллесвійна з росією