Україна у 2024. Чого чекати на фронті, в економіці та політиці

Робити будь-які прогнози сьогодні — марна справа. Готуючи цей матеріал, наша редакція чітко це усвідомлювала. Утім, ми все ж спробували зібрати максимально важливі рішення, обставини і процеси, на які варто звернути увагу наступного року, адже саме від них залежатиме доля України.

Ми поспілкувалися з міжнародними аналітиками, військовими, економістами, волонтерами. Далі — коротко переказуємо, які очікування вони мають у 2024 році у ключових сферах. 

Війна. Рік викликів та неочікуваних можливостей

У 2023 році Україна та світ почали переформатування під реальності затяжної війни, яку розпочала Росія. У 2024 році проявляться перші результати цих процесів.

Та викликів для України протягом 2024 року буде більше, ніж можливостей.  

"Війна – це додаткові ризики та навантаження для України, – каже LIGA.net представник Головного управління розвідки Андрій Юсов. – Але водночас це рівно такі  самі ризики і для держави-агресора. Часто – набагато важчі для самої Росії".

Першу половину року Україна проводитиме стратегічну оборонну операцію. Щоб отримати від західних партнерів необхідне озброєння, накопичити ресурси та сформувати боєздатні підрозділи перед відновленням наступу.

Значних просувань вперед Сили оборони, ймовірно, не матимуть, місцями можуть навіть відступати. Є ризик, що частина українського суспільства негативно сприйме таку ситуацію на полі бою, попереджає LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

На цьому тлі Росія може посилити тиск, вимагаючи переговорів про замороження конфлікту на неприйнятних для України умовах (вони ще й постійно змінюватимуться, як це було із мінськими домовленостями).

Прогнозувати, коли Україна відновить наступ, важко і небезпечно, пояснює LIGA.net військовий експерт з Центру Разумкова Олексій Мельник. На це впливатиме надто багато факторів: "Якщо за місяць з'явиться можливість прориву на якійсь ділянці фронту – може відбутись наступ. Якщо росіяни після виборів оголосять чергову велику мобілізацію і поставлять в стрій ще мільйон, доведеться коригувати наші плани".

Мобілізація – запорука виживання країни. Для поповнення втрат і формування нових підрозділів протягом року до лав війська призвуть близько 500 000 громадян. Але щоб вона була ефективною, потрібна ефективна комунікація між військом та суспільством. Поки що ж на її місці – провалля, каже LIGA.net ексречник Генштабу Владислав Селезньов.

Речники Генштабу та Міноборони мають детально роз’яснювати, що відбувається та чому. Особливо, якщо йдеться про проблемні та болючі питання, наголошує він. 

Щоби всі усвідомлювали, яку небезпеку для держави становить нестача людей у війську, розуміли правила мобілізації та відчували переваги служби.

Росія частіше відчуватиме наслідки своєї агресії на власних територіях.

"Кількість інцидентів на військових об'єктах, а також об'єктах інфраструктури, яка обслуговує геноцидну війну проти українців, на території самої Російської Федерації зростатиме", – обіцяє Юсов з ГУР Міноборони.

Найімовірніше, у січні Україна отримає від США новий пакет допомоги. Але тенденція до зменшення підтримки проглядається вже доволі чітко.

"Захід більше не бачить у Росії загрозу для Європи. Вважає, що Україна мала шанс, але їй не вдалося відтіснити росіян. Має багато інших пріоритетів. Підтримка буде, але отримувати її буде складніше", – констатує у розмові з LIGA.net відставний віцемаршал Королівських ВПС Шон Белл (Велика Британія).

Крім того, світ стикнувся із дефіцитом озброєння.

"Всього: бронемашин, літаків, зенітно-ракетних комплексів, снарядів, артилерії, пороху – потрібно значно більше, ніж можливо виготовити на планеті в принципі. Технологічна база скорочувалась протягом 30 років з часу завершення холодної війни", – пояснює LIGA.net головний редактор Defense Express Олег Катков.

У 2024 році активізуються процеси, спрямовані на налагодження власного виробництва озброєння та локалізація цього виробництва. Це – єдиний шлях для України.  

Генштаб вже продемонстрував, що вміє перетворювати виклики на можливості, додає LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. Яскравий приклад – витіснення Чорноморського флоту окупантів з північно-західної частини Чорного моря.

