Три роки російського ультиматуму Заходу – Трамп вирішуватиме завдання, яке лише ускладнилося
Три роки тому Московія висунула США і їх союзникам ультиматум – або ви обнуляєте європейську архітектуру безпеки до налаштувань зразка початку 1997 року, або Москва починає велику війну проти України.
Блеф не вдався (може, і не очікували в Кремлі, що вдасться), і як наслідок — до кінця підходить третій рік повномасштабної агресії Московії проти України.
Водночас бойові дії лише унаочнили політичні моменти, очевидні й до 24.02.2022.
Передусім те, що Москва недостатньо сильна для радикальної ревізії європейського порядку на свою користь, але достатньо сильна, щоб генерувати проблеми й ризики для нього.
У той час як США і їх союзники й далі не хочуть/не можуть (чого більше — важко сказати) змусити Москву остаточно і безповоротно усвідомити наявний порядок, включно із тим, що Україна і її суверенітет з погляду свободи вибору вектора зовнішньої політики – це доконана реальність. Хоча при цьому США і їх союзники готові виділяти ресурси, щоб не дати Московії реалізувати свої плани.
А ми посеред цього всього з усіма наслідками для нас як держави та нації.
Така війна і такі жертви призвели до подальшої радикалізації позицій як України, так і нашого противника. Україна більше не хоче бути сірою зоною, коштом безпеки та інтересів якої будувалася європейська система безпеки, де намагалися-таки знайти певну модель співіснування з Московією.
У той час Московія так обставляє свою позицію і вибудовує аргументацію/ідеологію, що її безпека і подальше існування України як країни, що функціонує, – несумісні.
Це та політична реальність, з якою має працювати Дональд Трамп і його команда з 20.01.2025.