"Ідея команди Трампа – заморозити війну з РФ. У цьому великі ризики", – полковник армії США
Україна та Росія ведуть війну на виснаження – програє той, кому першому забракне ресурсів. Києву бракує людей. Москві – техніки. Захід не розуміє викликів на фронті. США та партнери дають Україні дедалі кращу і більше зброї, але надто повільно.
З президенткою Камалою Гарріс допомога від США мало зміниться. Багато залежатиме від того, "за ким" буде Конгрес. Президент Дональд Трамп у разі перемоги спробує заморозити лінію фронту без гарантій безпеки для України.
Про це в інтерв'ю LIGA.net розповів Роберт Гамільтон – полковник армії США у відставці, професор Військового коледжу армії США та один з керівників євразійської програми Foreign Policy Research Institute із 30-річною кар’єрою в армії.
У війні на виснаження виграє той, хто швидше відновлюється
– В інтерв'ю The Guardian головнокомандувач Олександр Сирський сказав, що росіяни мають значну чисельну перевагу в людях і техніці і це призводить до втрати Україною територій. Як ви оцінюєте ситуацію на полі бою?
– У Росії всього більше, ніж в Україні. Але сторони ведуть різну війну. Київ – оборонну. Для захисту потрібно менше людей і зброї, ніж для атак і захоплення території.
"У війнах на виснаження виграє той, хто здатен відновити особовий склад і техніку швидше, ніж ворог".
Перед Україною найбільший виклик – кадровий. Західні партнери у цьому не зарадять.
У росіян багато людей, яких купують в армію за допомогою прихованої мобілізації. Їхня проблема – техніка. Танки, БМП, артилерія. Втрачають значно більше, ніж можуть виробляти. Постійно погіршується якість. Не можуть все замінити.
– Сирський додає, що зараз в Україні понад 500 000 росіян, а до кінця року на фронті в 1000 км буде майже 700 000. Чи західні партнери розуміють усі виклики?
– Більшість західних урядів не розуміють масштабів викликів.
Є винятки – як генерал Крістофер Каволі, верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. Він у свідченнях Конгресу кілька місяців тому пояснив, що хоча Україна знищила багато росіян і їхньої техніки, Росія відновлюється.
"Зараз в Україні більше російських солдатів, ніж на початку. Західні країни не до кінця розуміють, який тиск Росія чинить на лінії оборони, якщо кидає додатково 200 000 солдатів".
Маємо дати більше й кращої зброї, зняти обмеження, щоб Україна компенсувала російські переваги. Поки Київ використовує західну зброю відповідно до законів війни, Женевських конвенцій, обмежень на полі бою не повинно бути.
– Що Україна може зробити краще з власними ресурсами?
– Україна зробила дуже хорошу роботу на воді та у повітрі, причому власними дронами, які витіснили російський флот із Чорного моря та дозволили атакувати цілі на тисячі кілометрів вглибині Росії. Це нафтопереробні заводи, великі матеріально-технічні бази, командні пункти. Все це ви вражаєте своїми силами.
Проблема України – масштабування. Країні бракує промислових потужностей, які має Росія. І от тут західні партнери могли б більше допомогти.
Ви можете виробляти морські, повітряні дрони, власні протикорабельні ракети, але недостатньо швидко та багато, що вирішальне у війні.
– Президент Володимир Зеленський скаржився, що 14 українських бригад не забезпечені всією зброєю, яку пообіцяли західні партнери. Чому так і як це змінити?
– Бо партнери використовують звичайний підхід до іноземних військових постачань – як у мирний час. Не відчувають нагальності України. У США процес військових продажів за кордон – громіздкий і забюрократизований, має бути багато узгоджень із Конгресом. Ми зробили кроки, щоб їх пришвидшити, але слід взяти на себе більше ризику, щоб доставити речі швидше та в більшій кількості.
Російські ядерні погрози досі працюють
– Одна з перешкод для України в тому, що Америка досі не дозволяє бити своєю зброєю вглибину Росії. Чи бачите розв’язання проблеми? Чого бояться США?
– Ескалації. Щоразу, коли Путін чи Медведєв погрожують ядерною зброєю, з одного боку, маєте сприймати це серйозно, ядерної війни ніхто не хоче. З іншого – росіяни це розуміють і погрожують ескалацією, щоб змусити США до самостримування. Хоча багато російських загроз щодо ядерної зброї не викликають довіри.
