За 2021 рік публічні "обличчя" партій, які на позачергових виборах 21 липня 2019 року увійшли до складу Верховної Ради IX скликання: Європейської Солідарності, Батьківщини та ОПЗЖ – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Віктор Медведчук, Юрій Бойко – не ініціювали жодної економічної реформи. Очільники фракцій Слуга народу та Голос опинилися в середині рейтингу. Хто ж очолив рейтинг депутатів-реформаторів-2021? 

У 2021 році експерти Індексу реформ зафіксували 163 економічні регуляції, які суттєво впливають на ситуацію в Україні. Оскільки наймасштабніші зміни в країні зазвичай впроваджуються саме законами, було проаналізовано, хто брав участь в їх створенні.

Минулого року найбільше реформаторських законів ініціювали депутати – 70 з 89-ти законопроєктів, ще 10 ініціював Кабінет Міністрів України, дев’ять важливих економічних законів – у скарбничці президента Володимира Зеленського.

У підсумку було складено рейтинг депутатів-реформаторів-2021. У фінал увійшли 309 чинних народних депутатів, які розділили між собою 78 місць рейтингу (адже оцінки у деяких збігаються). 

296 нардепів отримали позитивну оцінку – від 0,2 до 25,6 бала. Шестеро брали участь в розробці законів, які в Індексі реформ отримали оцінку 0 і, відповідно, не дали балів своїм ініціаторам, сім стали антиреформаторами з негативними оцінками від -0,3 до -1 балу. Ще 114 нардепів за рік не ініціювали жодної економічної реформи та не потрапили у рейтинг.

Читайте також

Довідково. Індекс моніторингу реформ – це аналітичний інструмент, призначений надати кількісну оцінку прогресу економічних реформ в Україні. Він базується на оцінці експертами змін у регуляторному середовищі, які можна вважати реформаторськими або антиреформаторськими. Заснований на початку 2015 року аналітичною платформою Вокс Україна.

Чудова дюжина

Найбільші бали отримали 12 народних депутатів і всі – з фракції Слуга народу:  Данило Гетманцев, Юлія Гришина, Дмитро Любота, Вікторія Кінзбурська, Сергій Штепа, Єгор Чернєв, Володимир Ватрас, Галина Третьякова, Олександр Ковальчук, Олександр Федієнко, Андрій Мотовиловець та Андрій Клочко. Це не дивно, адже депутатам монобільшості легше спільно ініціювати та ухвалювати важливі закони.

Однак, ініціативні депутати працюють не тільки у пропрезидентській фракції – і в ній, і у Голосі 90% від депутатів зі списку долучалися до створення реформаторських законопроєктів. 

Найменш ініціативні депутати у ЄС та ОПЗЖ (33% та 30% депутатів зі списку долучилися до ініціювання економічних реформ).

Повний рейтинг депутатів дивіться за посиланням.

Цікаво, що "обличчя" фракцій Батьківщина, Європейська Солідарність та ОПЗЖ – народні депутати, які найчастіше з’являються у політичних токшоу, – у 2021 році не долучилися до ініціювання жодного реформаторського законопроєкту. 

Це стосується Юлії Тимошенко, Юрія Бойка, Віктора Медведчука, Нестора Шуфрича, Петра Порошенка

"Обличчя" фракцій Голос і Слуга народу опинилися в середині нашого рейтингу.

Наприклад, голова фракції Голос Олександра Устінова працювала над двома законопроєктами, які принесли їй два бали та 187-ме місце в рейтингу, а нардепка Кіра Рудик отримала 173-тє місце із загальним балом три за співавторство у двох законопроєктах.

Голова фракції Слуга Народу Давид Арахамія – на 27-му місці із загальним балом 10 за співавторство в одинадцятьох законопроєктах. Голова фракції Довіра Олег Кулініч отримав 3,3 бала за роботу над трьома проєктами законів і посів 149-те місце, а голова фракції За майбутнє Ігор Палиця опинився на 210-му місці з балом два за роботу над законопроєктом про спрощення приєднання до електромереж для малого і середнього бізнесу.

Антиреформатори

Серед семи депутатів-антиреформаторів (що потрапили у рейтинг з негативною оцінкою від -0,3 до -1 бала) шість чоловіків – Ярослав Рущишин, Микола Скорик, Олег Воронько, Микола Кириченко, Роман Мулик та Олег Семінський, та одна жінка – Ніна Южаніна. Вони представляють фракції Слуга народу, Голос, Європейська солідарність та ОПЗЖ.

Що ініціювали Кабінет міністрів та президент

Не лише народні депутати у 2021 році ініціювали реформаторські закони. Над їхньою розробкою також працювали Кабінет міністрів та Володимир Зеленський. 

Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зареєстрував у Верховній Раді 10 законопроєктів, які потрапили до Індексу реформ. Більшу частину ініційованих ним законів становлять секторальні реформи. Серед них немає антиреформ, відтак, загальна оцінка Кабміну склала 10,3 бала.

Володимир Зеленський у 2021 році ініціював дев’ять законів. Вони стосувалися переважно судової, правоохоронної та податкової сфер. 

Кілька президентських законів отримали суперечливі оцінки від експертів, тому їхня загальна оцінка склала 0 балів. Це закон про "інвестнянь", про запобігання надмірному впливу олігархів, а також два закони з пакета "податкової амністії" – про звільнення декларантів від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства та про зняття відповідальності за умисне ухилення від сплати податків за умови подання одноразової спеціальної добровільної декларації. 

Відзначився президент і антиреформою – закон про податкову амністію отримав від експертів негативну оцінку. Загальний рейтинг президента склав 3,8 бала.

Якби президент та Кабмін "змагались" за місця у рейтингу разом з депутатами – вони опинилися б у середині списку.

Повна версія дослідження тут.