Розвідка обіцяє: Сили оборони користуватимуться всіма можливостями витіснити і зменшити вплив агресора на різних напрямках. "Україна і надалі використовуватиме дуже нестандартні кроки та рішення", – наголошує Юсов.

Щоби збільшити поле можливостей у 2024 році, аналітики мають кілька порад:

- створити стратегію перемоги, яка стане дороговказом, як із пункту "А" (стратегічна оборона) прийти в пункт "Б" (перемога України в війні);

- налагодити механізм мобілізації;

- забезпечити для західних виробників озброєння привабливі умови роботи;

- власне виробництво розвивати за принципом "швидко, масово і дешево";

- ліквідувати комунікаційний провал між військом та суспільством;

- рішення та заяви орієнтувати на досягнення стратегічної мети – виграти війну. 

Міжнародна підтримка. Вижити у західній турбулентності

У 2023 році надії України та Заходу на контрнаступ не виправдалися. І у 2024-му доведеться боротися не лише на фронті, а й дедалі сильніше на дипломатичній арені.

"Применшення міжнародної уваги до російського вторгнення в Україну уже стало фактом, яким не варто нехтувати. Це ставить нові виклики перед українською владою", – попереджає LIGA.net Даніель Шеліговський з Польського інституту міжнародних відносин (Варшава).

На початку року, найімовірніше, будуть позитивні новини. У січні Конгрес США вирішить суперечки щодо південного кордону з Мексикою та схвалить пакет Україні на $61,7 млрд, прогнозує LIGA.net Елізабет Гоффман з CSIS (Вашингтон).

У лютому слід чекати на 50 млрд євро макрофінансу від ЄС. У Брюсселю є інструменти, щоб обійти вето Віктора Орбана з цього питання та, можливо, навіть позбавити Угорщину права голосу в ЄС. Хоча щодо останньої опції у Євросоюзі ще немає політичної волі, переконує LIGA.net доктор Бенджамін Талліс з DGAP (Берлін).

Але 2024-й на Заході – це калейдоскоп виборів: президентські — на Тайвані і в Словаччині, дев’ять парламентських — у Європі, місцеві — у Німеччині та Польщі, вибори до Європарламенту та президента США, передвиборчий рік у Великій Британії.

Для України це означатиме ще більшу боротьбу за увагу. Природно на виборах політики концентруватимуться на внутрішніх проблемах, які найбільше турбують населення. І менше – на міжнародних справах.

Другий виборчий виклик – зростання у всій Європі крайніх правих сил, які часто є проросійськими та ізоляціоністськими. Популістський вітер на виборах у Європі роздмухуватиме і Росія, попереджає LIGA.net Орися Луцевич з Chatham House (Лондон).

У Британії запобіжником проблем з увагою має стати прихід на посаду голови МЗС експрем’єра Девіда Камерона. Він не має політичних амбіцій та може сконцентруватись на Україні, поки чинний прем’єр Ріші Сунак займатиметься внутрішніми справами, пояснює Луцевич.

Ймовірна зміна влади на початку 2025-го здатна дати позитивний імпульс.

"Останнім часом ми не бачили такого лідерства від Британії, як було з танками, ракетами, ПТРК. Я підозрюю, що воно відновиться, якщо лейбористи переможуть на виборах", – каже Талліс.

Найбільше у світі спостерігатимуть за виборами у США. Реальні шанси повернутися до влади має Дональд Трамп, який обіцяє завершити війну за 24 години ціною, ймовірно, поступок з боку України та є прихильником ізоляціоністської політики.

Через Трампа хвилюються не тільки в Україні. У США ухвалили запобіжник: щоб вихід з НАТО президент міг ухвалити тільки за згоди Конгресу. Але у Європі лунають тривоги щодо того, чи буде Трамп вірним оборонним угодам та статті 5 статуту НАТО.

"Навіть у Британії говорять, що Трамп посилить невизначеність, оскільки він дуже непередбачувана людина, – пояснює Луцевич. – Це завжди дає перевагу ворогу, коли не можеш бути передбачуваним опонентом".

Але хвилювання європейців поки не приводять до дій, обурюється Талліс:

Що робити Україні у рік політичної турбулентності на Заході?

