Захисник віри чи майстер маніпуляцій? Як релігія допомогла Трампу виграти вибори

Релігійна риторика стала одним із найпотужніших інструментів Дональда Трампа у передвиборчій кампанії, каже LIGA.net експерт із політики США, позаштатний працівник Центру глобального правління (Брюссель) Артур Колдомасов.

"Перед тим як здобути фан-базу серед конспірологів, він здобув прихильність релігійних фанатиків, особливо серед євангелістів. Він давав їм те, на що вони чекали багато років – можливість увійти у мейнстрим", – зазначає він.

Релігія в арсеналі Трампа є потужною зброєю, щоб підтримати власні радикальні заяви та подальшу радикалізацію суспільства, додає LIGA.net дослідниця питань релігії у політичному контексті Олена Чупринська.

Як релігія допомогла прийти Трампу до влади – пояснюємо коротко.

Як Трамп відкрив двері до мейнстриму для євангелістів

41% населення США вважають себе протестантами. Друга найбільша за розміром група у країні (26,8%) – релігійно незаангажовані. Інші 32,2% припадають на євреїв, мусульман, буддистів та членів інших релігійних структур, вказує LIGA.net на дослідження магістерка трансатлантичних студій Ягеллонського університету (Польща), дослідниця питань релігії у політичному контексті Олена Чупринська.

Значна частка релігійного складу виборців – християни, підтверджує Колдомасов. Це вдало репрезентує парадокс США: з одного боку, дуже релігійне суспільство та стала релігійна традиція в основі держави, з іншого — цивільні державні інституції.

Згідно з дослідженням Pew Research Center за осінь 2024 року, Трампа підтримують 82% опитаних білих євангельських протестантів, 61% білих католиків та 58% білих неєвангельських протестантів. Багато залежить від штатів і розподілу населення: у селах частка консервативних християн набагато більша.

"У релігійній ідентичності можна знайти ключ Трампа до перемоги. Багато консервативних молодих хлопців, завдяки яким Трамп цього разу здобув перемогу, виховувались саме в християнських протестантських родинах", – каже Колдомасов.

Трамп є досить впливовою людиною, особливо в очах американських протестантів-вірян, зазначає Чупринська. У своїй риториці він апелює до того, що резонує із цією групою населення та їх поглядами, додає Колдомасов. Вони вважають, що "відхід" від традиційних цінностей загрожує занепадом країни.

Зокрема, тому багато з них і підтримували дії губернатора Флориди Рона Десантіса щодо обмежень у сексуальній освіті у школах штату. Країну, на їх думку, треба рятувати. У комбінації із теоріями змови, у Трампа серед цієї цільової групи вимальовується образ героя-рятівника, який не боїться говорити правду.

"Перед тим як здобути фан-базу серед конспірологів, він здобув прихильність релігійних фанатиків, особливо серед євангелістів. Він давав їм те, на що вони чекали багато років – можливість увійти у мейнстрим", – розповідає Колдомасов.

Чому релігійні страхи стали фундаментом кампанії Трампа

Ще перша президентська кампанія Трампа у 2016 році міцно базувалася на релігії та "християнському націоналізмі", зазначає Чупринська.

"Ми будемо захищати християнство. І якщо ви подивитеся, що відбувається в усьому світі, подивитеся на Сирію, де вони можуть відрубати вам голову, якщо ви християнин... Християнство в облозі. Ми повинні об’єднатися", – казав він тоді.

Таким чином, кампанія Трампа вибудувала зв'язок між голосом за нього та збереженням США як християнської нації, акцентуючи на протиставленні небілих і мусульман християнській ідентичності.

Колдомасов зауважує, що релігійна тематика стала магістральною у кампанії Трампа, особливо після першого замаху, який сам Трамп назвав "Божим захистом" для його "служби країні". Його кампанія дійсно майстерно вплела у свої меседжі релігійні символи: продаж благословенних копій Біблії, заклики надсилати смс на номер кампанії зі словом "Віра", а також чутливі теми, як-от обмеження абортів.

Трамп не створив відчуття "обложеної фортеці" серед цих людей, але він, безумовно, зіграв на ньому. Наприклад, досить вдалим був його меседж: "Моя позиція щодо абортів може бути неідеальною, але я — найкраще, що у нас є", пояснює LIGA.net науковий співробітник Інституту Маккейна Аарон Корева.

Релігійні активісти й теорії змови, як "Піцагейт", теж відіграли свою роль, мобілізувавши певні групи виборців. Усе це чудово пасувало до американської культури, де релігійні спільноти не раз кидали виклик "надто провокативним" елементам попкультури. Трамп знав силу цього підходу ще у 2016 році та розвинув його цьогоріч.

Для того, щоб зрозуміти, чому релігійні виборці віддали перевагу Трампу, а не іншим кандидатам під час його першої передвиборчої кампанії, треба розуміти, що відбувається з американським суспільством взагалі, каже LIGA.net операційна директорка фонду Ukraine Freedom Project Анна Швецова.

У 2008 році експрезидент США Барак Обама наголосив на проблемах, що виникли в малих містах Пенсильванії та інших регіонах, де робочі місця були втрачені ще за часів адміністрацій Клінтона та Буша. Громади не отримали жодних замінних можливостей, і це підвищило соціальне напруження: люди почали шукати пояснення своїм розчаруванням через зброю, релігію або ворожість до тих, хто не схожий на них.

Це поблажливе ставлення до релігії та її роль у житті звичайних американців стали особливо помітними у 2016 році, коли для виборців, для яких віра була на першому місці, потреба у змінах стала критичною, зазначила Швецова.

