Завершився саміт ЄС щодо України. Пояснюємо, про що там домовилися
У Брюсселі завершився спеціальний саміт Європейського Союзу щодо України. Він став безумовним свідченням пробудження Європи.
"Безпека України лежить в основі безпеки Європи", – сказав голова Євроради Антоніу Кошта після завершення саміту.
Чи зможе Євросоюз заповнити прогалину в озброєнні, яку створює самоусунення США, саміт відповіді не дав. Однак він підсвітив напрямки, за якими можна це зробити.
Пояснюємо, як змінюється політика Європи до захисту континенту та чого очікувати далі.
Що відбувалось на спеціальному саміті у Брюсселі
Лідери 26 із 27 держав Євросоюзу на саміті в Брюсселі погодили декларацію на підтримку України. Єдиним главою держави, який не проголосував за це рішення, був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
"На відміну від решти 26 країн, Угорщина не вірить, що шлях до миру в Україні лежить через військову підтримку", – пояснив на заключній пресконференції голова Євроради Антоніу Кошта. Однак, за його словами, країна лишається ізольованою у своєму баченні.
У декларації автори наголошують, що:
- Україна справедливо бореться за свої незалежність та суверенітет.
- Європа це підтримує та не проти надати своїх миротворців.
- Європа виступає за гарантії безпеки для України.
- Не може бути жодних переговорів щодо України без України і без Європи.
Утім, із тим, якими саме будуть гарантії безпеки, ЄС ще не визначився. "Найкраща гарантія безпеки – це самі українці. Вони чинять опір уже понад три роки", – заявив Кошта на пресконференції.
Вже після саміту президент України Володимир Зеленський зазначив:
Ми разом із партнерами розуміємо, які кроки здатні зупинити війну, гарантувати безпеку й забезпечити достойний і тривалий мир".
Першочергово, на його думку, можуть бути встановлені та повністю проконтрольовані тиша в небі – зупинка ударів ракет, далекобійних дронів і бомб по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі. А також тиша на морі, тобто зупинка всіх бойових операцій у Чорному морі, що дозволить гарантувати спокійне та безпечне судноплавство.
Закрите небо та інші ініціативи – що змінюється
На тлі призупинення підтримки США для України та очевидної готовності США до виходу з Європи нинішня риторика європейців виглядає як початок пробудження.
Окремі профільні аналітики в США давно працювали над ідеєю скорочення американської присутності в Європі та над тим, щоби залишити питання європейської безпеки на розсуд європейців, каже LIGA.net аналітик Defence Express Іван Киричевський.
Ідея зріла ще з 1950-х років і дуже плавно йшло саме до цього. Просто європейці не дуже над нею рефлексували, – каже він. – Адміністрація Трампа вирішила не діяти плавно. І швирнула дитя під назвою Європа у воду, щоби подивитись, чи воно випливе".
Екстреному саміту передувало звернення Макрона, у якому він нагадав, що загроза з боку Росії поширюється на всю Європу, зокрема й на Францію. Водночас він наголосив, що капітуляція України – не є миром.
Французький президент оголосив, що наступного тижня в Парижі зберуться начальники штабів європейських країн, щоб обговорити питання війни Росії проти України. Та анонсував стратегічні дебати про захист наших союзників на європейському континенті за допомогою сил ядерного стримування Франції.
Європейський Союз уже працює над створенням регіональної безпекової ініціативи. У межах цього плану ЄС планує виділити сотні мільярдів євро на оборонні потреби.
У Європі знову розглядають план Sky Shield, який передбачає розгортання військово-повітряних сил союзників у складі 120 винищувачів, які захищатимуть український повітряний простір, але водночас не базуватимуться в Україні.
Ця пропозиція, створена європейськими повітряними силами та українськими військовими, у різних варіаціях обговорюється ще з 2022 року, каже LIGA.net професорка King's College (Лондон) Джейд Мак-Глінн, яка була долучена до цих обговорень. В нинішньому вигляді вона існує близько року.
Ініціатива діятиме окремо від НАТО. Планується, що захист охоплюватиме Київ, три робочі атомні електростанції, Одесу, Львів, але не лінію фронту чи схід країни.
Однак наразі реалізація цієї ініціативи виглядає малоймовірною, каже LIGA.net директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь:
Це означає оголошення війни Росії. Чи готові зараз європейські країни оголосити війну Росії? Це – фантастика".