Якщо допомога від ЄС та США затримуватиметься або скорочуватиметься, то екстрені потреби може перекрити коаліція інших країн, вважає Луцевич. Канада, Японія, Південна Корея, Польща, Чехія, країни Балтії та півночі Європи.

"Їм простіше взяти макрофінансові зобов'язання, але ніхто поки що не може перекрити військову допомогу США", – попереджає вона.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц також обіцяв активізувати допомогу, якщо США почнуть менше підтримувати Україну. "Але питання – чим? Європа десятиліттями недоінвестовувала у свої збройні сили. І Німеччина була першою серед країн, які це робили", – каже Талліс.

У такий турбулентний 2024 рік аналітики мають декілька порад для України:

– Нарощувати контакти з конгресменами США. Частіше запрошувати їх до України. Саме Конгрес затверджує або припиняє допомогу.

– Не ставати на бік жодної з політсил перед виборами.

– Мінімізувати ціну для західних політиків за підтримку України: не сваритися з ними на емоціях – не давати приводів суспільствам бути проти допомоги.

– Підкреслювати перемоги: битву за Чорне море, стійкість економіки, кейси боротьби з корупцією, зокрема арешти топпосадовців.

– Змінити комунікаційну стратегію: замість моралі говорити мовою користі – як допомога Україні стимулює західні економіки, допомагає оновлювати армії, нищити російську техніку, мінімізувати вплив Китаю тощо.

–  Посилити двосторонню співпрацю: над оборонними угодами на міністерському рівні, спільним виробництвом зброї з компаніями ВПК.

– Більше показувати, якою жорстокою є війна та те, що Росія робить на окупованих територіях. 

Внутрішня політика. Чи звільнять Залужного та коли вибори

Півтора року великої війни в Україні відносно стабільно зберігалось ембарго на внутрішню політику. У вересні 2023-го все зламалося.

Команда Зеленського почала активно промацувати настрої суспільства щодо ймовірності проведення виборів під час війни. Почали регулярно з'являтись рейтинги довіри, а представниця президентської партії Мар'яна Безугла відкрито критикує головнокомандувача, виконуючи роль медіакілера.

Однією з можливих причин може бути невдалий контрнаступ ЗСУ влітку 2023 року. Майже два роки великої війни — а це психологічна втома суспільства через невизначеність, яка у 2024 році буде тільки зростати, пояснює LIGA.net Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.

Тому українці можуть підсвідомо шукати винних, вважає соціолог: "Треба кудись цю негативну енергію каналізувати. Влада шукає винних десь навколо, суспільство – у владі. І єдина реальна альтернатива владі на сьогодні [згідно з опитуваннями] — це Залужний".

Можлива відставка Залужного дуже сильно вдарить по підтримці Зеленського, переконаний Грушецький. Єдиний сценарій, за якого заміна головнокомандувача спрацює, — поставити замість Залужного генерала, за якого відбудуться якісні зміни на фронті. 

"Але будь-який наступник Залужного сприйматиметься не як незалежна людина, а як призначенець Офісу президента. І тоді всі невдачі на фронті можна каналізувати на Зеленського", — додає соціолог.

Свіже опитування КМІС показує, що українці стали менше довіряти Зеленському. В грудні 2022-го президенту довіряли 84%, зараз – 62%. З рейтингами президентської партії – що далі, то гірше. 

З електорального погляду, влада зацікавлена у якомога швидших виборах – "поки не розмазався рейтинг", каже LIGA.net співрозмовник у керівництві фракції Слуга народу. Але визнає, що під час воєнного стану це неможливо: "Вибори під час війни – це авантюра навіть для нас". 

Оскільки на фронті всі ознаки позиційної війни на виснаження, про що відкрито каже Залужний, а стабільна фінансова допомога Україні під великим питанням, то підстави для повернення високих рейтингів влади уявити складно. 

Єдино можливою опцією легітимації влади в умовах відсутності виборів може стати уряд національної єдності, заявив в ефірі Ліга.Talk публіцист Віталій Портников.

"Будь-яка інша модель рано чи пізно призводить до втрати довіри... Ми вже 20 місяців як мали жити в такому режимі, й тоді жодна політика не повернулася б", – вважає він.

