Втричі більше, ніж у лютому 2022-го. Як армія Росії адаптується до війни і що це означає
Росіяни втричі збільшили кількість своїх військ в Україні, у порівнянні з початком великого вторгнення. На початок червня на тимчасово окупованих територіях та біля кордону залучено армію з 550 000 військових, кажуть LIGA.net у Головному управлінні розвідки.
Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp
Росіяни вчаться, намагаються збільшити масштаби військового виробництва, адаптуються на полі бою. Їхні "м'ясні штурми" стали ефективнішими, а тактика одноразової піхоти дуже шкодить ЗСУ.
Але те, що російське угруповання стає більшим та якіснішим, не означає, що воно нездоланне, наголошує LIGA.net колишній речник Генерального штабу Владислав Селезньов: "Все вирішать ресурси".
Як російське військо змінилось від початку повномасштабного вторгнення та чого очікувати далі – коротко.
"10 рот загине, а 11-та навчиться". Ціна ефективності
Окупаційне угруповання росіян зараз налічує близько 520 000 військовослужбовців, уточнюють LIGA.net у Головному управлінні розвідки Міноборони. Крім того, на тимчасово окупованих територіях є ще близько 32 000 представників Росгвардії, ФСБ та інших силових структур, які здійснюють поліцейські функції.
Для порівняння: 24 лютого 2022 року в Україну вдерлося російське угруповання чисельністю 180 000 осіб. У листопаді 2023 року на території України перебували понад 400 000 окупантів.
Окупаційні війська зросли не лише кількісно. "У наступі на Вовчанськ росіяни показали якісне зростання", – додає LIGA.net військовий експерт Defence Express Іван Киричевський.
Те угруповання, що вдерлося в Україну в перший місяць великого вторгнення, вже давно "закінчилося", запевняє LIGA.net колишній речник Генерального штабу, військовий аналітик Владислав Селезньов.
Але ті, кому вдалось вижити, змогли передати свій досвід. Вже від літа 2022 року стало зрозуміло, що росіяни узагальнюють бойовий досвід і на його базі формують нові рекомендації, розповідає LIGA.net автор курсу психологічної підготовки "Броньований розум", військовослужбовець Костянтин "Вальде" Ульянов.
"На межі 2022–2023 у них з'явилася методичка про штурмові дії в міській забудові та лісосмугах, – додає він. – Це маленька брошурка з однією примітивною, ніби дитина намалювала, ілюстрацією. Але це була перша методичка, яку створило не російське міністерство оборони з їхнім застарілим баченням війни, а люди з окопів".
Відтоді росіяни продовжують розвивати свої навчальні програми. На щастя, для Сил оборони – організувати це інституціонально у них не виходить, каже "Вальде". Але проблема в тому, що їх дуже багато:
За його словами, це не означає, що у росіян зникла практика м’ясних штурмів: "Але вони, на жаль, стали більш ефективними".
"Одноразова піхота". Чи змінилась тактика штурмів
У російських військах запроваджений функціональний розподіл, відзначає в одному зі своїх останніх звітів Королівський інститут об’єднаних сил (Royal United Services Institute, RUSI).
Для безперервних бойових дій або для виявлення українських вогневих позицій використовують "одноразову піхоту". Вона заходить невеликими групами з двох-п'яти осіб, починають перестрілку з українськими позиціями й часто на цьому етапі гинуть.
Потім – заходить наступна хвиля з кількох таких невеликих груп.
Сили оборони України, відстрілюючись від цих "хвиль", витрачають на них боєприпаси, викривають дедалі більше оборонних позицій і виснажують особовий склад. Росіяни тим часом виявляють слабкі місця у лінії оборони і роблять ці точки пріоритетними для нападу. Якщо оборона потужна — туди направляють спеціальні загони, снайперів та артилерійських коригувальників, додає RUSI.
Це доволі точний опис тактики РФ, підтверджує LIGA.net речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин: "Ці групи часто пересуваються на баггі чи мотоциклах, що робить їх дуже мобільними".
Окупанти почали більш грамотно будувати бойові порядки військ у наступі, погоджується Киричевський. "Росіяни змогли не просто відійти від тактики повітряного терору, коли бомбами просто гатять "кудись туди", – додає він. – Вони ці літаки з КAБами навчилися використовувати замість артилерії для підтримки наступальних дій".
Зараз росіяни закидують авіабомбами будь-який підозрілий кущик, погоджується Ульянов: "При такій тактиці навіть дуже погано навчена піхота буде добиватися результатів".