Росіяни говорили схоже під час холодної війни. Тоді СРСР погрожував вдарити по Заходу ракетами, яких не мав, або такими, що були нездатні на це.
"Війна пов'язана з ризиком. Нам слід дати Україні все необхідне, щоб змінити її хід. Щоб зброєю США можна було бити будь-куди у законний спосіб. Україна вразила дронами всі можливі цілі в Росії на понад тисячу кілометрів. Це не призвело до ескалації".
Західним урядам, особливо США, варто прийняти на себе більше ризику.
– Чи бачите ви перспективи, щоб Україна отримала такий дозвіл?
– Перспективи зростають. З кожним кроком США та партнери дають ефективнішу зброю, скасовують певні обмеження на її використання. Але все дуже поступово.
Трамп хоче заморозити лінію фронту без гарантій для України
– Віцепрезидентка Камала Гарріс стала кандидаткою від демократів замість президента Джо Байдена. Україна отримує допомогу від США на $60 млрд. Наскільки великий ризик, що це остання велика допомога, і які наслідки?
– Якщо переможе Трамп, майже напевно допомогу заморозять, щоби примусити Україну піти на переговори з Росією на російських умовах.
Якщо Гарріс – не побачимо іншого підходу, ніж при Байдені.
Те, чи зможе ще один великий пакет пройти Конгрес, залежатиме від балансу сил – контролюватимуть його республіканці чи демократи, одну чи обидві палати.
"Якщо демократи матимуть більшість і в Палаті представників, і в Сенаті, а Камала Гарріс стане президентом, майбутня допомога Україні майже гарантована".
Якщо буде розділений уряд, де республіканці контролюватимуть Палату, а демократи – Сенат і Білий дім, буде складніше. Київ зіткнеться з тою ж проблемою, що і з останнім пакетом на $60 млрд, коли спікер ледь не втратив посаду й на місяці все заблокувала невелика група ультраправих республіканців.
– Що думаєте про мирні ідеї держсекретаря за минулого президентства Трампа Майка Помпео, опубліковані в The Wall Street Journal? Чи прийме їх Трамп?
– Це плани еліти, чи то з минулої адміністрації Трампа, чи то з майбутньої.
Усі ці люди наче говорять одне й те саме: слід заморозити конфлікт по фактичній лінії фронту, залишивши під російським контролем захоплені частини України. Потім – спроби зупинити війну. Далі – з’ясувати майбутні гарантії безпеки.
З цим є декілька проблем. По-перше, легітимізація вторгнення й анексії частин чотирьох областей і Криму. Буде правовий прецедент. Який би мирний план не прийняли, Росія контролюватиме частину країни, і Україні буде важко чи неможливо далі військово витіснити росіян. Мовчу про жахи життя людей в окупації.
Україна не може і не повинна отримати таку відправну точку в переговорах. Росія контролює території, але не має на них права – це слід зафіксувати.
Чотири області Москва не контролює повністю. Звідси друга проблема – якщо Україна після замороження не матиме гарантій безпеки, а лише неясні запевнення, то інші країни не прийдуть на допомогу, не будуть воювати за вас. Росія використає припинення вогню, щоб переозброїтися, і атакує знову через два-чотири роки.
У команді Трампа немає чіткого уявлення, як гарантувати безпеку Києва. Відповідь – членство в НАТО. Усі знають, що Україна хоче цього. Але наразі жодна адміністрація президента США не погодиться на таку ідею. Замкнуте коло.
"Для вступу в НАТО потрібна згода 32 країн. Але без рішення США – без шансів. Америка не просунулася в цьому протягом війни. Не бачу, щоб адміністрація Трампа це змінила. Навряд чи для адміністрації Гарріс такий ризик прийнятний теж".
– Якщо Трамп стане президентом, то, згідно з витоком документів його помічників, Україні не дадуть більше американської зброї, якщо Київ не почне переговори з РФ.
– Трамп чітко висловився і багато людей з його команди: їхня ідея – заморозити війну. Якщо Україна не погодиться на переговори з РФ – тиснути, не давати зброї.
"Зараз росіяни намагаються пережити пів року до інавгурації нового президента США. Думають, зможуть переждати Київ. Вірять, що перечекають допомогу Америки".