Подібний уряд з-поміж чинних нардепів (умовно прем'єр – Петро Порошенко, віцепрем'єр – Давид Арахамія) не спрацює, вважає Грушецький.

По-перше, до парламентських партій зараз низький рівень довіри. По-друге, в такому уряді не будуть представлені виборці, які сьогодні віддали б свій голос за умовні партії Залужного та волонтера Сергія Притули.

Зеленський на пресконференції дав зрозуміти, що не підтримує цю ініціативу, принаймні створення уряду з-поміж нардепів. Так само президент дав зрозуміти, що не планує звільняти членів своєї команди, до яких у суспільства можуть бути запитання (йдеться про Олега Татарова). 

Політичні прогнози на 2024-й залежатимуть не стільки від України, скільки від західних партнерів і ситуації на фронті, впевнений Грушецький. 

Якщо Україна отримає необхідне фінансування та зброю і це забезпечить певні успіхи на фронті — всі можуть трохи заспокоїтися.

"Але якщо нинішня ситуація триватиме і водночас  викритим на корупції суддям продовжуватимуть зменшувати застави, то це буде роз'їдати підтримку влади. А опозиція буде це використовувати та пропонувати змінити щось, що пожвавить політичні процеси", – каже він. 

Ще один фактор, який зменшить кількість політики й об'єднає людей, – це новий широкомасштабний наступ Росії. Тоді на перший план вийде питання виживання і буде не до суперечок.

Фінанси. Донорська стабільність — головний ризик, долар по 41

Головним досягненням 2023 року було забезпечення макрофінансової стабільності на тлі обстрілів інфраструктури і військових витрат.

"Інфляція у 2023 році стрімко знизилася: з 26,6% на початку року до 5,1% у листопаді. Економіка поступово відновлюється. Валютний ринок стійкий. Міжнародні резерви суттєві. Ми змогли відчутно знизити облікову ставку: з 25% до 15%. Це підтримає відновлення економіки, не створюючи загроз для макрофінансової стабільності", – прокоментував LIGA.net підсумки року голова Нацбанку Андрій Пишний.

Загальний обсяг фінансування, яке міжнародні партнери спрямували Україні цьогоріч, станом на 22 грудня становить майже $41,5 млрд. В цьому основна запорука фінансової стабільності. І залежно від обсягів та ритмічності надання допомоги можна будувати прогнози на наступний рік.

"Ми очікуємо, що у 2024 році з’явиться низка нових викликів, чи не найбільший із яких – це ризики, пов’язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України. Наразі ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі, і ми очікуємо, що Україна отримає принаймні $28-30 млрд", — каже LIGA.net голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

За його словами, це обсяги підтримки, необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року:

На тлі зростання економіки та уповільнення інфляції  аналітики не прогнозують суттєвого перегляду рівня облікової ставки Нацбанку наступного року.

"Цикл пом’якшення монетарної політики майже завершено, але символічні зниження ставки можливі у другому півріччі 2024 року, якщо інфляційні та валютні ризики залишатимуться збалансованими", – говорить Віталій Ваврищук.

Ще одне досягнення 2023 року, яке вплинуло на фінансову стабільність, – укладення програми розширеного фінансування з МВФ. Її унікальність полягає в тому, що до неї прикріплений масштабний пакет міжнародної допомоги. Наразі він становить $122 млрд на чотири роки.

Водночас, як зазначають в ІСU, на наступний рік залучення понад $40 млрд зовнішніх кредитів та грантів усе ще не гарантовано, тож ризик друку грошей (купівлі ОВДП) Нацбанком збережеться. 

Ще одна важлива очікувана подія 2024 року – реструктуризація українських суверенних єврооблігацій. Умови реструктуризації значною мірою залежатимуть від припущень стосовно тривалості війни та стійкості міжнародної фінансової допомоги.

Основним викликом на 2024 рік НБУ бачить збереження контролю над інфляційними процесами. Серед інших задач – підтримка і пом'якшення кредитування, що має дозволити економіці розвиватись.

Енергетика. Вилізти із боргової ями та зупинити транзит російського газу

В енергетиці Україна постійно переживає виклики, з якими не стикалась жодна країна у світі. Минулої зими окупанти обстріляли ракетами підстанції магістральної мережі для передачі електроенергії, потужності теплової та гідрогенерації. Перед тим країна втратила найбільшу Запорізьку АЕС, яка давала близько третини електрики Україні. На початку червня окупанти підірвали Каховську ГЕС. Це також створило проблеми для роботи інших ГЕС на Дніпрі.

