"Папа Путіна" чи аргентинський турист: українські проблеми Папи Римського Франциска
Коментар Папи Римського Франциска, в якому він ув'язав і, по суті, зрівняв пів року війни в Україні з таємничою смертю російської пропагандистки та дочки одного з найодіозніших ідеологів путінського режиму Дарії Дугіної, викликав обурення не лише у багатьох українців.
Коментатор одного з провідних польських видань Rzeczpospolita Зузанна Данбровська пише про "аргентинського папу", який просто не мав часу для розуміння Європи та її проблем до обрання понтифіком. Журналістка не розуміє, чому для прихильниці російської агресії в Україні, понтифік знайшов виключно одне визначення – бідна.
Втім, коментар у польському виданні – це ще спроба зрозуміти. Тоді як оглядач одного з найавторитетніших німецьких видань Frankfurter Allgemeine Zeitung Деніел Декерс уже в заголовку свого коментаря називає Франциска "Папою Путіна".
"Його латиноамериканське походження не виправдовує ані великих прогалин у його знаннях теологічної традиції, ані безглуздих заяв на економічні теми, ані церковно-популістських випадів, ні виправдання навіжених політичних альянсів, які стали візитівкою понтифікату Хорхе Бергольо, – зазначає він. – На відміну, наприклад, від Всесвітньої ради церков, папа Римський донині відмовляється називати агресію Росії проти України тим, чого імперативно вимагає церковна соціальна етика, а саме – агресивною війною".
"І тепер Франциск також підживлює міф про російську жертву, пов'язану з прокремлівською пропагандисткою ненависті Дугіною. Було б дивом, якби це залишалося останньою помилкою Папи Римського. Однак його моральний авторитет уже знищений", – стверджує Деніел Декерс.
Критика стурбувала Ватикан
Ці думки, схоже, серйозно занепокоїли Ватикан. Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації Святого престолу Андреа Торнієллі виступив із докладним коментарем, у якому звернувся до українських громадян.
"Папа Франциск говорив про "божевілля" війни. В енцикліці Fratelli tutti він вже пояснив, що не існує більше аргументів, щоб говорити про "справедливу війну". Жодна війна сьогодні не є "справедливою". І саме посилаючись на божевілля війни, що створює для всіх незахищеність, він згадав також епізод з останніх новин – замах, під час якого було вбито Дугіну.
Він говорив про неї, назвавши "бідолашною дівчиною", маючи на увазі драматичні обставини її смерті, щоб наголосити, що ніщо ніколи не може виправдати вбивство людини. Папа говорив із серцем пастиря, а не політика".
Однак це коментар чиновника, а не самого понтифіка. І він не пояснює найголовнішого:
- Чому досі глава Римо-католицької церкви, в якого в Україні численна паства, не визначився зі ставленням до війни, в якій через дії тоталітарного режиму загинуло вже стільки жінок та дітей!
- Чому Франциск знаходить у собі сили для поїздки до Казахстану, близької до Росії та поки що мирної держави, але не приїжджає в Україну для того, щоб втішити жертв цієї війни?
- Чому намагався зустрітися у Казахстані з Московським патріархом Кирилом – попри те, що глава РПЦ неодноразово підтримував агресивну війну (зустрічі не буде, бо до Нур-Султану не прилетить саме Кирило)?
- Чому ми постійно спостерігаємо спроби зрівняти у горі агресора та його жертву? Адже без агресії не було б жертв.
Не називатиму Франциска "Папою Путіна". Але він, здається – понтифік, який є зручним для Кремля.
Зручним передусім тим, що ставить під сумнів такий необхідний у наші важкі часи моральний авторитет католицької церкви.
Спеціально для Радіо Свобода