Зеленський втратив ще 13% довіри за два місяці. Чому рейтинги падають, попри війну
Президент Володимир Зеленський поступово втрачає довіру українців – про це свідчать свіжі соцопитування. З пікової довіри у понад 90% на початку повномасштабного вторгнення він розгубив майже третину: у лютому 2024 року йому довіряють вже 64% (дані окремих досліджень КМІС та Центру Разумкова).
Втрата довіри українців – це загальна тенденція для всіх гілок влади, не тільки для Зеленського, пояснює LIGA.net заступник директора соціологічної групи Рейтинг Любомир Мисів.
Основне зниження рейтингів влади почалося ще з літа — початку осені 2023 року, уточнює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Показники довіри повертаються до тих, що спостерігалися у часи до повномасштабної війни. Складно сказати, де зупиниться ця негативна тенденція. Особливо для Верховної Ради.
Владі доводиться йти на непопулярні рішення в умовах війни. Але "бігати за рейтингами партія влади не повинна" – так падіння рейтингів LIGA.net пояснює очільниця партії Слуга народу, голова комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.
Як змінювалися рейтинги довіри до Зеленського та на чому влада втрачає найбільше балів: розбір LIGA.net.
Першими "впали" Кабмін і Рада. Тепер черга президента
Більшість українців – 69% – вважають, що Зеленський має залишатися на посаді президента до кінця воєнного стану. 64% довіряють президенту, йдеться у свіжому опитуванні КМІС (повна вибірка і деталі – тут). Його провели на початку лютого 2024 року.
Спочатку у рейтингах "падають" парламент та уряд і тільки потім президент, говорить LIGA.net Антон Грушецький. Це традиційний український цикл.
"Верховна Рада [втрачає довіру], бо люди сприймають її як орган колективної безвідповідальності, – пояснює соціолог. – Уряд — пізніше, бо там легше покласти відповідальність на конкретних посадовців. Кабмін "страждає" через корупцію та соціалку".
Вже у вересні 2023 року соціологи Рейтингу зафіксували: було більше тих, хто не довіряв парламенту та уряду, додає LIGA.net Любомир Мисів.
На падіння рівня довіри до Ради впливають закритість та слабкість комунікації, наголошує LIGA.net нардеп Ярослав Юрчишин (Голос).
"Відсутність журналістів в парламенті точно не додає довіри. У нас унікальна ситуація, коли під час війни парламент не припиняє роботу. Aле чи достатньо ВР про неї інформує? Ні, бо це створює конкуренцію виконавчій владі, Офісу президента", – говорить він.
Ще один фактор – низький інтерес суспільства до політики, вважає нардеп: "Ключовою темою є війна. Вона вимагає єдності".
Коли поступово вичерпуються аргументи виправдання президента, люди починають критикувати і його теж, додає Грушецький.
"Люди досі довіряють президенту, але тренд на прискорення тенденції падіння довіри існує. Зараз президент персоналізуватиме відповідальність за ситуацію на полі бою", – говорить Грушецький.
Свіже опитування групи Рейтинг показало: лише 36% опитаних вважають, що справи в країні йдуть у правильному напрямку, натомість 45% – навпаки. Вперше із березня 2022 року негативна оцінка стану справ у країні переважила позитивну.
(Опитування провели 10-11 лютого 2024 року. 1000 респондентів. Метод: телефонні інтерв'ю. Помилка репрезентативності — не більше як 3,1%. Профінансовано соціологічною групою Рейтинг. – Ред.).
Утім, президенту Зеленському все ще довіряють 64% українців, яких опитав Центр Разумкова у січні 2024-го (повна вибірка і деталі – тут). Але Верховній Раді не довіряють 70%, уряду – 64%.
СН дуже уважно ставиться до соціології, каже LIGA.net Олена Шуляк. В умовах війни владі доводиться робити не тільки те, "що подобається абсолютній більшості", додає вона.
Мінус 13% – за два місяці. Як Зеленський втрачає довіру
У лютому 2022 року, перед великим вторгненням Росії в Україну, Зеленському довіряли 37% громадян. Після 24 лютого довіра зросла – до 90%. Такі дані наводить КМІС станом на травень 2022 року.
Та протягом минулого року показники пішли вниз.
Довіра до президента до грудня 2023-го знизилася на 13% – з 90% до 77%. На початок лютого 2024-го Зеленський втратив ще 13%. Це досить помітне зниження, констатує Грушецький.
Основне зниження рейтингів влади почалося з літа – початку осені 2023 року. Саме тоді у людей з'явилося відчуття, що їхні очікування не справджуються. Це відчуття підсилює хитка позиція західних союзників, вважає виконавчий директор КМІС.
На рейтинги довіри до влади впливають втома і напруга, "популізм окремих політичних гравців з опозиції, аж до певної міри маніпулювання" та ІПСО ворога, вважає Шуляк.
"За два роки війни в суспільстві накопичилися певні втома й напруга. І це опосередковано також впливає на настрої людей та їхнє ставлення до державних органів, – вважає Шуляк. – Дуже важливо не стати заручниками цієї втоми".
Війна, зростання цін, корупція. Що підкосило рейтинги влади
Рейтинг особисто Зеленського та влади загалом підкосила низка речей. Це — загальний міжнародний контекст, зокрема обмеження допомоги західних партнерів, ситуація на полі бою, корупційні справи та конфлікт із колишнім головнокомандувачем Валерієм Залужним, вважає Грушецький.
"Першими дзвіночками були викриття корупції. Зокрема, щодо закупівлі генераторів, облаштування укриттів, в Міноборони. Населення ще було оптимістичним, навесні чекали контрнаступу. Але ці справи почали підточувати довіру людей", – пояснює соціолог.
Плюс до цього – зростання цін та страх перед економічними труднощами, погоджуються всі опитані соціологи.
Скандали із корупцією створили вал критичної інформації. Він і тисне на рейтинги, каже Мисів. Офісу президента вдавалося маневрувати серед скандалів. Але так довго це тривати не могло.
"Виник запит на відчуття справедливості у суспільстві, особливо на тлі питань щодо мобілізації. Його почали скеровувати до президента, бо парламент і Кабмін вже повернулися до звичайних показників. Але все це не про політичний рейтинг. В умовах виборів ситуація має зовсім інший вигляд", – наголошує Мисів.
Шуляк вважає, що Слуга народу "не повинна бігати за рейтингами".
"Президент неодноразово наголошував, що зараз ми можемо перемогти, лише об'єднавшись. Він сказав це і на зустрічі з фракцією Слуга народу, де була і я. Ми можемо перемогти, лише коли політики залишать особистий піар та власні інтереси позаду на користь національних інтересів", – додає Шуляк.
Соціологічна тенденція щодо влади доволі швидко розвивається, констатує LIGA.net заступник директора соціологічної служби Центра Разумкова Михайло Міщенко.
Відчуття згуртованості, яке було у перші місяці після початку війни, зменшилося. Люди схильні бачити більше недоліків у владі.
"Відставка Залужного могла істотно вплинути на рівень довіри до Зеленського, але це треба дослідити у часі, – підкреслює соціолог. – Загалом громадяни все більше звертають увагу на загальну ситуацію, сукупність всіх подій, а не виділяють якусь одну".