"Задача – перетворити Резерв+ на цифрову альтернативу ТЦК" – Катерина Черногоренко
"Маємо задачу зробити Резерв+ цифровою альтернативою ТЦК, – говорить LIGA.net заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко. – Щоб люди змогли отримати в застосунку "Резерв+" всі сервіси, які зараз існують тільки офлайн".
Резерв+ вже має абсолютне лідерство в оновленні даних, розповідає чиновниця. У Міноборони думають, як додати до застосунку функції подання заявки на бронювання та відстрочки.
Наступним етапом розвитку мобілізації стане рекрутинг у Резерв+, пояснює Черногоренко: "Людина зможе в декілька кліків обрати собі вакансію у бригаді, зв'язатися з командиром і підписати контракт".
Які функції планують додати у Резерв+, чи буде бронювання онлайн і що допоможе побороти армійську бюрократію – Катерина Черногоренко розповіла в інтерв'ю LIGA.net.
"Скоро запустимо єБронювання"
– Скільки людей вже оновило свої дані через застосунок "Резерв+"?
– Резерв+ працює менше місяця, і ми кожного дня ми заміряємо статистику. На 13 липня саме через застосунок оновили свої дані 2 965 081 людина, через ЦНАП – 1 122 537, через ТЦК – 604 209.
Резерв+ має абсолютне лідерство в оновленні даних.
– Чи допомагає цифровізація знизити навантаження на ту ж саму роботу ТЦК? Якщо так – у чому це проявляється?
– Ми пройшли кілька етапів. Перший – створення реєстру "Оберіг". Вся інформація про мобілізаційний потенціал зберігалася на паперових носіях у ТЦК. Це були паперові картки. Нам треба було заощадити ресурси держави, громадян, ТЦК, зменшити кількість помилок і корупційні ризики. Тому і створили єдиний державний електронний реєстр військовозобов'язаних, резервістів, призовників [Оберіг. – Ред]. У ньому містяться оцифровані дані про військовозобов'язаних.
Наступним кроком стала задача розробки електронного військового документа. Тому почали роботу над застосунком "Резерв+". Законодавство вимагало, щоб військовозобов'язані оновили свої дані за 60 днів. Офлайн за цей час це було б неможливо. Якщо б 2 млн людей пішли до ТЦК, це б зайняло понад 200 днів.
"За місяць після запуску ми додали можливість формувати електронний військовий квиток у Резерві. 2,37 млн громадян вже його згенерували".
– Чи може Резерв+ частково замінити ТЦК?
– Маємо задачу перетворити Резерв+ на цифрову альтернативу ТЦК та СП. Де люди зможуть отримати всі сервіси, які зараз існують тільки офлайн. Також хочемо змінити філософію щодо наболілого питання відстрочки від мобілізації і бронювання.
"Скоро ми запустимо разом з Мінекономіки і Мінцифрою єБронювання. Це буде дуже швидко – декілька хвилин з відображенням готового статусу бронювання в Резерв+".
Дуже гарячим запитом є відстрочка. Зараз на це є кілька підстав. Наприклад, коли у військовозобов'язаного народжується третя дитина, він має право на відстрочку. Зараз треба йти і писати заяву.
Хочемо, щоб людина заходила в Резерв+, робила запит у держреєстр і після підтвердження автоматично отримувала відстрочку. Якщо хоче відмовитися від неї – тільки тоді має йти з заявою фізично.
– Хто розробляв Резерв+ і скільки грошей це коштувало?
– Нуль державних коштів. Міноборони не здійснювало закупівель з розробки цього програмного забезпечення.
У нас був дуже короткий термін – буквально місяць. Розуміли, що потрібно залучати наших партнерів, донорів, благодійні фонди.
Програмне забезпечення міністерство отримало за договором благодійної пожертви від громадської організації Офіс ефективного регулювання BRDO, воно профінансовано у межах підтримки DefDev – благодійного фонду розвитку обороноздатності.
Це була прозора процедура, і це розповсюджена практика.
Всі процедури перевірки програмного забезпечення, юридичного оформлення були повністю виконані Міністерством оборони. Тобто тут немає порушень закону та потенційних вразливостей.