Однак у поточному моменті є шанс реалізувати цю ініціативу, заперечує Мак-Глінн. "Sky Shield є надійною, життєздатною і потужною гарантією безпеки, яку Європа може запропонувати Україні і собі. Він доводить союзникам у Вашингтоні, що ми можемо захистити себе, і попереджає Москву, що ми це зробимо", – вважає вона.
Найскладнішою частиною реалізації цієї ідеї, на її думку, буде створення чіткої і незалежної структури C2 (система управління та контролю в арміях країн НАТО). "Але прецеденти, наприклад, глобальна коаліція проти ІДІЛ, показують, що місії за участю членів НАТО можуть бути життєздатними, але не під керівництвом НАТО", – уточнює Мак-Глінн.
Як заповнити прогалини від втрати підтримки США
Чи зможе Євросоюз заповнити прогалину в озброєнні, яку створює самоусунення США, саміт відповіді не дав.
Підтримку США не варто переоцінювати, нагадує Киричевський. Навіть для Європи. США давали континенту химерно-ефемерну парасольку безпеки. Зараз ця ілюзія болісно зруйнована.
"На початок 2025 року в Європі було загалом до 100 тисяч військовослужбовців США, з яких лише близько половини – наземна компонента, – каже він. – Ці 50 тисяч американських штиків, до 500 танків Abrams та до 500 БМП Bradley, у разі чого, мали б стримувати навалу росіян. Це навіть в масштабах нашої війни – ні про що".
І додає: військовий потенціал Європи більший, ніж всі звикли про нього думати. Особливо, враховуючи арсенали Греції та Туреччини. Президент Туреччини вже відкрито декларує готовність вкладатись у безпеку Європи.
Найбільшою прогалиною озброєння для України, яку Європі потрібно буде заповнити в найближчій перспективі, стануть боєприпаси для протиповітряної оборони, каже LIGA.net керівник досліджень з питань оборонної стратегії, політики та можливостей в RAND Europe Джейкоб Паракілас.
Ідеться, за його словами, як про боєприпаси для європейських систем, типу SAMP/T і IRIS-T, так і про ракети до американських Patriot, HAWK, AMRAAM і Sidewinder з європейських запасів. "Хоча США зберігають повноваження з експортного контролю над ними і в принципі можуть обмежити їхній реекспорт", – уточнює він.
"Українці розробили низку власних підходів до боротьби з більш численними і дешевшими повітряними загрозами, такими як "шахеди" і "Ланцети", – додає Паракілас. – Але зброя, яка може вражати російські балістичні ракети і високопродуктивні бойові літаки, все ще переважно американського походження".
До того ж, на його переконання, Європа може мінімізувати негативні наслідки від паузи в американській допомозі, збільшивши пряме фінансування української промисловості, яка значно наростила свій потенціал і може задовольнити багато потреб ЗСУ на тактичному рівні.
І ризикнути та відкрити для України власні арсенали, додає LIGA.net євродепутат, ексочільник фінської розвідки Пекка Товері.
Якщо вірити висновкам саміту, то країни ЄС готові терміново "активізувати зусилля із задоволення нагальних військових і оборонних потреб України". Включно із постачанням систем ППО, боєприпасів, підготовки та обладнання українських підрозділів.
Що далі
Європа вже шукає гроші для забезпечення термінових військових потреб України. Так глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала створити новий фонд на кілька мільярдів євро, який традиційно заблокувала Угорщина.
Попри це, Єврорада відправила цю ідею на доопрацювання. В надії, що на наступному саміті у Брюсселі 20-21 березня її схвалять.
Крім того, Єврорада схвалила план ReArm Europe. Тепер країни ЄС зможуть використовувати кредити з бюджету блоку на загальну суму 150 млрд євро для закупівель озброєнь. В тому числі – для України.
Плани про збільшене фінансування оборонної промисловості на рівні Єврокомісії, зусилля інших країн, які кожна на своєму рівні здійснює – це просування до вирішального кроку створення спільних європейських оборонних спроможностей та стратегічних сил стримування", – каже Самусь.
Окрім позитивних наслідків для Європи, це матиме негативні наслідки для США, підсумовує він: "Європа за останні кілька років значною мірою перефокусувалась на американську зброю. Зміна цієї політики та рішення інвестувати в свою оборонну промисловість буде дуже болючою для американських виробників і американської держави".