Чи розуміють у нашому московському патріархаті, що Гундяєв їх уже "списав"?

На Москві настільки звиклися з думкою, що все завжди вирішує лише влада, що інших варіантів існування Церкви просто не уявляють. Тому, реконструюючи думки в голові Гундяєва, абсолютно логічно передбачати, що там картинка про Україну виглядає так.

Якщо (а для нас – коли, однак для Гундяєва це все ж "якщо") путін програє у війні та не завоює Україну – структура МП тут все одно розвалиться і він її втратить. "Бо влада проти".

А на випадок окупації структура МПвУ все одно має бути окупантами профільтрована і зачищена. Ніяких "відтінків сірого" – довіру матимуть лише рафіновані москволюби в дусі Луки Коваленка та Антонія Паканича.

Відтак те, що насправді завтра чи за місяць станеться з Онуфрієм і його юрисдикцією – мало цікавить Гундяєва. Бо він їх вже списав. Тепер вони – лише дрова для вогнища пропаганди. І чим більше скандалу Гундяєв здатен буде генерувати, "захищаючи єдність РПЦ" – тим, на його погляд, краще для його планів.

От і цікаво – чи розуміють ті єпископи, клірики та активісти МПвУ, які зараз показово намагаються бути хоча б на словах українськими патріотами, залишаючись тихцем у ярмі Моспатріархії, що вони Гундяєву і Ко навіть більш ненависні, ніж "раскольнікі"?

Як самаряни були більш огидні юдеям, ніж язичники. Чи розуміють вони, що зараз захищають структуру, яка їх, коли б змогла перемогти – буде тероризувати так, як Сталін – "старих більшовиків"? Чи там "какблагаславітє" остаточно витіснило навіть інстинкт самозбереження?