Глава МЗС Угорщини прилетів до Мінська. Навіщо? Одна з причин – потрібен новий контактер
Міністр закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто прилетів з візитом до Білорусі, влада якої підтримує війну Росії проти України. На перший погляд – ось вона, позиція Угорщини. Мовляв, проросійський політик приїхав до союзника РФ. Така логіка частково справедлива.
Але, з іншого боку, є нюанси.
По-перше, Угорщина активно виступає з проросійськими заявами та критикою України, але у 2022 році не заблокувала жодного суттєвого пакету допомоги (а могла).
По-друге, в умовах кризи відносин із Брюсселем та складнощів сприйняття позиції офіційного Будапешта, для Угорщини важливо намацати свій функціонал у поточному політичному клубку. І тут гарний кейс Туреччини – країна позиціює себе як переговорника, який у контакті і з Києвом, і з Москвою.
Українсько-російський напрямок зайнятий. Та й у Києві не надто схильні довіряти угорським політикам. Значить – треба шукати іншу нішу.
По-третє, в європейських столицях намітився трек на "промацування" білоруського диктатора Олександра Лукашенка у питаннях віддалення від РФ або, як мінімум, мінімізації своєї співучасті в агресії РФ (звісно, з гарантованою неучастю Збройних сил Білорусі у війні). Зрештою, глухий кут тиску, пов'язаного з політичною кризою в Білорусі, змушує шукати нові підходи й точки контактів. США заявили, що залишають контакти. Швейцарія постійно "на зв'язку". Щобільше, цю країну попросили розпочати переговори про звільнення ув'язнених навіть представники білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської.
Ну і, нарешті, сам Мінськ подає сигнали, що "думає про готовність поговорити". Про демократизацію мова, звісно, не йде – Лукашенко намагається провернути комбінацію за своїм сценарієм. Тому і розпочато "партійне будівництво" (читай – будівництво партії (партій) влади) та заявлено про створення комісії з приймання політичних мігрантів (природно, із силовиками та пропагандистами у її складі).
І на цьому тлі маємо, що звичні контактери не підходять: стосунки з Польщею вийшли на новий виток ескалації. Відносини з Литвою, найімовірніше, відновлюватимуться в останню чергу за будь-яких сценаріїв, крім фантастичного – на кшталт приїзду Тихановської "на броньовику" до Мінська.
Потрібен новий контактер. І Угорщина – ідеальний варіант.
З одного боку, шлейф "проросійськості" виправдовує візит досить високопоставленого чиновника (керівник МЗС). З іншого боку, проти такого візиту навряд чи виступить Москва. Для офіційного Мінська – це "бальзам на душу": мовляв, є європейські країни, які "розуміють Лукашенка". Для Будапешта – є шанс отримати новий функціонал, який "багато пробачить" у відносинах з Брюсселем.
Тож маємо перший візит. У рамках якого навряд чи буде зустріч із Лукашенком (рішення про контакти європейським чиновником саме з ним не ухвалено). Але потрібні меседжі буде донесено через МЗС, консультації проведено. Формально, звичайно, буде пресреліз про розмови про дружбу та, наприклад, транспортування нафти однойменним нафтопроводом.
І ще перчинка до цієї страви. Сійярто прилетів до столиці Білорусі на військовому літаку ВПС Угорщини. На хвилину – на літаку країни НАТО до країни, де говорять про натовську загрозу.