Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який уже здобув сумнівну славу завдяки своєму авторитарному контролю над країною, цього тижня знову потрапив у заголовки новин через черговий візит до маєтку Трампа Мар-а-Лаго.

Однак Орбан зустрівся не лише з Трампом — він також провів теплу бесіду з Ілоном Маском, який останнім часом зручно виконує роль "тіньового обраного президента", зміцнюючи свої зв’язки з деякими найвпливовішими політичними фігурами США. Тим часом Джей Ді Венс, здається, кудись зник.

Але на цьому Орбан не зупинився. Після недавньої зустрічі з Трампом, він годину розмовляв із Путіним про ситуацію в Україні. У своєму дописі на платформі X (раніше Twitter) Орбан назвав нинішній час "найнебезпечнішими тижнями російсько-української війни".

Він також заявив: "Ми робимо все можливе, щоб аргументувати на користь припинення вогню та мирних переговорів", — вкотре демонструючи свою підтримку російського порядку денного в цій геноцидній війні.

Тим часом нещодавно The Guardian повідомила, що в ніч виборів у США в листопаді 2024 року група ультраправих німецьких націоналістів, включно з кандидатом від AfD Філіппом-Андресом Рау, зустрілася з Дональдом Трампом у маєтку Мар-а-Лаго. Ця зустріч, яка майже не привернула уваги ЗМІ, підкреслює зв’язки Трампа з європейськими ультраправими рухами, більшість із яких фінансується та підтримується Росією.

Партія AfD, яка перебуває під глибоким розслідуванням через її зв’язки з Кремлем — включно з присутністю російських агентів і фінансуванням із Москви — тісно узгоджується з Трампом у ключових питаннях, таких як націоналізм і антиміграційна політика.

Це ще більше зміцнює тривожну конвергенцію ультраправих груп у Європі та США, усі з яких посилюються під впливом Росії. Москва давно прагне культивувати ці альянси в рамках ширшої стратегії дестабілізації західної єдності та підриву демократії.

Віктор Орбан, давній союзник Путіна, постійно виступає проти військової допомоги Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Він наполегливо закликає до мирних переговорів, які б фактично заморозили війну та закріпили контроль Москви над незаконно окупованими територіями.

Його дипломатія з Росією, навіть під час головування Угорщини в Раді ЄС, ще більше загострила напруженість у Євросоюзі. Орбан активно намагався зірвати узгоджені дії проти Росії, одночасно шпигуючи за європейськими посадовцями.

Телефонна розмова Орбана з Путіним після його зустрічей із Трампом і Маском стала ще одним підтвердженням його ролі як посередника для просування інтересів Москви у США. Цей візит відбувся після попередньої липневої зустрічі Орбана з Трампом, під час якої вони обговорювали "можливості миру" в Україні.

Для Орбана "мир" завжди означав підтримку Росії, яку він захищав за будь-якої можливості, навіть коли Москва продовжує свою геноцидну війну проти України. Його дипломатичні зусилля були спрямовані на підрив єдності ЄС у питанні санкцій проти Росії та обмеження підтримки Заходу для України в її боротьбі за виживання.

Роль Орбана виходить за межі саботажу допомоги Україні; вона включає активне сприяння ширшій стратегії Росії щодо дестабілізації Європи та США, зокрема через втручання у вибори.

У 2020 році, під час виборів у Словаччині, Угорщина та Росія, ймовірно, співпрацювали, щоб утримати у владі проросійський уряд. Орбан виступив посередником, сприяючи впливу Москви у Словаччині та одночасно придушуючи продемократичні рухи.

Стратегія Орбана в США не обмежується особистими зустрічами в Мар-а-Лаго. Його десятирічний вплив дедалі більше поширюється на американські консервативні кола, зокрема через платформи на кшталт Heritage Foundation та CPAC (Конференція консервативних політичних дій), де він здобув підтримку ключових фігур ультраправого спрямування.

Це не просто співпраця з популістами; це налагодження глибших зв’язків з американськими консерваторами, які поділяють його та московське неприйняття демократичних цінностей і ліберального управління.

На початку цього року, під час закритої зустрічі в Heritage Foundation, Орбан виступив перед зібранням ультраправих політиків, аналітиків і впливових осіб із США, ще більше зміцнюючи зв’язки з радикальними групами та просуваючи російський порядок денний щодо України, включно зі спробами зірвати надання США зброї та допомоги.

Його зв’язки підкреслюють стратегію Росії використовувати посередників для просування прокремлівських, антидемократичних ідеологій на Заході.

Орбан є одним із багатьох діячів, яких Росія роками культивувала в рамках своєї ширшої стратегії фінансування та використання ультраправих рухів у Європі та США. Мета Кремля очевидна: зруйнувати демократичні системи, поглибити суспільні розбіжності та послабити союзи, що забезпечували глобальну стабільність із часів Другої світової війни.

Такі фігури, як Орбан, хоча й не є центральними в операціях Москви, відіграють важливу роль у підриві демократії та просуванні авторитаризму.

На цей момент основний фокус Росії — використання всіх своїх маріонеток, включно з Орбаном, Трампом, Маском та іншими, щоб здолати Україну, розграбувати її землі та ресурси, а також зламати опір Заходу її імперіалістичним експансіоністським амбіціям.

Оригінал