Росія прагне захопити якомога більше землі до листопада, сподіваючись, що переможе "їхній кандидат". Потім заморозить війну або США припинять допомогу, Київ відчує критичний дефіцит зброї і буде змушений йти на переговори зі слабкої позиції.
– А якщо не Україна, а Росія відмовиться йти на мирні переговори?
– Якщо росіяни скажуть "ні", не знаю, що зробить Трамп. Сподіваюся, подвоїть допомогу і швидше дасть більше зброї Україні, щоб змусити Росію домовлятися. Але не певен, чи Трамп просто не залишить Київ напризволяще.
– Якими можуть бути реальні гарантії безпеки для України від США, якщо демократи або республіканці будуть мати владу і якщо війна буде заморожена?
– Гарантії США для України проходять через НАТО. Не думаю, що будуть розширені двосторонні гарантії. Це неможливо уявити за Трампа. Можливо, але малоймовірно, за Гарріс. Політика НАТО: Україна колись буде членом, але не можемо говорити, як і коли, поки йде війна. Це дає росіянам стимул продовжувати її вічно на нижчому рівні, бо знають, що поки війна триває, Україна не має права на членство.
Хоча за Гарріс можна буде побачити трохи більше тиску США на НАТО, щоб пішло на більший ризик і було більш схильне щодо членства України.
Де-факто НАТО має сказати: "Добре, хоч би якими були лінії припинення вогню, коли закінчаться бойові дії, вся територія, яку контролює Київ, підпадає під захист Статті 5". Це ризик, на який НАТО не йде. Але це єдиний спосіб утримати війну від повтору.
– В Америці наразі немає лідера, який може дати таку гарантію?
– Немає лідера, який був би готовий навести цей аргумент союзникам по Альянсу.
– Як далеко можуть зайти європейські партнери, щоб допомогти Україні без США?
– Європейці виробляють багато аналогічної до американської зброї, але промислові потужності замалі. Без США проблеми з безпекою будуть у всіх в Європі.
Україна неминуче втратить деякі F-16
– Що змінює для України прибуття F-16? Сирський не приховує, що ми будемо змушені тримати їх за 40 км від фронту через ризик, що Москва їх знищить.
– F-16 – багатоцільовий літак. Ним можна робити багато чого – підтримка з повітря військ на землі, допомога ППО. Можна патрулювати небо, збивати ворожі літаки. Звісно, під час розрахунків потрібно буде врахувати можливості російської ППО – наземної та ворожих літаків, дальність їх роботи.
"Україна неминуче втратить деякі F-16. Це війна. Годі уявити, що жоден не зіб’ють. Але вони принесуть багато користі. Це не срібна куля, що змінить гру. Немає такої зброї".
– В Україні складно йде мобілізація. Населення в чотири рази менше, ніж російське. Якби ви були серед військових керівників України, що б порадили?
– Складна проблема. Розумію українську владу. Ідея в тому, що країна не хоче втратити покоління молодих чоловіків до того, як у них буде шанс створити сім'ю. Не хоче демографічного колапсу. З іншого боку, потрібно виграти війну.
Зараз встановлений граничний вік – 25 років. Можливо, доведеться знизити до 20 чи 18, провести більше раундів примусової мобілізації. Ніхто не хоче воювати, але немає іншого способу. Декому мимоволі доведеться.
– Які сценарії завершення війни найбільш реалістичні і в якому часовому діапазоні?
– Цього року малоймовірний серйозний прорив чи розрив ліній однією зі сторін.
2025-й стане вирішальним для України. Одна зі сторін до кінця наступного року матиме значну перевагу, порівняно з тим, де зараз, – та, яка ефективніше та швидше відновить втрачені сили, людей і техніку, візьме гору.
Україна втрату людей намагається компенсувати розширенням мобілізації. І розраховує на партнерів у постачанні дедалі потужнішої зброї.
Росія може витримати певний час активних боїв, набиратиме людей. Але Москві важко замінити техніку. Ще може виготовити снаряди. Але не певен, що замінить в достатній кількості та якості гаубиці, танки. Вони вимагають компонентів, які їм важко дістати.
Тож для Росії найбільша проблема – вивести достатньо техніки на поле бою. Для України – набрати вмотивованих людей і навчити для західної техніки.