Нашу історію у світі знають дуже погано. Багато хто не розуміє, чому Україна – не Росія
Цього року я їхала в Давос на Всесвітній економічний форум (ВЕФ) у змішаному стані тривоги та стриманого оптимізму.
Тривоги – тому що хвилювалась, чи достатньо гучним буде голос України на головному економічному майданчику світу. Чи зможемо ми донести наші основні меседжі так, щоб це вплинуло на перебіг війни та прискорило перемогу над ворогом.
Відповідальність за представлення України цього року збільшилася в рази.
І оптимізму – тому що задовго до початку форуму Україна вже відчула його підтримку. Майже відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну засновник ВЕФ Клаус Шваб засудив російську агресію, а стосунки форуму і РФ було заморожено. Російських представників не допустили до офіційних заходів, у той час, як делегація України була, мабуть, найбільшою за всю історію нашої участі у ВЕФ.
Зрештою, саме Україна стала ключовою темою цьогорічного Давосу. А Всесвітній економічний форум – це завжди майданчик для головного світового зрізу. Соціального, економічного, політичного, бізнесового.
Саме тут обговорюється все найважливіше, що відбувається у світі. Тут ухвалюються головні рішення, які впливають на глобальні процеси. Тут започатковуються головні знайомства, які потім переростають у масштабні проєкти та явища.
І трендом цього року в Давосі стала підтримка України. Не лише як країни, яка постраждала від вторгнення російського агресора і захищає себе. А передусім як країни, котра вже зараз впливає на глобальні світові процеси, воює не лише за свою свободу, а й за Європу та весь світ. І, врешті-решт, як країни, в яку можна і треба інвестувати.
Головне питання, яке обговорювалось у Давосі на офіційних заходах і в кулуарах – що далі? Надавати Україні зброю і цим допомагати перемагати? Чи зосередитись на гуманітарній та медичній допомозі?
Підприємець та філантроп Джордж Сорос під час форуму назвав речі своїми іменами: "Вторгнення Росії в Україну може стати початком Третьої світової війни, яку наша цивілізація може не пережити". Історик Тімоті Снайдер підкреслив, що Україна повинна перемогти в цій війні: "Ця війна має закінчитися правильно. Інакше це буде катастрофою для України й катастрофою для Європи та решти світу".
Світ погодився з тим, що війна Росії проти України – це не проблема самої України, це проблема всієї планети.
Крім того, учасники обговорювали вплив війни на світову економіку. Висновки однозначні: через вторгнення Росії в Україну світу загрожує продовольча, паливна, фінансова та – головне – безпекова криза. Про це почали говорити відверто, і в цьому великий плюс для України.
Головний плюс форуму – нетворк. Тут збираються в одному місці найсильніші та найвпливовіші люди цього світу. І з ними потрібно говорити, якщо ти хочеш донести їм свою ідею. Усі спілкуються на рівних. У всіх одна мета – зробити цей світ кращим.
Тож у Давосі ми користувались своїм нетворкінгом. І гучно доносили думку про те, що для припинення війни необхідно насамперед усунути її причину. Тоді не доведеться постачати Україні гуманітарну та медичну допомогу, адже це наслідок.
Я розповідала, зокрема, про благодійну платформу OneUkraine, в якій для допомоги Україні об’єднались провідні європейські підприємці та інвестори. Один із пріоритетних напрямів як цієї платформи, так і загалом проєктів з підтримки економічного потенціалу України, – це збереження і відновлення української інфраструктури через підтримку малого та середнього бізнесу і tech-підприємців. І тут важливо залучати весь наш нетворкінг. Як бізнес, так і особистий. Вмикати всю силу своїх індивідуальних зв’язків – особистих і професіональних. Цього року важливо було робити це саме на ВЕФ.
Водночас я зіткнулась із тим, що українську історію у світі, на жаль, знають дуже погано. Спілкуючись із багатьма людьми з усього світу, помітила, що багато хто з них до кінця не розуміє, чому Україна – не Росія, як і історичний контекст і передумови нинішньої війни.
Чула думку про те, що Україна була створена лише після розпаду СРСР. У відповідь на це робила огляд тисячолітньої історії України та її державності. Пояснювала, що наша країна існувала та розвивалась набагато раніше.
Тож ще один висновок Давосу: ми повинні якомога більше розповідати світу про нашу історію, культуру, традиції. Так світ краще розумітиме нас, наше прагнення до ідентичності й всі передумови нападу Росії на Україну.
Давос-2022 довів, що на порядку денному у світі – Україна. Важливо не дозволити змістити цей фокус, поки війна в Україні триває.