"Ми вмираємо за цінності НАТО і ЄС. А ви мені лекції читаєте". Інтерв'ю Кулеби – за хвилину

Навіщо Росія влаштувала провокацію в Чорному морі з британським есмінцем Defender, чому Україну не беруть у НАТО, як президент РФ Володимир Путін намагається повернутися в формат самітів ЄС – "черв'ячок, запущений в яблуко", і чого очікувати від липневої зустрічі Байдена із Зеленським: велике інтерв'ю з головою МЗС на LIGA.net – за хвилину.

Повну версію читайте тут: Інтерв'ю | Дмитро Кулеба: Путін у ситуації з Північним потоком-2 сидить у затінку і кайфує

Путін хоче більше контролю в Чорному морі. "Ми вже прямо говоримо НАТО, що у разі, якщо в Чорному морі все залишиться як є, то Росія встановить контроль і посуне межі свого впливу. Розширить контроль над торговими маршрутами і буде створювати постійну небезпеку... Нам важливо, щоб Чорне море не повторило долю Азовського".

Постійно підвищує ставки. "Це (провокація з британським Defender) не поодинокий епізод. Путін постійно підвищує ставки, щоб показати дві речі. Перша – "ми жахнемо, якщо захочемо". І друга – створити ситуацію, в якій інша сторона змушена або піднімати ставки, а це вигідно Росії, або демонструвати, що вона не настільки жорстка".

Але до війни з НАТО не готовий. "Ознак самогубства, суїцидального синдрому я в Росії не бачу. До повномасштабного зіткнення з НАТО вони не готові... Вони будуть щипати, провокувати. Однак вони розуміють, що в протистоянні з НАТО загалом вони не мають шансів на успіх".

Україна вступить до Альянсу. "Я дат не називатиму. Але за логікою історичного процесу можу досить упевнено припустити, що членом НАТО Україна стане раніше, ніж членом ЄС".

А коли – велике питання. І це сумно. "Як і в 2008 році, немає консенсусу з графіком вступу України в Альянс. Політичний консенсус – є. І він був підтверджений на останньому саміті. Але давати якісь орієнтири або будувати графік нашого вступу в НАТО не готові. Це сумно, але це – реальність".

Яких ще реформ вам не вистачає? "Є країни (члени НАТО – ред), які перетворили реформи у виправдання. Вони... не готові йти на нові рівні відносин з Україною і виправдовуються: "Соррі, цього не буде, тому що недостатньо реформ"... Ми зробили достатньо, щоб нам дали чіткий новий етап на шляху в НАТО... Коли я чую від них цей лемент: ой, зробіть ще трохи реформ, – то цього я вже не сприймаю".

Є й позитив. "Уперше з 2014 року на саміті ми отримали пряму прив'язку України і ПДЧ в одному реченні. Навіть у найважчі хвилини, коли тут усе горіло, цього не було".

Із Путіним потрібно зустрічатися. "Ніхто не виступає проти того, щоб Байден зустрічався з Путіним, чи Меркель зустрічалася з Путіним, або Макрон. Вони, власне, і зустрічаються... Ми й самі ініціюємо переговори з ним. Зрештою, з ким ще говорити про деокупацію наших територій, якщо в Росії рішення може прийняти тільки він?"

Проблема – у форматах. "Німецько-французька ініціатива (запросити Путіна на саміт ЄС) була спрямована не просто на зустріч, а за суттю на відновлення діалогу Росія-ЄС на найвищому рівні. А він був заморожений у 2014 році як частина санкційного пакета для стримування Росії у відповідь на агресію проти України. Його відновлення могло стати першим від 2014 року кроком до демонтажу системи ЄС щодо стримування РФ".

Чисте дежавю – як із Росією в ПАРЄ. "Там історія починалася один в один... Давайте, сказали нам тоді, ми повернемо Росію в ПАРЄ, але змусимо їх виконати всі резолюції щодо України. А в підсумку, переламавши всіх через коліно, ПАРЄ повернула Росію без виконання ними будь-яких вимог. Повна індульгенція. Росія тріумфально їх "нахилила".

Ситуація з Північним потоком виглядає погано. "Це чисто політична історія, в яку вкладена божевільна кількість грошей. Коли такі гроші лежать на столі, ти не можеш вирішити питання виключно політичним шляхом. Занадто великі фінансові зобов'язання і фінансові наслідки... Ситуація виглядає погано. Але ми продовжуємо боротися".

Поки всі сваряться, Росія – кайфує. "Нова адміністрація США дивиться на Північний потік-2 виключно через призму своїх відносин із Німеччиною... А Росія сидить у затінку і кайфує. Тому що головним політичним і економічним бенефіціаром цього проєкту є РФ. Це – дуже складна комбінація різних інтересів".

Путін на зустрічі з Байденом був адекватним. "Поводився адекватно, а в деяких питаннях навіть конструктивно. Але рівень довіри між американцями і росіянами нульовий. США хочуть побачити не зміну риторики, а зміну поведінки Путіна... Це складна гра. Путін може сьогодні вести себе конструктивно, а завтра знову щось зробити".

Для України – жодної зради. "Байден зателефонував Зеленському напередодні зустрічі з Путіним... Він йому сказав: я б ніколи не пішов на зустріч із Путіним, не поговоривши попередньо з вами... Якби між ними не відбулося тісного контакту, це був би чистий провал МЗС. Болісний. Було б неприємно. Але цей контакт стався".

Військова допомога США – мільярди. "Жодна країна світу не надала нам стільки військової підтримки з 2014 року, як США... Загальна сума – близько $2,5 млрд. Ми дуже цінуємо цю допомогу".

Зеленський націлений на програму-максимум. "Зустріч заради зустрічі з Байденом – це в принципі не та категорія, яка може застосовуватися. Це зустріч із президентом найвпливовішої країни в світі"... "Я не знаю, вийдемо ми з зустрічі вже з готовою відповіддю про те, якою буде участь США в процесі політико-дипломатичного врегулювання і протидії російській агресії, але точно президенти будуть дуже докладно про це говорити. Це буде ключова тема".

Поки ми тупцюємо на місці. "Консультації щодо зустрічі Зеленського з Путіним веде Офіс президента. У нас завжди один пункт порядку денного. Це – мир, деоккупація територій і повернення наших громадян із полону. Путін, звичайно, хоче говорити про інше".

А Росія – в режимі очікування. "Тільки присутність Путіна за столом переговорів дасть можливість зрушити процес врегулювання з мертвої точки. Але коли це станеться – важко сказати. Росія наразі увійшла у свій улюблений режим очікування. Вони будуть чекати, як закінчаться вибори в Німеччині і Франції".

Деескалації на Донбасі не було. "Понад 100 тисяч російських солдатів було на кордоні і на окупованих територіях (у квітні)... Відвели – близько 12 000... Це не деескалація і не відведення. Що сталося? Вони стояли на кордоні і брязкали зброєю. Так голосно, що навіть у Вашингтоні чули. Вони так само стоять на кордоні зі зброєю, лише припинили нею брязкати".

Путін для Байдена – хлопчисько з кулаками. "Росія для США... Це коли ти в дитинстві у дворі вовтузився з якимось хлопцем, а потім виріс і став серйозною людиною, а той все ще намагається питання вирішувати кулаками. Але ти пам'ятаєш, як у дитинстві неодноразово його перемагав у дворі. А ось Китай – реальний опонент. Абсолютно неспівставні за масштабом речі".

Читайте також: "Експрем'єри Німеччини, Франції продалися РФ. Мені соромно". Інтерв'ю Грібаускайте за хвилину