Буча, Ворзель, Ірпінь... Для мене, як і для багатьох киян, це  спогади дитинства: ліс, озеро, гриби у лісі, суниця, літній дощ, веселка, парне молоко, молоді батьки... Скільки щасливих асоціацій!

Тепер і у мене, й у всього світу ці місця будуть асоціюватися зі смертю: вбивства, тортури, знущання, братські могили, трупи на вулицях. Ось що таке тепер Буча, Ворзель, Ірпінь. 

Раніше ці назви знали тільки ми. Тепер їх знатимуть всі. Й памʼятатимуть навіть тоді, коли навіть слово "Путін" забудеться за непотрібністю. Та й навіть тоді, коли забудеться слово "Росія". 

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Путін Володимирвійна росії проти українигеноцидірпіньгостомельбуча