Істеричні коментарі представників нашої влади й офіційні вибачення перед Китаєм за висловлювання президента з приводу можливого суду над очільником Сі повернули наш політичний істеблішмент із надхмарних висот євроінтеграції в сувору реальність навколишнього світу. А реальність ця така – нинішня владна команда в Грузії цілком і повністю орієнтована на Китай, не плутати з людиною реальної влади Бідзіною Іванішвілі, який може легко змінити цю команду на західників і навіть росіян (останнє навряд чи, бо не має жодного практичного сенсу).

Часто лунає думка, що для того, щоб відновити територіальну цілісність і відбутися як сучасна держава, необхідно мати сильного союзника, стабільне джерело доходів, і досить сильну армію, для того, щоб розв'язувати питання на землі. Усі три країни Південного Кавказу вирішували це завдання по-своєму.

Вірменія спочатку спиралася на сильного тоді союзника Росію, будувала свою економіку в тісній співпраці з РФ і це досить довго працювало доволі ефективно. До чого дійшли сьогодні – ми знаємо. Головна причина – сам собою російський геополітичний проєкт збанкрутував у результаті політики імперського ресентименту. Росіяни просто неправильно розрахували свої ресурси. Сьогодні головне питання Вірменії – як позбутися спадщини минулого.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюкитайгрузія