Путіну більше не вірять. А незабаром вибори до Держдуми. Тут стануть у пригоді окуповані території

У вересні в Росії відбудуться "вибори" до нелегітимної Держдуми. Нелегітимною вона є, починаючи з 2016 року, коли голосування провели на окупованих територіях України. Зараз президент РФ Володимир Путін збирається заглибити ситуацію, не тільки дозволивши голосувати окупованим територіям, а й обиратися бойовикам. Його головне завдання – уникнути наслідків рекордно високого рівня недовіри до його режиму.

Уже кілька років Росія незаконно роздає на окупованому Донбасі паспорти. Багато людей опиняються у безвиході і набувають громадянство, щоб уникнути репресій. Але є й ті, хто набуває його добровільно. В чиїхось фантазіях отримання роспаспорта, напевно, спрощує життя, але це помилка. За сучасних російських реалій паспорт РФ не дає прав, а накладає додаткові обмеження.

Якщо мотивація людей – питання дискусійне, то з намірами Путіна все зрозуміліше. Паспортизацією він вирішує виключно власні проблеми. А ті, хто беруть у ній участь, стають інструментом у його руках.

Очевидно, що одна з цілей Путіна – зробити фейк про "порятунок росіян", яким Кремль виправдовує війну проти України, є ближчою до правди. Заздалегідь хочеться сказати, що старання РФ у цьому напрямі марні, оскільки процес паспортизації вже де-факто є публічним визнанням Кремля незаконності його дій проти України.

Умовне оточення роспрезидента або ті ж бойовики в окупованому Криму та Донбасі, обираються виключно з надією поїхати до Москви і провести там наступні кілька років, забувши про регіони у стані стагнації.

Вже майже вісім років окупований Донбас чекає на "краще життя". Але воно не настає, точніше – не для всіх.

Краще стало жити бандитам, які отримали "добро" на мародерство. Непідконтрольні уряду України території перетворилися на пісочницю для збочених "братніх" розумів, а люди, які там мешкають, мимоволі втратили суб'єктність. Вони обережно блукають вулицями в надії бути непоміченими, щоб уникнути гіршого.

Мабуть, ті, хто думають, що після виборів буде краще, помиляються найбільше.

По-перше, окупований Донбас вже "репетирував" голосування під час "обнулення Путіна".

По-друге, достатньо поглянути на таке ж квазі-щось – Придністров'я. Вже упродовж 30 років це незрозуміле утворення чогось чекає. Воно існує виключно для реалізації путінської зовнішньої політики на пострадянському просторі.

У Придністров'ї люди з роспаспортами голосують за слуг Путіна на місцевих виборах і за самого Путіна або ЄдРо – на російських. Але потім нічого доброго не відбувається. Про них знову всі забувають на декілька наступних років. Людям важко визнати нікчемність свого становища, тому вони відкидають думки, що стали заручниками ситуації.

Фактично у Придністров'ї живуть раби Путіна з росгромадянством, які жодного разу не бували в Росії. І, найімовірніше, ніколи туди не потраплять, оскільки у них, по-перше, немає грошей; а по-друге, інфраструктурної можливості.

Для Путіна зручний такий стан справ, коли у його "заморських" невільників немає можливості потрапити в "метрополію". І попри географічну близькість, на окупований Донбас під Путіним чекає така сама доля.

Придністров'я не надто яскравий приклад? Тоді візьмемо окупований Крим. За вісім років все, що відбувається з півостровом, можна описати одним словом – стагнація. Причому на всіх фронтах: права людини, бізнес і навіть, здавалося б, базове питання – водопостачання.

Чому так відбувається?

Тому що Крим і Донбас, їхні мешканці – для Кремля лише інструмент досягнення власних цілей. Скрізь, куди приходить Путін, жити стає краще його "друзям" і силовикам – групам захисників від протестно налаштованих громадян. І навіть у цьому прошарку найкраще себе почуває лише командування. Пересічний боєць ототожнюється з гарматним м'ясом. І зрозуміє він це тільки тоді, коли до нього прилетить від своїх. Інакше чому росіяни так сильно люблять "викликати вогонь на себе"?

Зараз Путін збирається знову використовувати українців на окупованих територіях – тепер для голосування до Держдуми. Але ж в Росії голосування – невтішний обов'язок, а не право. По-перше, "вибори" проводяться серед заздалегідь затверджених Кремлем кандидатів – тобто право вибору не більше ніж фікція. По-друге, грою в демократію там уже ніхто б не займався, однак нелегітимній владі потрібно створювати образ для закордону.

Усередині Росії ніхто нікого вже не переконує, оскільки не вважає за необхідне – зомбі-демократія існує для підтримання образу. Невизнання Заходом росвиборів не відіграє для РФ жодної ролі. Якщо поглянути на панівний зовнішньополітичний дискурс Москви, то для Кремля немає нічого парадоксального в порівнянні свого режиму, наприклад, з американським.

Те, що Путін організував онлайн-голосування для жителів окупованого Донбасу – лише підтверджує головну тезу: люди в його очах – невільники. Тепер їх не доведеться вантажити в автобуси і кудись везти, можна дозволити поставити галочку в комп'ютері прямо у місті, яке поступово занепадає. Онлайн-голосування створено не для "виборця", а для зручності Кремля.

У своїй статті Путін висловлює думку, що "Києву не потрібен Донбас". Але на відміну від Путіна, Україна від Донбасу не відмовлялася і вже вісім років щодня бореться за нього. Так само як і за Крим, про що свідчить Кримська платформа.

А ось російський президент відмовився від своїх початкових планів і вичавлює з окупованих територій останні соки явно не для того, щоб потім інтегрувати їх і відновити.

Звичайно ж, "вибори" на окупованих територіях зрештою відбудуться. Навіть якщо суттєвої явки не буде, авторитарний російський режим намалює її, так само як і результат ЄдРа. Це піднесуть Путіну як успіх, але ціль бюрократичного апарату на створення образу, який затьмарює реальність, у майбутньому може обернутися глибоким розчаруванням, адже сьогодні підтримка путінського режиму в Росії – на рекордно низькому рівні.