З в'язниці – на фронт. Як держава планує мобілізувати засуджених та ув'язнених
Сергій Цехоцький — офіцер 59 окремої мотопіхотної бригади. У розмові з нами він каже, що загалом підтримує мобілізацію ув'язнених, але не готовий працювати з "великими" корупціонерами, ґвалтівниками та держзрадниками.
А масова мобілізація засуджених і ув'язнених може стати проблемою командирів, вважає офіцер 47 механізованої бригади Микола Мельник.
Уряд та депутати пропонують узаконити мобілізацію засуджених, яких звільнили від відбування покарання. У комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки вже почали розглядати законопроєкт. Нардепи подали 4195 правок.
Втім, мобілізувати можуть дозволити і тих, хто зараз сидить у в'язниці, додає заступниця міністра юстиції Олена Висоцька. Добрати до війська можуть близько 2600 людей.
Як планують змінити підхід до мобілізації засуджених та ув'язнених і чи всі військові готові до нововведень — розбір LIGA.net.
Мобілізувати держзрадників не будуть
Саме законопроєкт про мобілізацію покликаний запустити мобілізацію засуджених та ув'язнених. Так влада намагається знайти додаткові резерви. Потенційно близько 2600 ув'язнених можуть потрапити до війська.
Уряд пропонує мобілізовувати засуджених, які вже відбули покарання. Та ув'язнених, яких випускатимуть із в'язниць. Виняток – злочини проти нацбезпеки, державна зрада і колаборація.
Нардепи у правках пропонують додати до винятків невиконання наказу командира, опір начальнику, порушення статутних відносин, дезертирство, самоскалічення, викрадення зброї та боєприпасів, умисне знищення військового майна або передання ворогу.
Також відмовити у мобілізації хочуть тим, хто самовільно залишив поле бою чи відмовився вести вогонь, добровільно здався в полон і вчиняв там злочини.
"Ні" у Раді пропонують сказати мародерам і тим, хто чинив насильство над цивільними, планував і готував агресивну війну, порушував звичаї війни, застосував або розробляв зброю масового знищення, вчиняв екологічну катастрофу та геноцид.
"Якщо це не тяжкі статті, то чому б ні. Я — за. Тяжкі — це зрада, вбивство. Не плутати, коли випадково збив когось автівкою", — пояснює у розмові з нами член комітету з нацбезпеки Юрій Здебський (СН).
У проєкті закону Мін'юст намагався розв'язати два питання: ті, хто вже на волі, сьогодні невидимі для мобілізації — так не повинно бути. Щодо ув'язнених нині — надати обережні механізми, щоб їх теж можна було мобілізувати, розповідає Висоцька.
В Україні є близько 26 000 ув'язнених. 1000 з них — жінки. Під час мобілізації треба враховувати також питання здоров'я, віку і досвіду.
"Все це звужуватиме коло, — пояснює Висоцька. — Думаю, що ми зупинимося на 10 відсотках від 26 000. Це мій прогноз. Але як буде — побачимо на практиці".
Якщо проти мобілізації держзрадників виступають і в Мін'юсті, і в Верховній Раді, і серед військових, то щодо інших статей триває дискусія.
Кому додатково можуть заборонити мобілізацію до війська – читайте далі.
Довічники, корупціонери, дезертири. Кого зможуть відправити в армію
Після ухвалення закону Мін'юст одразу готовий почати працювати з командирами.
Але перед урядовцями та парламентарями стоїть питання запобіжників та статей, які під мобілізацію не потраплять.
Щоб зменшити ризики, Мін'юст пропонує модель, за якою висновок буде щодо кожного конкретного ув'язненого. Рішення ухвалюватиме суд, але найбільше значення матиме думка військових як замовника.
"Ми разом із Міноборони визначимо, хто буде брати участь у відборі таких людей. А після відбору рішенням суду дозволити або заборонити мобілізувати конкретну людину", — говорить Висоцька.
Дискусія точиться щодо мобілізації корупціонерів. Висоцька наголошує, що суд і командир будуть розподіляти кожну людину окремо.
"Здоровий глузд має спрацювати — не залучати людину, яка скоїла корупційний злочин, на забезпечення підрозділу. Точно потрібно дати іншу роботу. Але не бачу в цьому проблеми", — каже Висоцька.
Повертати потенційно можуть і дезертирів. Хоча такого механізму наразі не передбачено, запити від "окремих військових" до Мін'юсту надходять.
Передбачають і можливість мобілізації довічно ув'язнених. Це 1500 людей. За словами Висоцької, йдеться про те, щоб після демобілізації вони не поверталися до в'язниці. Або довічно засуджені можуть бути виключені як категорія взагалі. Це мають вирішити народні депутати.