– Чи правильно стверджувати, що військовозобов'язаний через Резерв+ оновлює дані в системі "Оберіг"?
– Станом на зараз монопольне право з внесення даних у паперову картку і реєстр "Оберіг" має виключно працівник ТЦК та СП. Однак ми отримували багато запитів щодо того, що незручно стояти в чергах, незручно йти фізично в ТЦК. Тому ми зробили на рівні держави обміни між реєстрами і обміни базами даних.
Так, наприклад, ми внесли 340 000 записів про бронювання. Просто пішли до Міністерства економіки, як до єдиного джерела про накази щодо бронювання, отримали в них цю базу і здійснили записи в Оберіг. Так і має працювати цифровізація.
Маємо амбіцію, що в Резерв+ військовозобов'язаний зможе робити запити до великих держреєстрів. Отримати свої дані, скласти їх в Оберіг і автоматично відобразити. Поки таку функцію можемо виконувати за податковим кодом. Завдяки цьому виправляємо помилку, що деякі військовослужбовці не зняті з обліку.
"Ми бачимо, що до 80% даних, потрібних для оновлення, ми можемо зібрати в реєстрах. І наш план – щоб людина сама могла зробити запит на ці дані. Це зробить Резерв+ цифровою альтернативою ТЦК".
Електронна черга, рекрутинг і онлайн-відстрочка
– Що таке рекрутинг у Резерв+ і як він працюватиме?
– Це наступний великий етап розвитку мобілізації. Людина сама, розуміючи, які в неї навички, де вона буде найбільш ефективною, зможе обрати собі вакансію в бригаді, зв'язатися з командиром. І швидко мобілізуватися або підписати контракт.
"Тому що не має бути історії, коли людина добровільно бажає мобілізуватися, але вимушена чекати черги. Доброволець має пройти всі процедури в режимі аеропорту: чек-ін, чек-аут".
– Наскільки багато людей не змогли оновити дані через Резерв+ і мають фізично йти у ТЦК? Чому існує ця проблема?
– Тут треба розділити одразу дві різні проблеми. Перша і головна функціональність Резерву – оновити дані протягом 60 днів. Ти оновлюєш дані, система щодо тебе фіксує мітку часу.
Багато запитів було від користувачів: я оновив дані – номер телефону, пошту та місце проживання, – чому в мене статус "дані уточнюються"? Бо уточнюються не ті дані, які ви внесли, а дані в реєстрі "Оберіг". А щодо контактних даних – це автоматичний функціонал. Заповнив – і ти виконав своє зобов'язання.
Щодо бронювання, ВЛК, помилки у даних – Резерв+ транслює дані, які заносять ТЦК в Оберіг. Якщо щось не так, то це можна виправити шляхом походу в ТЦК чи звернення до застосунку.
– Чи можна буде подавати запити про відстрочку онлайн?
– Є підстави для відстрочки, які ми зможемо швидко реалізувати.
Це троє дітей, це статус студента. Тобто те, з чого у державі вже є реєстри. Є низка підстав, з яких даних немає. Наприклад, відсутня єдина централізована база, яка швидко надасть нам можливість отримати інформацію щодо догляду за людиною з інвалідністю.
"Ми плануємо, щоб це була не просто заявка онлайн, а одразу статус. Є підстава – ми зайшли в реєстр, перевірили, що дійсно є родинний зв'язок та інвалідність. І одразу відобразили у Резерв+. Але це наше домашнє завдання".
Вже вийшло зробити електронне бронювання, і це виправить багато проблем. У нас є електронна черга, яку підняли разом із запуском Резерв+. Ми зараз додаємо всі послуги в цю чергу і зможемо формувати часовий слот, щоб людина прийшла в певний час.
– Багато скарг, що електронна черга не працює. Як це виправити?
– Ми зробили форму зворотнього зв'язку, через яку можна звернутися до будь-якого ТЦК, якщо у вибраний час людину не приймають. Ми ці звернення передаємо командуванню Сухопутних військ, тому що ТЦК – це їхня вертикаль. Вони перевантажені, але ми щодня на зв'язку і намагаємося вирішувати ці питання.
