Чи може Росія зруйнувати Київську греблю – і які наслідки
Російські окупанти дійсно можуть здійснити ракетний удар (чи удари) по греблі Київського водосховища – у командуванні Збройних Сил України це вважають реальною загрозою.
Так співрозмовники у Силах оборони прокоментували LIGA.net заяви представників російського МЗС про те, що українці нібито готують підрив гребель Київської та Канівської ГЕС.
Знищити греблю простими ракетними ударами неможливо, запевняє LIGA.net представник Укргідропроєкту Владислав Рябенко.
Яких пошкоджень Київська гребля може зазнати внаслідок ймовірних ударів та якими наслідками це загрожує – коротко.
Чому всі говорять про Київську греблю
12 липня представниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Україна нібито готує "знищення дамб Київської ГЕС і Канівського водосховища", щоб "звинуватити у цьому Росію".
Серед основних споруд – будівля ГЕС, земляні греблі й дамби, бетонна водозливна гребля, суміщена з будівлею станції, з двадцятьма водоскидами, а також судноплавний шлюз. Загальна довжина захисних споруд становить 70 км, а найбільша висота греблі – 22 м.
Греблею утворено Київське водосховище загальною довжиною 110 км, найбільшою шириною до 12 км та з площею водної поверхні 922 кв. км.
Українське МЗС назвало ці звинувачення абсурдними: "Російський режим сам чудово справляється із власними воєнними злочинами".
"Єдиною причиною загроз для цивільних і руйнувань української критичної інфраструктури є агресія РФ. І якщо Москва втілить будь-які злочинні наміри щодо дамб Київської ГЕС, Канівського водосховища або іншої інфраструктури, то відповідальність за це нестиме винятково Росія", – наголосили в МЗС.
Сили оборони вважають загрозу удару по греблі Київської ГЕС реальною – щоб спровокувати паніку, каже співрозмовник LIGA.net на умовах анонімності. Офіційно цю тему не коментують.
Першу спробу удару по Київській греблі окупанти зробили ще на початку повномасштабного вторгнення – 26 лютого 2022 року. Відтоді і в офіційних повідомленнях Повітряних сил, і в моніторингових пабліках періодично з'являються повідомлення про ракети, які росіяни спрямовують на Вишгород. Всі вони збиваються.
Враховуючи стратегічне значення ГЕС, її охорона здійснюється відомчою воєнізованою охороною у взаємодії зі спеціалізованими підрозділами інших відомств, кажуть в Укргідроенерго. Це LIGA.net підтверджують і військові – об’єкт під охороною.
Одразу кілька співрозмовників LIGA.net у різних структурах Сил оборони запевнили, що знищити дамбу ударом ззовні – неможливо.
"Навіть ракетою. Руйнування греблі Київської ГЕС можливе тільки за допомогою ядерного вибуху", – наголошує LIGA.net голова пресслужби Укргідропроєкту Владислав Рябенко.
Чи можливо пошкодити греблю звичайними ракетами
І сама Київська ГЕС, і гребля спроєктовані і побудовані у розпал холодної війни, з урахуванням всіх тогочасних загроз, зі значним запасом міцності та стійкості, наголошують в Укргідроенерго: "Зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ракетою не так просто".
Всі Дніпровські ГЕС – Київська зокрема – проєктувались таким чином, щоб витримувати ймовірні прямі ракетні удари, нагадує LIGA.net колишній працівник СБУ Іван Ступак.
"Підірвати такі споруди можна тільки зсередини. Як, наприклад, це зробили з Каховською ГЕС, – каже він. – Інший приклад – гребля ДніпроГЕС у Запоріжжі, яку обстріляли росіяни. Так, вона постраждала, генерації немає. Але руйнувань не було".
Це не означає, що гребля лишиться неушкодженою на 100%. Певні пошкодження можливі, але Київ не накриє водяним валом.
"У разі пошкодження металевих затворів греблі може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок чого відбудеться короткочасне підтоплення деяких територій в нижньому б’єфі гідровузла", – кажуть в Укргідроенерго.
Зони підтоплення будуть незначними і відомі службам ДСНС та місцевим органам влади, людей встигнуть повідомити завчасно.
