Глобальне єднання заради миру: як закінчити війну в Україні та відвернути світову політкризу
Пані та панове, які присутні сьогодні тут: у Європі, у Швейцарії, у Давосі. Роззирніться по залу: скільки і яких тут присутньо людей. Скільки і яких людей братимуть участь у заходах Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Глави держав, керівники міжнародних організацій, лідери бізнесу, провідні економісти, громадські діячі, журналісти та науковці.
Люди, що впливають на народи та індустрії у всьому світі. Вас усіх об’єднує один факт – ви справді дуже впливові.
Але є й те, що роз’єднує вас – не всі з вас використовують цей вплив. Або ж часом використовуєте його так, що це ще більше роз’єднує.
Такий форум, як Давоський економічний форум, існує тому, що всі ми глибоко віримо в те, що не існує такої глобальної проблеми людства, яку ми не змогли б вирішити. У нас вистачить енергії та сил.
Вага нашого спільного впливу є більшою за вагу викликів, що існують.
Але щоб була сума, мають бути додані всі компоненти, і це – глобальна співпраця. І тим важливіше це розуміти саме зараз, коли агресія Росії в Європі ставить перед собою різні виклики, які постали перед світом у вигляді однієї повномасштабної кризи.
Наразі людство стоїть перед загрозою краху того світу, яким ми його знаємо, до якого ми звикли. Або ж до якого ми прагнемо.
Яким же буде життя у світі, у якому буде дозволено завдавати ударів з танків по атомних електростанціях. Що буде з інфляцією, коли руйнуватимуться державні кордони, а цілісність країн буде руйнуватися лише за чиїмось бажанням.
Що буде з вартістю життя, коли не мільйони, а десятки мільйонів людей будуть змушені тікати від масового голоду і стануть біженцями?
Як світ хоче досягти кліматичної нейтральності, якщо й досі не зупинив спалення російською армією цілих міст в Україні? Це те, що Росія робить своєю артилерією, ракетами, іранськими безпілотниками. Ви всі прекрасно знаєте, що російська агресія не обмежиться українськими кордонами. Ця війна може піти далі, зробивши кризи глобальнішими, якщо російський агресор не програє. Іншими словами, якщо вага нашого спільного впливу не переважить агресію.
Мій чоловік, президент України, у зверненні до країн-лідерів G19 запропонував формулу того, як ми можемо стати найпотужнішими у миротворчій діяльності. Це план із 10 пунктів. 10 пунктів про те, як переважити російську агресію, а отже про те, як не допустити поєднання регіональних та глобальних криз, які наразі існують, в одну повномасштабну загальносвітову кризу.
Ці пункти не є суто політичними, кожен з них має відчутний людський вимір. Це вимір батьків, які плачуть під реанімаційними палатами, де лікарі борються за життя їх пораненої дитини. Або хлопчика, сім'ю якого розстріляли в автівці окупанти під час евакуації. Це вимір фермерів, які бояться повернутися на свої поля, які замінували російські окупанти. Це вимір людей, які втратили домівки та змушені шукати притулок там, де їх можуть прийняти. Прошу вас подивитися на необхідність зупинити це вторгнення саме так – очима людей, життя яких було перетворене на хаос агресивними діями Росії.
Коли у формулі миру ми говоримо про радіаційну та ядерну безпеку, маємо на увазі, що не можна допустити появи нового Чорнобилю. Ми не хочемо, щоб діти десь у світі були змушені вчитися, як вберегтися від променевої хвороби. Коли ми говоримо про продовольчу безпеку, маємо на увазі, що кожна людина має право на їжу. Принизливо та проти самої природи людини, що у XXI столітті десь можливий масовий голод. Тим більше – через агресію якоїсь божевільної країни.
Коли ми говоримо про енергетичну безпеку, маємо на увазі, що жодна дитина у світі не має робити домашнє завдання при свічках, як зараз доводиться робити дітям в Україні. Або щоб жоден лікар не повинен був би робити операцію при світлі ліхтарів, як це було нещодавно у Львові та Києві.
Для мене найболючіший пункт формули миру – звільнення всіх військовополонених та депортованих. Тих тисяч українців, яких вивезли в Росію і яким брешуть, що ніхто їм не збирається допомогти. Вони не єдині, хто переживає тортури. Їхні родини також переживають тортури невизначеності. Це і про тисячі дітей, яких ми повинні захистити від руйнування зв’язку з їх рідним та Батьківщиною, яке чинить Росія, віддаючи тисячі українських дітей на незаконне усиновлення російськими сім'ями. І це не просто спроба Росії стерти дітям пам'ять про те, ким вони є. Це злочин проти суті батьківства, проти первісного зв'язку між матір’ю та дитиною, батьком та дитиною.
Кожен має право на життя. Тому окремий пункт формули миру – виведення російських військ зі всієї суверенної території України. І таким чином – гарантувати припинення бойових дій і терору з боку російських окупантів проти українців. Це відновить силу міжнародного права й статуту ООН. Чисто з людської точки зору, на окупованих Росією українських територіях живуть мільйони наших людей. Вони чекають звільнення. І поки вони чекають, мільйони людей змушені переживати страх та репресії з боку росіян.
Ще один пункт формули – справедливість. Це те, чого прагне гідність кожної людини, що загинула під завалами власного будинку.
Це те, чого вимагають діти й дорослі, які втратили кінцівки через російські удари. Кожен з тих, хто виживав у підвалах Маріуполя, поки місто стирали з лиця Землі російські снаряди та бомби. Кожен з тих, хто мріяв про порятунок в Бучі, ховаючись від російських катів. Справедливість потрібна, щоб більше нікому у світі не спало на думку, що воєнні злочини та геноцидна політика можуть залишитися не покараними.
Це потрібно не лише живим та загиблим українцям. Це потрібно всьому світу, тому що ніхто не має й думати, що подібне насильство може знову повторитися.
Формула миру не повертає безпеку виключно людям. Кожен, хто бачив понівечену та випалену українську землю від російських ударів, спалені ліси, закриті території через тисячі мін, розуміє, наскільки травмована природа залишиться наступним поколінням.
Зараз в Україні немає абсолютно безпечних місць і вихідних від війни. Всі, хто зараз перебуває в Україні, щодня ризикують своїм життям.
Для Росії немає табу. Саме зараз в українському місті Дніпро продовжують розбирати завали багатоповерхового будинку, який зруйнувала російська протикорабельна ракета. Російські військові запустили ракету, яку створювали, щоб знищувати авіаносці, проти цивільної інфраструктури. Сьогодні вранці було відомо про 40 жертв, в час, коли відкрився цей форум – їх кількість зросла до 43. Люди просто були вдома в суботу. Це достатня причина для Росії, щоб вбивати.
Тому дев'ятий пункт формули миру – про гарантоване недопущення ескалації. І звичайно, має бути фіксація завершення цієї війни. Не для того, щоб мати дату для відліку мирного часу, а тому, що мир не дорівнює перемир’ю. Щоб українці, яких через цю війну розкидало світом, могли повернутися додому. Щоб з фронту повернулися батьки, матері, сини й доньки. Щоб возз'єдналися сім’ї, яких роз’єднала ця війна.
Єднання – це те, що повертає мир.
Є стара приказка: якщо люди згуртуються, зможуть зрушити навіть гору Тайшань. Ми віримо, що світ згуртується заради миру.
Україна вже отримала позитивні відповіді від багатьох глав держав щодо співпраці заради реалізації цієї формули миру.
Цей рік, всупереч прогнозам, не стане роком політичної кризи, якщо буде реалізована українська формула миру.
Слава Україні!
Відео промови тут