Знову за старе: як нереформована Вища рада правосуддя атакує Вищий антикорупційний суд

Нещодавно Верховна Рада підтримала реформу, яка допоможе очистити Вищу раду правосуддя (ВРП). Розуміючи наближення цілком імовірного звільнення, члени ВРП вирішили наостанок покошмарити суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за їхні намагання зупинити незаконні спроби фігурантів топкорупційних справ НАБУ вирішити свої проблеми через Печерський районний суд Києва. 

Це не перша атака ВРП на Антикорсуд. Вища рада правосуддя уже карала суддів ВАКС, наприклад, за дозвіл проводити обшуки у судді Окружного адмінсуду Києва Володимира Келеберди чи за продовження строків розслідування у справі "плівок ОАСК".

Перша справа

У травні 2021 року, Дисциплінарна палата ВРП відкрила провадження щодо суддів апеляції ВАКС Інни Калугіної, Олександра Семенникова та Дмитра Михайленка. Їм закидають порушення під час розгляду справи колишньої очільниці Міністерства юстиції часів Януковича Олени Лукаш. 

Ще у 2015 році Генеральна прокуратура розпочала кримінальну справу щодо Лукаш і повідомила їй про підозру. За версією слідства, вона разом з іншими особами вирішила присвоїти 2 млн грн з державного бюджету, безпідставно перерахувавши гроші компанії Європейська правова група. У жовтні 2019 року Генпрокуратура повідомила Лукаш про зміну підозри. 

Адвокати Лукаш вирішили піти зі скаргою до Печерського суду, хоча, за Кримінальним процесуальним кодексом (КПК), єдиним судом, який мав право її розглядати, є Вищий антикорупційний суд. Справа в тому, що на час розгляду скарги кримінальне провадження вже перебувало в НАБУ. Це автоматично виключало підсудність скарги Печерському райсуду Києва.

Цікаво, що й самі адвокати Лукаш раніше неодноразово зверталися зі скаргами у цій справі до Антикорупційного суду, тобто вони прекрасно розуміли, що справа підсудна ВАКС, однак з відомої всім причини вирішили звернутися до безвідмовного Печерського суду.

І слідча суддя Світлана Волкова їх не підвела та вирішила "скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри Олені Лукаш" і навіть зобов'язала виключити ці відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Адвокати швиденько підтвердили це рішення в апеляційному суді. При цьому апеляційну скаргу адвокати подали на судове рішення, яке було повністю на їхню користь. На юридичному слензі це називають "засилити рішення".

З таким розвитком подій не погодилися прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Згідно з положеннями КПК, така справа перебуває у виключній підсудності Антикорупційного суду, тому прокурори оскаржили рішення Печерського суду в апеляційній палаті ВАКС, де його зрештою скасували.

Судді ВАКС зазначили, що на стадії досудового розслідування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у справах, які розпочаті до 15 березня 2018 року, взагалі не підлягають оскарженню.

Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя натомість дійшла висновку, що судді апеляційної палати ВАКС нібито не мали права розглядати апеляційну скаргу, а їхні рішення призвели до існування двох протилежних судових рішень в одній і тій же справі. 

Проте члени ВРП сором’язливо промовчали про той факт, що від самого початку слідча суддя Волкова не мала права розглядати скаргу і повинна була повернути її як таку, що не підлягає розгляду в Печерському райсуді Києва. Так само Київський апеляційний суд не мав права приймати скаргу до розгляду, оскільки справа перебувала у підсудності Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати. 

На таку очевидну помилку відреагували навіть збори суддів Апеляційної палати ВАКС. В окремому зверненні до ВРП вони зазначили що жоден інший суд першої чи апеляційної інстанцій, крім Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати, не може без порушення КПК ухвалити будь-яке рішення у кримінальному провадженні, яке віднесене законом до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Друга справа

У червні 2021 року, Третя дисциплінарна палата ВРП відкрила ще одну дисциплінарну справу. Цього разу на суддю Печерського районного суду В’ячеслава Підпалого і суддів апеляційної палати ВАКС Сергія Боднара, Ігоря Панаіда та Віктора Панкулича.

Історія розпочалася у червні 2020 року, коли слідчий суддя Печерського райсуду Києва Підпалий фактично зобов’язав Генерального прокурора закрити справу ВіЕйБі-Банку, в межах якої його власника Олега Бахматюка та ще шістнадцятьох осіб підозрюють в участі у схемі із заволодінням 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту НБУ. У липні 2020 року апеляція ВАКС розглянула скаргу прокурорів на це незаконне рішення і скасувала його. 

Після цього адвокати подали на суддів АП ВАКС дисциплінарні скарги. На їхню думку, судді нібито не мали права переглядати рішення Печерського суду, а повинні були зібратися у складі п’яти суддів і передати справу в Київську апеляцію. Щодо судді Підпалого, то на нього скаргу подало НАБУ.

У результаті Третя дисциплінарна палата ВРП одночасно відкрила дисциплінарну справу як на суддю Підпалого, так і на колегію суддів Апеляційної палати ВАКС. Члени ВРП зазначили, що судді апеляції розглянули скаргу на рішення, яке не підлягало апеляційному оскарженню, при цьому вони нібито не вказали в судовому рішенні мотивів прийняття рішення. 

Цікаво, що одночасно ВРП вказало і на ймовірно незаконні дії судді Підпалого. В ухвалі про відкриття дисциплінарної справи зазначено, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень та втрутився у виключну компетенцію прокурора, фактично позбавив прокурора можливості прийняти рішення відповідно до наданої йому законодавством дискреції, а також розглянув скаргу, яка не підлягала розгляду під час досудового розслідування.

Розгляд цієї справи у Вищій раді правосуддя призначений на 28 липня.

Члени ВРП вже не вперше намагаються переслідувати суддів ВАКС за їхні судові рішення та правові позиції. У січні цього року судді Антикорупційного суду змушені були публічно закликати Вищу раду правосуддя "утриматися від дій, що можуть підривати незалежність суду та завдавати шкоди авторитету правосуддя" і просили президента України як гаранта Конституції "вжити заходів для забезпечення конституційних гарантій незалежності ВАКС".

Упереджене ставлення до Вищого антикорупційного суду між рядків читається навіть в офіційних заявах на сайті ВРП, де зовсім не випадковими виглядають згадки про "кількість скарг на діяльність суддів ВАКС", "системне зниження рівня довіри до суддів ВАКС" та "про наближення рівня довіри до ВАКС до середньостатистичного по Україні".

Залишається сподіватися, що найближчим часом ситуація з дивними рішеннями ВРП зміниться. Нещодавно прийнятий закон про очищення цього органу суддівського врядування передбачає створення Етичної ради, яка оцінюватиме на доброчесність усіх чинних та майбутніх членів ВРП. При цьому ключову роль у прийнятті остаточних висновків Етичної ради отримали незалежні міжнародні експерти, а не представники судових кланів.