Чи затопить Київ у разі пошкодження греблі
У найгіршому випадку може затопити підвали у деяких районах Києва, пояснює директор Укргідроенерго Ігор Сирота.
Йдеться переважно про лівий берег столиці – він нижчий, уточнює голова пресслужби Укргідропроєкту.
"Райони Києва, розташовані біля ГЕС, спеціально проєктувалися так, щоб перешкодити великому затопленню", – додає Рябенко.
Ще після першої спроби вдарити по Київській ГЕС у 2022 році науковці НАН напрацювали три сценарії, в яких прорахували можливі наслідки гіпотетичного руйнування греблі.
Вчені розглянули три варіанти прориву дамби ГЕС:
- Повне руйнування споруд ГЕС. Науковці вважають це малоймовірним сценарієм розвитку подій.
- Повне руйнування греблі. За такого сценарію проран (вимоїна, утворена у разі прориву водним потоком напірної гідротехнічної споруди) становитиме 280 м. Більш реалістичний сценарій.
- Часткове руйнування греблі ГЕС – проран 100 м. На думку науковців, це також умовно реалістичний сценарій.
Навіть за повного руйнування греблі Київської ГЕС буде час для евакуації мешканців Києва або підняття їх на безпечну висоту – вище першого поверху в багатоповерхових будинках, наголошують у НАН. Вода підніметься до рівня близько 1,2 м (це безпечна глибина для дорослої людини) за час від 8 до 24 годин.
Водночас на масштаби гіпотетичного затоплення впливатиме не лише масштаб руйнування, а ще багато факторів. Ключовий – гідрологічна ситуація в момент прориву: чим більше води буде в Київському водосховищі, тим більша площа затоплених територій.
Також потрібно пам’ятати, що будинки киян в основному стоять на десятки метрів вище від рівня води у Київському водосховищі, який у середньому становить 103 м над рівнем моря.
Прогнозовані глибини затоплення берегів Києва після гіпотетичного прориву дамби Київської ГЕС з урахуванням всіх факторів 2 березня 2022 року виглядали б, на думку науковців, так:
За розрахунками науковців, станом на 2 березня 2022 року найбільші площі затоплення спостерігалися б:
- на півночі Київської області – від власне дамби ГЕС до меж Києва, у столичних мікрорайонах Оболонь та Троєщина. Там подекуди рівень води міг би досягати 3 м і більше.
- на півдні Київщини – від Південного мосту в Києві до захисних дамб у селищі Козин та селі Проців.
У Києві були б підтоплені невеликі ділянки вздовж Оболонських озер; острови Труханів, Долобецький та Венеційський, котеджні містечка – на Русанівських та Нижніх садах та в Деснянському районі.
Також, можливо, були б затоплені ділянки від Дніпра до Столичного шосе в Голосіївському районі, 11-му мікрорайоні Позняків; частини Осокорків та Бортничів – до озер Вітовець і Заплавне.
Всі сценарії можливих наслідків російських атак на такі об’єкти інфраструктури, як Київська ГЕС, регулярно прораховуються і докладаються в Генштаб, наголошує LIGA.net Рябенко.
Які можливі наслідки для енергетики
Навіть у разі пошкодження генерувальних потужностей, катастрофічних наслідків не буде, розповідає LIGA.net енергетичний експерт Геннадій Рябцев. "Ані Канівська, ані Київська ГЕС не є основними джерелами енергії для Києва", – наголошує він.
Обидві ГЕС, за словами експерта, працюють передусім як елементи регулювання рівня води в Дніпровському басейні: "Оце – їхнє основне завдання. Вони не є основними елементами забезпечення електричної чи теплової енергії в межах того ж столичного регіону".
Однак цю тему зручно використовувати для того, щоб продовжувати спекулювати на темі енергетики, яка, очевидно, стала дуже чутливою для українського суспільства, додає він.
Як наголосили всі опитані LIGA.net експерти, зараз будь-які розмови про ризики та наслідки прориву греблі є гіпотетичними.
"Протиповітряна оборона столичного регіону на дуже високому рівні, – каже Рябцев. – Є чіткі заяви і енергетиків, і військових щодо того, що спроби зовнішнього впливу на відповідні греблі, якщо і будуть, не зможуть призвести до надзвичайних наслідків".