І хто тепер "чорний страус"?

Про феномен "чорного страуса", який в американській пресі називають "Pearl Harbour moment".

З моєї точки зору, якщо Моссад та Шин-Бет продемонстрували низьку спроможність готовності до раптового нападу і в цьому вони виявились схожими на готовність українських спецслужб, то у справі з шановними Авріл Гейнс та Джейком Салліваном ситуація трошки інша.

Україна демонструє неповну зрілість інституцій.

Ізраїль останнім часом переживає перманентну політичну кризу.

Але, з моменту обрання Байдена президентом, затята американська демократія демонструє цікаву динаміку.

1. Авріл Гейнс випускає великий прогнозний звіт до 2040 року. З п'ятьма сценаріями. І концентрується на Китаї... В результаті, динаміка розгортається не так, як вона очікувала.

2. Вихід з Афганістану супроводжується серйозними ексцесами і репутаційними втратами.

3. Очікування падіння Києва – не справджуються.

4.  Побоювання, що доведеться грати на два фронти (Тайвань і Україну) призводить до мізерного виділення зброї. Що своєю чергою призводить до того, що тепер США працюватимуть на три фронти, разом із Близьким Сходом.

Ну, і хто тепер чорний страус?