Події на Покровському напрямку все частіше набувають негативного для противника характеру
Наступальні дії угруповання військ "Центр" на південь та південний захід від Покровська силами його 41 та 2 загальновійськових армій, по суті, були паралізовані вже більш ніж як на тиждень. Однак розмір і ступінь цього паралічу, а головне – вплив на ситуацію на інших напрямках, мало ким усвідомлений.
Тим часом вже лунають перші "дзвіночки" про те, що ситуація там може змінитися ще більш радикально.
Для тих, хто забув, нагадаю, що безпосередньо для дій проти Покровського району оборони Збройних Сил України, противник розгорнув основні сили двох загальновійськових армій.
Крім того, вся 51 ЗВА противника діє на суміжних напрямках (Новопавлівському, Костянтинівському та Торецькому). Крім того, на двох останніх завершено розгортання 8 ЗВА.
Образно кажучи, у смузі 76-77 км прямою ворог розгорнув чотири повнокровні загальновійськові армії, до складу яких входять, серед іншого, танкова та мотострілецька дивізії.
Зрозуміло, що тактична та оперативна щільність військ противника в цій зоні не скрізь однакова. Однак, на мій погляд, навіть із формальної точки зору показники концентрації сил і засобів противника досить виняткові.
Та протягом останнього тижня саме тут сталося кілька подій:
74 омсбр противника була змушена відступити з населеного пункту Піщане в результаті успішної контратаки ЗСУ, її подальші спроби "відновити положення" на цій ділянці не увінчалися успіхом.
Своєю чергою у фланговому секторі ворожого вклинення, на південь від Покровська, українські війська також змусили ворога відступити з позицій вздовж річки Солоненька між цими двома населеними пунктами.
Щобільше, передові частини 15 та 74 омсбр противника, після того, як їм вдалося перерізати дорогу та залізницю до Покровська в районі села Котлине, внаслідок серії запеклих зустрічних боїв вже на північ від дороги, мабуть, зазнали настільки великих втрат, що були змушені відступити з населеного пункту Котлине.
Ворог все ще утримує окремі ділянки дороги, але його атаки на північ від неї (тобто в тому самому напрямку, де йому "потрібно було це зробити в першу чергу", згідно з його задумом обійти Покровськ із заходу) явно "видихнулися".
І, нарешті, в районі села Успенівка передові підрозділи 433 мсп противника, які раніше "зачепилися" за східну частину села, ймовірно, були вибиті звідти і відійшли на північ і схід від нього.
Отже, можна констатувати кілька важливих речей…
- Низка успішних контратак Збройних сил України на південь та південний захід від Покровська, очевидно, якщо не радикально виснажила ударне угруповання противника, то принаймні СУТТЄВО послабила його наступальні можливості.
- Деякі експерти та "сторонні спостерігачі" вже поспішили після всіх цих подій зробити висновки про те, що ЗСУ нібито близькі до успішного "зрізання клина" ворога на південь від Покровська. Але я б не поспішав з таким висновком.
У ворога ще достатньо людей та ресурсів, щоб продовжувати атакувальні дії. Інша справа, що це більше не приносить йому результату.
Очевидно, що ситуація з "уповільненням" наступу в районі Покровська зовсім не влаштовує російське командування. І, швидше за все, воно спробує це виправити. Але очевидно також, що зробити це воно зможе тільки ЗАВДЯКИ ЧОМУСЬ ІНШОМУ. Бо сили і засоби у нього для цієї справи – вкрай обмежені.
Таким чином, можна констатувати, що масштаби та інтенсивність так званого "стратегічного наступу" РФ (а по суті – серії "частково взаємопов'язаних" наступальних операцій на окремих оперативних напрямках) поступово зменшуються.
Десь цей наступ зовсім зупинився, десь його досі судомить. Набагато цікавіше інше – противник, очевидно, "спалив" досить ЗНАЧНУ частину своїх стратегічних резервів у цих операціях, але чи зможе він їх поповнити найближчим часом? Особисто я в цьому не впевнений...