"Хочемо поставити термінали, які видаватимуть талончики у чергу. Так матимемо електронну модерацію черги. Не буде жодних списків від руки. Ми на це закладаємо десь пів року".
– У різних застосунках і реєстрах – величезний обсяг персональних даних. Як пропрацювали захист, щоб не було витоку до тієї ж РФ?
– Резерв+ не зберігає жодних даних. Тут немає площі для вразливостей. Всі дані зберігаються у захищеному реєстрі "Оберіг". Це закритий контур. Робимо все, щоб це була суперзахищена база.
Ми залучили декілька державних команд із захисту даних, моніторимо і попереджаємо потенційні ризики. Поки виходить.
"Паперова армія має зникнути"
– "Армія+" – це застосунок, покликаний допомагати вже військовим. Які питання він вирішить і коли запрацює?
– У першому релізі Армії+ ми надамо військовослужбовцям можливість писати електронний рапорт. Це великий відсоток щоденних, рутинних процесів військовослужбовців – рапорти від руки. У декілька кліків рапорт можна буде заповнити і надіслати командиру. Він натиснув зелену галочку – і все рухається швидко.
Також запускаємо зворотній зв'язок з військовими через опитування.
Наступна його фаза життя – зарплата, відпустка, курси підвищення кваліфікації. Все це буде в одному місці. Це буде такий собі мобільний асистент військовослужбовця. Вже у липні його запустимо – спочатку для ЗСУ, а потім для всіх Сил оборони.
– Тобто паперову копію цього рапорту вже не треба буде фізично мати, буде достатньо виключно електронного?
– Саме так. Система електронних рапортів вже розроблена. Армію+ допоміг зробити центр масштабування технологічних рішень Генерального штабу. Це той випадок, коли військові роблять цифрові продукти для військових. Ми робили глибинні інтерв'ю з військовими, аналізували процеси, які працюють недосконало.
Саме рапорти є тією пострадянською бюрократичною сутністю, яка часто паралізує роботу наших військових частин.
"Частка нерозглянутих рапортів суттєво знизиться, а процес узгодження або повернення на допрацювання буде скорочено до кількох кліків".
– Коли це запрацює?
– Маємо ухвалити законодавство, яке прирівняє електронні рапорти до паперових. Після чого робимо пілотний запуск у певних бригадах.
– Що ще буде в Армії+?
– Ще один гарячий запит від військових – це списання майна. Цей функціонал будемо додавати в застосунок у наступних релізах.
– Як будуть захищені ці дані?
– Працюємо з центром кібербезпеки Міноборони. Заснували єдиний центр реагування на кіберінциденти спільно з Генштабом.
– Якщо командир не підписуватиме електронний рапорт довгий час, хто слідкуватиме за виконанням цих термінів?
– Уявити собі, що командир затягує або не підписує електронний рапорт, дуже складно. Тому що він надходить з міткою часу.
Якщо командир протермінував свій обов'язок підписати рапорт з поважних причин, тоді питань немає. Але якщо це свідоме саботування, то ситуація передається до керівництва.
У нас працюватиме технічна служба підтримки, ми зможемо з боку Міністерства оборони до таких командирів звертатися і надсилати запит, чому саботується підписання рапорту.
Але я не думаю, що це може бути розповсюдженою практикою.
– Військові часто жартують про українську паперову армію – велику кількість паперів. Чи зможемо подолати це?
– Повинні. Армія+ це крок до цього. Це фундамент для того, щоб усі паперові процеси або були знищені, або були переведені в цифру. Те саме списання – процес, який зараз зламаний і неефективний. Коли переведемо його в цифру, за пів року військові і не згадають, що було інакше. Це як показати електронний паспорт у Дії.
"Українська паперова армія має бути трансформована в правильні цифрові процеси, які є прозорими, швидкими і не відволікають військового від виконання бойової задачі".
Найближчим часом ми скасовуємо 11 паперових журналів, які вручну треба було заповнювати. Їх можна буде вести в електронному форматі. І так робитимемо з усім, що є незручним.