Байден розмовляє з Путіним. Війну на Донбасі це не зупинить. Чого очікувати Україні
Президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін проведуть переговори чудово розуміючи, що до жодного компромісу вони не прийдуть. Але сам факт, що Путін змушений обговорювати ситуацію в Україні з президентом США, показує, що Росія змушена зважати на американський тиск. Ми, певна річ, не знаємо, що станеться в деталях, проте деякі речі очевидні.
Усе визначають цілі.
Мета Путіна – домогтися повного припинення опору України на Донбасі – за сценарієм Придністров'я, який свого часу реалізував Дмитро Козак. За суттю, ми маємо визнати окупацію де-факто. Тому Росії потрібно одне – щоб Україна залишалася віч-на-віч з енергетичною кризою і військовою загрозою, під тиском якої керівництво України піде на такі поступки, щоб суспільство було змушене з цим погодитися на тлі економіки, що падає. Путін захищатиме свою політику – що Україна залишається у винятковій сфері інтересів РФ.
Мета Байдена – показати Путіну, що навіть загроза військової операції проти України отримає найжорсткішу політичну та економічну відсіч США, а ціна бойових дій буде надто високою для Росії і підірве російську економіку та контакти з Європою й Америкою.
Разом з тим Байден вирішує завдання консолідації провідних країн Євросоюзу, зокрема Німеччини, для вироблення єдиної політики у відносинах із Росією. Враховуючи формування нового уряду Німеччини, може йтися про вигідний для нас розвиток переговорів щодо газопроводу Північний потік-2.
США сформували свій пакет на випадок широкомасштабного російського вторгнення в Україну:
1. За даними американських ЗМІ, США готові запровадити проти РФ санкції за "іранським варіантом": відключення від системи платежів SWIFT, санкції щодо всієї міжнародної торгівлі в американській сфері впливу, блокування постачання енергоресурсів з РФ до Євросоюзу.
2. За даними джерел Цензор.Нет в Україні, США та союзники в НАТО провели інспектування стану Збройних сил України щодо постачання додаткових озброєнь у разі широкомасштабних бойових дій. НАТО не посилатиме своїх солдатів воювати за Україну, але НАТО надішле зброю, щоб українська армія змогла поповнювати запаси в критичних сферах: боєприпаси для гармат та мінометів, протитанкові ракетні комплекси, і цілком ймовірно, системи ППО та РЕБ.
Також НАТО забезпечить допомогу розвідданими, серед іншого в реальному масштабі часу, із супутниками та безпілотниками. Це дозволить різко підвищити ситуаційну поінформованість ЗСУ про становище супротивника, зокрема швидко визначати цілі.
3. Конфлікт зі США загострить ситуацію для Росії в інших частинах світу, де американський та російський вплив стикаються. Це насамперед Сирія та Африка.
Думаю, результат переговорів, якщо виходити з цілей, буде передбачуваним. Обидві сторони не змінять своїх позицій.
Однак загрозу широкомасштабного вторгнення Путіна після цієї розмови буде значно зменшено. Але переговори не зупинять війну на Донбасі і збережуть загрозу наступальних операцій РФ на Донбасі.
Що отримає у результаті Україна?
1. Можливості подальшого розширення програм воєнної допомоги.
2. Можливості впливу на проєкт Північний потік-2 та енергетичну політику ЄС загалом, щоб зберегти позицію країни-транзитера російського газу.
3. Продовження програм співпраці з Міжнародним валютним фондом та Євросоюзом.
Ці можливості треба використовувати та реалізовувати. А поки що дивимося, про що скажуть за результатами зустрічі у Вашингтоні та Москві.
Вирішити проблему Донбасу, вкотре слід зазначити, можна лише якщо свою стратегію створить і реалізовуватиме сама Україна. Поки що Україна є не суб'єктом, а об'єктом політики, і це, на жаль, факт.
Як і раніше, головною силою, яка створює нам вплив і безпосередньо стримує Росію, залишається Українська Армія.