Очільник Донецької ОВА Павло Кириленко: РФ нарощує сили, ми готуємося. Маріуполь стоїть до кінця
На Донеччину, яка вісім років потерпає від російської агресії, можуть чекати більш серйозні випробування. Росія перекидає війська на харківський напрямок з метою штурму та повної окупації Донбасу.
Як регіон готується до оборони, які напрямки є пріоритетними для ворога і чи зможе встояти Маріуполь, – про це очільник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко розповів в інтерв'ю LIGA.net.
Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе
- Яка загальна ситуація на Донеччині?
- Стабільно напружена, особливо вздовж лінії розмежування. Відбуваються постійні обстріли населених пунктів від півдня до півночі. Це Авдіївка, Мар'їнка, Красногорівка, Вугледар. Ворог намагається підійматись вгору по Волноваському району. Періодично обстрілюють великі міста Покровськ і Краматорськ. На півночі на межі з Харківщиною також бойові дії. Це так званий ізюмський напрямок.
- Скільки в регіоні залишилося місцевого населення?
- Приблизно 800 000 людей. Це включно з Маріуполем. До повномасштабного вторгнення 24 лютого постійно проживало 1 860 000.
- У це число входять примусово депортовані у РФ?
- Депортованих з Маріуполя близько 30 000. Щодо Волновахи ця цифра незначна, її рахувати буде доцільно після звільнення територій. Тому що населення, яке залишилось в укриттях, і далі там перебуває.
- Чи є у вас розуміння, що з людьми, яких депортують у РФ?
- У них діють концентраційні табори поблизу Маріуполя в мангушському напрямку. Проводять селекцію людей: чоловіків окремо, жінок з дітьми – окремо. Забирають українські паспорти та видають свою довідку, з якою вони рухаються або на тимчасово окуповані території або в Росію.
- Які міста, окрім Маріуполя, найбільше постраждали?
- Руйнування є у всіх містах, які я називав. Дуже сильна руйнація в Авдіївці, потерпають Вугледар, Мар'їнка, Красногорівка, Лиманська громада та населені пункти, які межують з Харківщиною.
- Де зараз проходить лінія фронту? На Луганщині до 24 лютого було захоплено 30% територій, зараз – 70%. Що на Донеччині?
- Усі найбільші міста залишаються під контролем Збройних сил України та української влади. До 24 лютого була окупована десь третина регіону. Зараз під окупацією Волноваха, Мангушська та Нікольська громади з населеними пунктами вздовж узбережжя Азовського моря. Тобто більше третини. Але за площею це незначні населені пункти.
- Тиждень тому російське військове керівництво заявило, що сконцентрується на захопленні Донбасу. Зокрема, з цим наші військові пов'язують відхід російських загарбників з київського та чернігівського напрямків. Чи змінилась оперативна ситуація в регіоні?
- Ситуація гостра, активні бойові дії на Донбасі були фактично від самого початку. Але зараз ми спостерігаємо передислокацію військ РФ, що свідчить про накопичення сил. Раніше вони намагалися прорватися з ізюмського та південного напрямків, але контратаками наші військові їх вибивали. Зараз вони зосереджені на передислокації і збільшенні військових сил: від піхоти до бронетанкової техніки та важкої артилерії. І, звісно, ми не виключаємо авіацію та крилаті ракети.
- Росіяни контролюють Ізюм на Харківщині. Наскільки це небезпечно в контексті ймовірного прориву в бік Донеччини?
- В Ізюмі постійно точаться бої. Для них стратегічно важливо мати прямий вхід на територію Донеччини та можливість розкидувати війська для форсування водних перешкод і вести наступальні дії.
- Яка ситуація навколо Вугледара? Наскільки я зрозумів, це ще одна стратегічно важлива точка для окупантів на півдні.
- Російські окупанти не квапляться заходити навіть у невеликі міста, розуміючи, що там у них точно немає переваги.
Така тактика і щодо Вугледара, який вони постійно обстрілюють і наводять паніку на населення. Бо досягати успіхів без населення нереально.
- Тобто і на Донеччині, – де, згідно з пропагандою Кремля, на них чекали, – війська РФ не можуть розраховувати на "лояльність" місцевих?
