У заявах Трампа зміст важливіше за форму. Захід має згадати політику жорсткої сили
Що є найважливішим у міжнародних відносинах: мова чи зміст? Здається, відповіді мають бути простими, але за останні три десятиліття альянс, здається, забув основи політики жорсткої сили та те, чим займаються національні держави. Коротко кажучи: національна безпека.
Скажімо, нещодавні заяви президента-обраного Дональда Трампа щодо Гренландії. Так, союзники повинні враховувати чутливості один одного, але чи можемо ми нарешті перейти від слів до справи і поговорити хоча б раз про важливі аспекти національної безпеки? Про те, що на кону?
У 1946 році США запропонували купити Гренландію за $100 млн золотими злитками з метою "військової необхідності". Причина була та сама, що й сьогодні, коли мова йде про стратегічну нерухомість: розташування, розташування, розташування. З таненням льодів у Арктиці північний прохід стає стратегічно важливим шляхом.
Те саме стосується Китаю та Росії, які активно намагаються домінувати в цьому регіоні. Прохід GUIK (Гренландія-Ісландія-Велика Британія) також належить до цієї категорії – це єдиний вихід для російського флоту, щоб розмістити свої "бомбери", готові завдати удару по Північній Америці своїми підводними балістичними ракетами. Знову ж: розташування, розташування, розташування. Це просто.
Чому ж наші європейські союзники так нервують, коли Дональд Трамп говорить про Гренландію, Північний полюс чи Панаму, де китайці захопили Панамський канал, домінують у цифровій сфері і ось-ось встановлять військову присутність на землі?
Ось моя точка зору, і те, що я маю сказати про Гренландію, Канаду чи Панаму, не означає, що я ігнорую занепокоєння Європи щодо використаної риторики, але скоріше має на меті пробудити людей до реалій дарвіністської системи самодопомоги, яку ми називаємо міжнародними відносинами. Простими словами: прокиньтесь.
Занадто довго колективний Захід говорив у нормативних термінах про правила та цінності, поки наші вороги їли наш обід. Де були європейські столиці, коли Росія вторглася в Грузію, захопила Крим, вбивала сирійців в Алеппо? Все це були лише слова.
Звісно, ми мали зустрічі і багато розмов. Спочатку, у 2008 році, було сказано "ні" членству Грузії та України в НАТО, потім Путін отримав "Північний потік-1" та "Північний потік-2" одразу після того, як він вторгся і захопив території як у Грузії, так і в Україні. Яку ціну він заплатив?
Головне: час прокинутись. Перестаньте говорити про "захист міжнародного порядку, заснованого на правилах", тому що ми ніколи не ризикували, щоб його захищати. "Порядок, заснований на правилах" мертвий, якщо він взагалі колись існував. Будь ласка, прокиньтесь і побачте світ таким, яким він завжди був – жорстоким і брутальним.
Давайте знову почнемо говорити термінами, що відображають реальність: геополітика і жорстка сила. І давайте чітко повідомимо нашим ворогам, що є справжніми червоними лініями. Покажемо їм, що ми маємо внутрішню силу захищати те, що ми вважаємо важливим для нас. Ось що робить стримування ефективним.