Найслабшим місцем російської піхоти лишається її низький моральний дух, кажуть аналітики RUSI. Це призводить до поганої згуртованості підрозділів і взаємодії між підрозділами.
Хоча над мотивацією окупантів російська армія працювала централізовано й активно, наголошує "Вальде". Якщо у 2022 році основним рушійним механізмом була бравада, то після провалу "бліцкригу" ним стало вже бажання особистої помсти.
"Росіяни багато зробили, щоб якомога більшій кількості військових насадити образ українця не просто як ворога, а ворога, в битві з яким має відбутись "очищення земель від скверни", – додає Ульянов.
Бронетехніка, арта, РЕБ. Як армія Росії адаптується
Росіяни почали рідше використовувати бронетехніку для спроб прориву. Танки, як правило, використовують або для доповнення артилерії, або як високоточні засоби вогневої підтримки для виявлення та знищення вогневих позицій. Третій спосіб використати броню — обстріли під час ротацій українських військ.
Загалом у питанні бронетехніки росіянам особливо нема чим похвалитися, додає LIGA.net представник ГУР: "Вони знімають з консервації танки 1950-х років. Намагаються відновлювати техніку, щоб знову використовувати у бойових діях".
Інженерні війська виявились одними з найсильніших в окупаційній армії, відзначає RUSI. Вони створили складні перешкоди і польові укріплення по всьому фронту. Ця оборона становить серйозну тактичну проблему для українських наступальних операцій.
Потужність артилерійського вогню залишається високою, але РСЗВ працюють значно менше, ніж у попередні місяці, що свідчить про брак боєприпасів. Зменшилася кількість снарядів 152-го калібру, проте значно збільшилось використання 120-мм мінометів.
Засоби РЕБ також потужні. Але якщо у 2022 році щільність систем РЕБ була надзвичайно високою, то тепер російська армія використовує приблизно одну основну систему на 10 км фронту. Їхня головна ціль — контролювати і вражати українські БПЛА.
Росіяни експериментують із різними системами, але відчувають брак високоточних рішень, каже LIGA.net заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський.
"У разі відкриття ворогом ще одного напрямку на північних кордонах та зважаючи на збільшення географії ударів Сил оборони, росіянам доведеться ще більше розосереджувати всі свої засоби. Системи РЕБ – у тому числі", – переконаний він. Вони будуть створювати певні перешкоди, але не надто заважатимуть ударам ЗСУ.
Велика частина цієї адаптації є реактивною і спрямована на компенсацію серйозних недоліків російських підрозділів.
Однак аналітики RUSI наголошують, якщо Україні вдасться порушити російську оборону та перехопити ініціативу, російські підрозділи, найімовірніше, швидко втратять координацію. Зміна балансу сил у повітрі може стати саме таким прикладом.
Все вирішують ресурси. Чого очікувати далі
За словами міністра оборони Рустема Умєрова, Росія перекидає на фронт дедалі більше живої сили та техніки. І хоч українським Силам оборони вдалося стабілізувати новий фронт на північному сході Харківської області, але Кремль готується до нового натиску.
Попри колосальні втрати і в техніці, і в живій силі, РФ може спробувати наростити інтенсивність бойових дій, припускає Киричевський: "Піку ескалації росіяни ще не сягнули. Пік ще попереду".
У ГУР вважають, що потенційно є ризик на Сумському напрямку.
Однак питання інтенсивності бойових дій – це питання ресурсів, нагадує LIGA.net Селезньов. "Так само як ми залежимо від постачань від наших західних партнерів, російська армія залежить від тих ресурсів, які можна позбирати по території Росії або, можливо, отримати від урядів країн-вигнанців", – каже він.
Це також впливає на спроби держави-агресора збудувати нові та розбудувати наявні підприємства ВПК, каже співрозмовник у ГУР.
"Ключова проблема – брак компонентів для високоточної зброї. Є залежність від постачань складових частин, – наголошує представник розвідки. – Ті самі "шахеди": якщо Іран виконує свої зобов'язання і надсилає їм складники – вони збільшують випуск ударних безпілотників. Якщо ні – завод стоїть і нічого не робиться".
Те, що російське угруповання стає більшим та якіснішим, ще не означає, що воно нездоланне, підсумовує Селезньов.
"Подальший перебіг подій визначать ресурси, – вважає він. – Якщо ми матимемо снаряди, ракети, достатню кількість засобів протиповітряної оборони, ворог може скільки завгодно надувати своє угруповання. Це все одно йому не допоможе".
