Відкликати з України західних військових інструкторів, вивезти іноземне озброєння та відмовитися українській стороні від спільних навчань з НАТО. Також Україна має повернутись у нейтральний позаблоковий статус. Таку вимогу Кремля Заходу для деескалації конфлікту в Україні озвучила офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова.

Президент Росії Володимир Путін висунув новий ультиматум.

Для забезпечення гарантій безпеки самої Росії, звісно. Ну, так буває, ви, коли переживає, починаєте висувати ультиматуми. А кому, як не Росії, з її третьою у світі армією та величезним ядерним арсеналом, переживати про свою безпеку.

Ось вони й переживають. І ультиматуми висувають. Як маленький злісний песик, який так боїться, що гавкає на всіх навколо.

І якщо вперше злісний песик гавкав на НАТО і вимагав переділити світ, то тепер все набагато простіше. Просто НАТО Росії відмовило і треба все одно когось перемогти. Бо ж не поважатимуть.

Тепер безпеці Росії загрожує лише Україна.

Бачите, які ми страшні. Сильна та страшна Україна не дає спокійно спати ночами Путіну в його бункері, і він прокидається, відриваючись від своїх некрофільських солодких снів, у страху, що Україна нападе. Біжить до своєї ядерної валізки, гладить її, називає "моя прєлєсть" і тільки потім засинає.

Тепер безпеці Росії загрожує зброя, яку дають Україні для самозахисту.

Ну справді, протитанкові комплекси в Україні дуже загрожують безпеці простих росіян. Це зрозуміло. А раптом якийсь бурят чи житель Воронежа вирішить сісти на танк і поїхати покататися до Харкова. А тут бах – його танк підбили. Це ж небезпечно.

Тепер безпеці Росії загрожують кілька сотень інструкторів НАТО, які навчають українську армію оборонятися та п'ють пиво у Львові. І важко уявити, яка з цих дій більше загрожує беззахисній Росії.

Приємно, чорт забирай. Це в українській пресі суцільне "зубожіння" та відсутність реформ, недофінансована армія та корупція. А для росіян ми загроза. Спати не можуть, бояться. Весь світ на вуха поставили, тупцяють ніжками та погрожують ядерними бомбами через страх перед Україною.

Путін і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в страху переказують один одному свої сни про те, що одного разу до них прийде чи то екслідер Правого сектору Дмитро Ярош, чи то президент України Володимир Зеленський.

Чи боїться Росія? Звичайно.

Боїться, що не буде імперією. А без України вона не може бути імперією. А це так складно прийняти.

Остання з наявних у світі імперій не хоче розвалюватися. І відчайдушно хоче затягнути з собою в могилу якнайбільше сусідів.

Боїться, що ще кілька років і зарплати в Україні обженуть доходи росіян, і тоді як розповідати про жахіття демократії. Вже IT-шники в Україні заробляють більше, ніж у Росії. І незабаром про це почнуть говорити на прокурених кухнях у Самарі.

Екзистенційний страх Росії зрозумілий. Найбільше вони бояться успішної України поряд.

Для російських автократів успішна Україна поруч як для українських корупціонерів успішна Польща.

Це через Польщу нам доводиться реформи робити.

Свободу слова розвели. Депутатам вже ні хабар взяти, ні п'яним хабар запропонувати. Поки ледь-ледь вдається відмазувати, але всі це бачать і сміються.

Українські корупціонери із задоволенням скасували б успішну Польщу з її поганим прикладом для українців, як російські генерали намагаються не допустити успішну Україну.

Загалом, бояться. Дійсно. Справді, бояться.

Але тільки до загроз безпеки Росії це не має жодного стосунку.

Оригінал