Глибоко за північ я закінчив читати книгу Юлії Мендель "Кожен із нас президент". За кілька годин до цього я вже знав, що буду робити після того, як дочитаю останні рядки, написані колишньою прессекретаркою президента України Володимира Зеленського.

І ось, читаю "...Як тільки ми знизимо градус неприйняття іншого і подивимося на себе відверто, ми станемо набагато дорослішими, адже тоді ми будемо більше цінувати одне одного і те, що вже стало нашим досягненням, – нашу улюблену Україну, в якій кожен вже – Президент". Кидаю погляд на довідкові дані – тираж 2 000 примірників, закриваю і... Відразу беру іншу книгу, яку заздалегідь поклав поруч із собою. Неважливо, що це була за книга. Уявіть собі, будь-яку. Важливо, що мені треба було перебити нудотний присмак від книги Юлії Мендель. Від погано написаного тексту, що складається з набору штампів; неприкритого, що межує з релігійним екстазом, захвату персоною Володимира Зеленського; праведного, з точки зору автора, обурення на адресу Петра Порошенка. А ще в цьому тексті багато, дуже багато плоскої і банальної філософії.

Тільки Юлія Мендель зможе розповісти вам, чому вона вирішила написати цю книгу так, як вона її написала. Немає сенсу здогадуватися про мотиви. Точно так, як і аналізувати творчий шлях автора, і те, завдяки чому вона опинилася на посаді прессекретаря.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Володимир Зеленськийпетро порошенкокнигавалерій калнишкнига МендельМендель Юлія