Держуправління в Росії – у глибокій кризі. Чому Путін зволікав з вибаченням перед Баку
Багато говорять про те, що Путін перепросив, не перепросив, правильно попросив вибачення чи ні. Але в традиціях розслідування авіакатастроф і згідно з вимогами Чиказької конвенції немає такого, що мають бути вибачення якогось особливого порядку.
Повинні відбутися відповідні правові дії відповідно до юрисдикції тієї чи іншої держави.
Візьмімо ситуацію, коли хтось вчиняє злочин. Суд враховує каяття, але це ніяк не впливає на вирок або впливає, але в обмеженій мірі.
Азербайджан вчинив правильно, коли намагався діяти не за поняттями, а в рамках норм, що регламентують міждержавні відносини.
Головна обставина трагедії літака Azerbaijan Airlines пов'язана з тим, що Російська Федерація, визнає вона це чи ні, де-факто перебуває у стані війни з Україною.
Беручи на себе зобов'язання забезпечити безпеку польоту, вона мала враховувати це.
Бойові дії зосереджені переважно на території України. Українська сторона також завдає ударів у відповідь по тих об'єктах, по яких вважає за необхідне. І знов-таки, в цьому випадку, якщо рейс виконується до Росії, то російська влада має і за це теж нести відповідальність.
Чому Путін тягнув? Щоб зберегти владу, він має бути над угрупованнями, які між собою перебувають у боротьбі. Балансуючи між ними, він забезпечує свою владу.
Для самого Путіна важливо отримати відповідь на запитання – чи не була ця трагедія результатом зіткнення, як кажуть, "веж Кремля".
Ми повинні виходити з того, що система управління російської держави переживає кризу, вона є в глибокій кризі.
Така тема, як регулювання та управління повітряним простором, має бути покладена на відповідні інститути.
Оскільки країна перебуває у війні, ми бачимо, що деякі структури отримали нові функції. Та сама Росгвардія. Вона отримала можливості і, ймовірно, навіть задіяна у протиповітряній обороні.
Те саме відбувається і зі збройними формуваннями на території Чеченської Республіки, які також отримали функції протиповітряної оборони.
До цього ми бачили, що якісь ПВК теж мали функції, невластиві функціям, які зазвичай покладаються на приватні військові компанії.
Понад те, бунт Пригожина це показав. Він йшов на Москву та зупиняли його нетрадиційними діями. Розкопували дороги, тобто боронилися екскаваторами.
Я це перераховую для того, щоб наголосити, що державне управління в Росії перебуває в дуже глибокій кризі. І тому виконання міжнародних зобов'язань стикається з цими проблемами.
Навіть у самій РФ звинувачують главу Чеченської Республіки у тому, що відбулося. Давайте тоді визначимо, а на підставі чого в територіальних підрозділах Чеченської Республіки з'явилися засоби протиповітряної оборони? Хіба у влади Татарстану також є ППО? У влади Курської області?
Все перемішалося в російській державі, і незрозуміло, хто чим займається.
Той самий Рамзан Кадиров перебирає функції й робить заяви, пов'язані з міжнародними зобов'язаннями Російської Федерації. Але він не є, згідно з Конституцією, посадовцем, який має на це право. Він не може звертатися до президента Азербайджану, не отримавши відповідних повноважень.
Коли Рамзан Кадиров робить заяву від імені російської держави, тоді, можливо, він перед цим зробить заяву про те, що є представником суверенної держави? І ми з ним вступимо у міждержавні відносини.
Що зараз хочуть сказати росіяни? Вони хочуть сказати, що український дрон був поряд, вибухнув і від цього сталося пошкодження азербайджанського літака. Виникає питання – де ваші зобов'язання щодо забезпечення безпеки польоту, чому ви не припиняєте процес зниження повітряного судна?
Я впевнений, що українська сторона надасть інформацію про політ дронів, де, можливо, їх було збито, що дасть підставу для висновків. Відповідні контакти, як відомо, відбулися.