Захист традиційних цінностей став наріжним каменем кампанії Трампа у 2024 році, додає Чупринська. Він позиціював себе як охоронця "традиційної Америки", створюючи образ до недавнього кандидатки у лідери США від демократів Камали Гарріс як "антиамериканки". Трамп обіцяв повернути молитву в державні школи, відстоював "нуклеарну сім'ю" з акцентом на ролі матері й батька, а також пропагував концепцію гендерної дуальності. Водночас питання абортів він планував залишити у компетенції штатів, дозволяючи кожному регіону діяти на власний розсуд.

Що таке "традиційна Америка"? – питає Корева. Це питання часу, історичного контексту. Є цілий рух із гаслом "Зробимо Америку великою знову". Він укріплює ідею, що колись було краще, до того, як "ліві радикали" прийшли й усе зруйнували. І тепер США намагаються повернутися до цього уявного "кращого часу" або відтворити його.

"Це більше про емоції, ніж про конкретику. Людям дають відчуття, що можливо повернутися в часи, коли все було зрозумілішим, легшим, а життя простішим. Класичний прийом, який можна побачити в багатьох західних країнах. Спекуляція на "золотому минулому", – підсумовує експерт.

"Традиційна Америка". Християнська риторика як зброя на виборах

Релігія в арсеналі Трампа є потужною зброєю, щоб підтримати власні радикальні заяви та подальшу радикалізацію суспільства, що підсилить підтримку "політики ізоляціонізму" республіканців, вважає Чупринська.

Спираючись на релігійні аргументи, Трамп здобув значну частину християнського консервативного електорату. Для цих виборців він став символом "борця" за збереження традиційної Америки, де релігійні та моральні цінності є основою суспільного життя, попри деякі суперечності в його особистому житті та поведінці.

Трампу навіть не довелось обʼєднувати релігійних виборців у протистоянні "ліберальному порядку денному", переконана Швецова. Згідно із соціологічними опитуваннями, прогресивний порядок денний значно лівіший за середнього виборця.

До початку своєї кампанії 2016 року Трамп не демонстрував особливої релігійної прихильності. Швецова зауважує, що це, ймовірно, був політичний розрахунок, спрямований на те, щоб заручитися підтримкою виборців-республіканців, більшість яких є християнами. Хоча погляди Трампа є досить консервативними, вони не свідчать про глибокий зв'язок із релігією, додає Колдомасов.

"Думаю, що тут радше про те, що його власне его у цьому випадку є важливішим за Бога, а він думає, що Бог його вдало веде цією стежкою", – каже експерт.

Чупринська, своєю чергою, зазначає, що риторика Трампа, яка акцентує на захисті традиційних релігійних цінностей, виглядає непереконливою, зважаючи на численні порушення морально-релігійних норм, зокрема його участь у сексуальних скандалах та використання ненормативної лексики. Однак виборці Трампа часто ігнорують ці суперечності, а його імідж як патріота та захисника "традиційної Америки" затушовує його минуле, включно з численними кримінальними справами.

Протягом більшої частини свого життя Трамп був, по суті, демократом із Нью-Йорка, який фінансував демократів і не демонстрував особливого інтересу до консервативних поглядів, наприклад, на тему абортів. Йому це просто не було важливо, додає Корева.

"Трамп не ходить до церкви, а його стиль життя аж ніяк не відповідає тому, як релігійні люди уявляють, яким має бути "правильне" життя. Це політична гра", – пояснює Корева.

Успіх Трампа на виборах президента США у 2016 році значною мірою базувався на підтримці християнської спільноти. Чималу роль у цьому відіграли впливові релігійні лідери, які допомогли йому заручитися довірою консервативних виборців.

Однією з ключових фігур стала телеєвангелістка Паула Вайт.

Саме з її підтримки й почався успіх у політичній кар'єрі Трампа, згадує Колдомасов. Коли він брав участь у праймериз від партії Реформ у 2000-му і його риторика мала виключно бізнесовий характер, цього успіху радше не було. Та ось коли у 2016-му він заручився підтримкою Вайт, у якої є величезна фан-база завдяки її телевізійним проповідям та релігійним програмам, справи пішли вгору.

Як вона сама зазначала в інтерв'ю, Трамп зателефонував до неї спочатку за консультацією щодо рішення піти у президенти, бо "країна почала рухатись не у тому напрямку" – і ці слова зрезонували в неї. Паула і її колеги благословляли Трампа на тодішні вибори та називали це його "покликанням". Вона стверджує, що Трамп "повністю довіряє їй". Не дарма Трамп під час кампанії у 2016 році говорив, що "є голосом для тих, хто його не має". Чи є це дивним, питає вона, для "однієї нації під Богом"?

У 2024-му в кампанії Трампа проявилися ще дві помітні тенденції: персоніфікація "зла" та використання біблійних мотивів у внутрішній і зовнішній політиці.

Камалу Гарріс під час кампанії називали "демоном" через її прогресивні ідеї, а демократів загалом — "демонічними", каже Колдомасов. Трамп позиціював себе як голос простих людей "під Богом", протиставляючи їх байдужій еліті. Республіканці цього разу апелювали до середнього класу, наляканого радикальними змінами.

У зовнішній політиці підтримка Ізраїлю як "святої землі" та мирна риторика щодо України відповідали біблійним принципам, на які спиралася кампанія Трампа. Війна зображувалася як розбіжність з писанням, а заклики до миру резонували з його виборцями, що відображає повернення християнського націоналізму в США.