"Але серед них (довічно ув'язнених) є достойні люди, які переосмислили своє життя. І вони турбуються про країну", – говорить заступниця міністра.
Запобіжниками в такому випадку залишаються рішення суду та командира.
Під питанням стоїть видавання зброї. У міністерстві пропонують використовувати їх оцінку ризику повторного вчинення правопорушення.
Під час роботи у комітеті та голосування законопроєкт може змінитися, каже Висоцька. Депутати можуть виключити з переліку придатних до мобілізації людей, які скоїли тяжкі злочини чи засуджені довічно. Тоді Мін'юст зможе проаналізувати механізм, доопрацювати його і запропонувати парламенту розширити категорії для мобілізації.
Але вже зараз військові, з якими поговорила редакція, бачать ризики та потенційні проблеми. Далі – думка тих, на кому зміни до законодавства відобразяться першими.
Байдужість та неприйняття армійських норм. Що лякає військових
Проблемою може стати масова мобілізація ув'язнених, застерігають військові. Дехто навідріз відмовляється працювати поруч із великими корупціонерами. Не всі хочуть бачити поруч вбивць і ґвалтівників. А хтось взагалі не бачить місця в'язням у своєму підрозділі, через недовіру до них особового складу.
Втім, засуджені та ув'язнені мають повне право бути у війську, переконаний офіцер 59 ОМПБр Сергій Цехоцький: "Ми маємо з ними працювати. У нас є психологи. Та навіть командир — певною мірою психолог. Треба дивитися, хто на що здатен. Ми швидко визначаємо, хто є хто".
Підтримує мобілізацію ув'язнених та засуджених і офіцер 47 ОМБр Микола Мельник. Але уточнює: лише за запитом конкретної частини.
"І це не повинно бути масово. Щоб вони адаптувалися до норм армії, а не приносили свої порядки", — говорить Мельник.
Поки в Мін'юсті не бачать проблем із мобілізацією корупціонерів, не всі військові готові працювати з тими, хто сидить за "великі корупційні схеми".
Держава не вперше вдається до залучення ув'язнених до війська. У лютому 2022 року президент Володимир Зеленський указом про помилування звільнив близько 200 в'язнів, які мали бойовий досвід.
Але це були люди, мотивовані воювати з Росією. Зараз виникає питання — яка мотивація людини, що не відбула покарання, долучитися до ЗСУ, міркує Мельник.
"Якщо ця людина буде продовжувати в армії те, що робила на зоні, то це стане проблемою. Якщо справді є глибоко вмотивовані люди, які не за тяжкими статтями потрапили у в'язницю, то логіка в цьому є".
Україна не повинна робити штрафні роти і "заградотряди", пояснюють військові. Цехоцький наголошує: "Державі не потрібно "дублювати орків".
Але повторити досвід Росії Україна і не зможе, вважає Мельник із 47 бригади. І саме в цьому велика небезпека.
"В Росії командири не цінують людей. На відміну від наших. Там зібрали зеків в одну роту і відправили помирати. Але я не готовий сказати, що у нас ця група ув'язнених просто не розвернеться і не розстріляє свого офіцера. В Росії в такому випадку знищують всіх учасників бунту. Які системи убезпечення є в ЗСУ? Жодних. Не злякаються вони ВСП-шника, який приїде їх сварити", – говорить Мельник.
Ув'язнені можуть бути хорошими бійцями, вважає Мельник. Але треба враховувати ризик, що кримінал почне нав'язувати свої правила.
"Якщо в підрозділ, який зараз буде заново формуватися через втрати, докинути 500 людей із зони, то ця частина дуже скоро може перетворитися на анархічну банду", – говорить Мельник.
Одна з військовослужбовиць, з якою спілкувалася редакція, розповідає про свій досвід роботи із засудженими: "З одного боку, їм немає чого втрачати — якщо вони захочуть і включаться, з них можуть бути "відбиті бійці".
Але її лякає ймовірна байдужість та неприйняття армійських норм, а також потенційна схильність до насильства.
Найбільшою проблемою буде недовіра військових до засуджених та ув'язнених, пояснює в розмові з редакцією медик із 5 ОКШБ. Місця для таких мобілізованих у себе в підрозділі він не бачить, але не сумнівається, що цю ініціативу ухвалять.
На думку медика, вони повинні проходити ВЛК дуже ретельно. Обов'язково через рентген, аналізи крові. Оскільки туберкульоз у в'язниці – часте явище. Але найбільше, вважає військовий, впливатиме відсутність довіри, а не питання здоров'я.
Протилежну думку має Цехоцький. Офіцер вважає, що великої недовіри не буде, тому що бійці повинні проходити навчання і злагодження.
"У своїй бригаді ми постійно проводимо тренування. Там буде видно, як людина себе поводить і як ставиться до побратимів", – каже офіцер.