- Люди бачать різницю. Неможливо порівняти розвиток підконтрольної Україні території з непідконтрольною. В багатьох там є родичі. Тому вони розуміють, що всі заяви місцевої "влади" є дешевим популізмом.
- Чи достатньо зараз на донецькому напрямку наших захисників та техніки, щоби зупинити ймовірний штурм? Чи очікується підкріплення?
- Ми розуміємо ситуацію і максимально готуємося до її ймовірного загострення, щоби ворог не здійснив свої наміри на донецькому напрямку.
- Під Києвом воюють строковики й контрактники армії РФ. В ОРДЛО ж кидають місцевих на "м'ясо", йде масова "мобілізація". Яка картина та чи змінюється вона, з огляду на наміри Кремля захопити Донбас?
– Вони використовують мобілізованих не лише для бойових дій на лінії зіткнення. Їх можуть і до Криму перенаправити, де вони далі йдуть на південь України. Також люди з окупованої території з'являлися в інших регіонах з активною фазою бойових дій. На Сумщині полонені надавали дані, де з'ясовувалось, що це населення окупованих територій.
- Чи з'являються на донецькому напрямку більш "професійні" російські військові, які мають допомогти мобілізованим захопити регіон?
- У них такий мікс. Є війська ОРДЛО. Але ясно, що вони не досягли б жодного успіху без армії РФ. І цей мікс ускладнює для нас завдання.
- Яка ситуація в Маріуполі? Скільки відсотків міста контролює ворог?
- Точаться бої в центрі міста і в напрямку порту. Постійно відбувається передислокація невеличких угруповань. Гатять по житлових будинках.
Місто продовжує перебувати під контролем української влади, але частиною території пересуваються російські війська і найманці. За багатьма підтвердженими матеріалами є представники Чеченської республіки.
- Багато спекуляцій серед пропагандистів щодо металургічного комбінату "Азовсталь". Хто контролює це підприємство?
- Ще на початку активних бойових дій Азовсталь була переведена у режим гарячої консервації. Зараз її руйнують вороги, основні виробничі процеси там зупинені. Особливого контролю, щоб вони заходили, – я не бачу, що їм це цікаво. Бо для того, щоби туди зайти, їм треба розуміти, що з цим робити. А я маю великі сумніви, що в них таке розуміння є.
- Зараз дедалі частіше лунають заклики до військово-політичного керівництва України щодо деблокади Маріуполя. Чи розглядається такий сценарій? Чи в нинішній ситуації це нереально?
- Ситуація щодо Маріуполя чітко зрозуміла керівництву держави і Збройних сил. Усі можливі заходи, які можна вжити в цій ситуації, вживаються. І певні дії також виконуються, їх не можна оголошувати на загал. Можливо, не всі можуть це бачити, але в міру можливостей і в тій надскладній ситуації керівництво держави цим постійно займається.
- Скільки зараз мирних мешканців залишилося в Маріуполі?
- Близько 120 000. Це за умови 460 000 населення до 24 лютого.
- Ваш особистий прогноз стосовно Маріуполя: скільки за нинішнього співвідношення сил він зможе протриматися?
- Я б не давав прогнози. Розумію, наскільки складна ситуація. Як їх дратує, що в них кількісна перевага і вони постійно додають, – а їх відбивають і беруть у полон наші захисники. Вони стоятимуть там до кінця.
- До чого готуватися мешканцям регіону, які залишилися?
- Усі, хто має можливість, повинні тимчасово залишити регіон. Ми всі маємо відкинути паніку. Велика ймовірність, що ситуація ускладнюватиметься. Це очевидно. І в такому разі одним із важливих важелів маніпуляцій і досягнення результатів для ворога буде населення. Тому населенню треба виїжджати, щоби вибити цей важіль з рук окупанта. І захисникам Донеччини буде набагато легше бити ворога.
- Чи передбачає правовий режим воєнного стану опцію примусового відселення людей, щоби полегшити завдання українським захисникам?
- Закон дає такі повноваження військовому командуванню та адміністраціям. Але ми ж не перетворюватимемося на окупанта. Більш ефективним є розуміння самого населення. Ми зробимо все, щоб людям було куди повертатися. А для цього необхідний плацдарм для роботи.
Читайте також: Інтерв'ю | Сергій Гайдай: РФ завалює лінію фронту "гарматним м'ясом". Їхня мета – Сєвєродонецьк