Радію новій хвилі істерії в Росії. Це ексклюзивна бомба рандомної дії. І вона вибухне
Поговорімо про менеджмент.
Вирва управлінського колапсу – це такий стан системи, за якого будь-яке рішення, спрямоване на уникнення катастрофічних наслідків, призводить до ще більш катастрофічних наслідків.
Тобто, будь-яке рішення, покликане врятувати стан справ, досягає суто протилежної мети. Класична історія будь-якої системи управління, яка втрачає керованість.
Коли ви чуєте про банкрутство успішних ще вчора компаній, провальні проєкти розробки відеоігор, чи програш очевидного фаворита війни – це наслідок ланцюга управлінських помилок.
Як вони виникають, ті помилки?
Внаслідок необхідності приймати велику кількість рішень в умовах обмеженості інформації, ресурсів та зламаної системи зворотного зв’язку.
В умовах, коли ти вибудовуєш авторитарну гіперцентралізовану систему управління, що базується на вірності та корупції, система зворотного зв’язку – перша жертва. Саме тому крах усіх диктатур такий зазвичай швидкий, епічний та, на перший погляд, непередбачуваний.
Крах таких систем та їхніх окремих інститутів – армії, апарату примусу, пропаганди – непередбачуваний саме тому, що відбувається абсолютно миттєво в історичному масштабі.
Власне, саме це ми зараз і спостерігаємо в Росії.
Просто для нас місяці чи навіть рік-два – це довго. Історично це – мить.
І зараз ця істерія і можлива мобілізація суспільства у РФ заради РІШУЧОЇ ПЕРЕМОГИ НАД УКРАЇНОЮ ТА НАТО – це введення в рівняння російського режиму настільки рандомної змінної, що це не стабілізує систему, а закладе під неї абсолютно ексклюзивну бомбу рандомної дії. І вона вибухне.
Може завтра. А може, через рік.
І так. Три місяці тому наш вихід на рубежі 24 лютого 2022-го я вважав великою перемогою. А тепер розумію, що мій друг та журналіст Павло Казарін покаже мені свої улюблені місця Криму ще до пенсії.