На зиму 2023-2024 років українці готувались використовувати генератори в умовах графіків відключень. Поки що їх немає. Що допомогло? Насамперед посилення протиповітряної та протиракетної оборони.

За рік оператор систем передачі – державне Укренерго, оператор ГЕС – державне Укргідроенерго та найбільший оператор ТЕС – ДТЕК Енерго Ріната Ахметова відновили частину потужностей з передачі та генерації. Допомагає те, що споживання електроенергії значно нижче, ніж до широкомасштабного вторгнення.

Досягненням країни стала подальша інтеграція української енергосистеми з європейською. Протягом року Україна наростила можливість обміну електроенергією з європейськими країнами до 1,7 ГВт. Це потужність майже двох блоків АЕС. У грудні Укренерго стало повноправним членом ENTSO-E, мережі європейських системних операторів. Україна має в цьому об'єднанні четвертий за вагою голос в ухваленні рішень.

Проблемою цього ринку залишається фінансова незбалансованість, яка підточувала його і до початку великої війни. Вона обумовлена тим, що частина споживачів не платять за електроенергію. Насамперед це комунальні водоканали, державні шахти, комунальні підприємства деяких прифронтових громад, таких як Харків. З іншого боку, на систему впливає пільгова ціна електрики для населення, яку мають покривати держкомпанії Енергоатом та Укргідроенерго.

Станом на кінець жовтня борги учасників ринку перед НЕК "Укренерго" сягали майже 50 млрд грн. Це означає, що компанія не платить за боргами перед зеленою генерацією та учасниками балансуючого ринку. Ті не платять за своїми зобов'язаннями. І так за ланцюжком. Борговий зашморг сковує всіх учасників ринку. І виходу з цього замкнутого кола поки не передбачається.

Трохи легше ситуація з ринком газу. Через війну Україна скоротила його споживання приблизно на третину: з 30 до 20 млрд кубів на рік. Умовно нам має вистачати газу власного видобутку. Найбільша газовидобувна держкомпанія Укргазвидобування рапортує про "збереження тенденції до збільшення видобутку". А очільник Групи Нафтогаз Олексій Чернишов публічно каже про необхідність встановлення ринкової ціни газу для населення і ТКЕ.

Нагадаємо, населення платить вдвічі нижче ринкового тарифу не тільки за електроенергію, але й за газ. Це стало основною причиною величезних збитків Нафтогазу в 2022 році, які сягнули 40 млрд грн.

Єдиний сектор енергетики, який не має проблем з боргами й відновився сам, – це ринок моторних палив. Нагадаємо, на початку вторгнення агресори систематично знищували склади пального. На декілька місяців виник дефіцит, який подолали шляхом зростання цін.

Як результат, у 2023 році кількість невеликих імпортерів палива, які завозять менше тисячі тонн на місяць, збільшився до майже 600 зі 120 у 2021 році, свідчать дані Агенції А-95. Споживання палива трішки збільшилось, порівнюючи  з 2022 роком. А головне – учасники ринку збільшили кількість бензовозів в чотири рази – до 6000 одиниць. І тепер Україна має "склад пального на колесах", який неможливо зруйнувати ракетами.

Найбільшим викликом року в цьому секторі було блокування польського кордону місцевими перевізниками в жовтні–грудні. Через цю блокаду в Україні значно зросли ціни на зріджений вуглеводневий газ (автогаз) – через невелику кількість газовозів, порівнюючи з бензовозами. Натомість ціни на бензин та дизельне пальне майже не відреагували на цю блокади.

Як країні вдалось забезпечити себе пальним на тлі руйнування складів та закриття імпорту з РФ та Білорусі, які до 2022 року більшою частиною насичували Україну продуктом?

У наступному році основним енергетичним викликом для України стане подолання боргової ями в електроенергетиці та підготовка до припинення транзиту газу з Росії в Європу.

Аграрний ринок. Інфраструктура та "відбілювання" зерна

До широкомасштабного вторгнення експортний виторг України на третину складався з продажу продукції гірничо-металургійного сектору, а на третину – з експорту аграрної продукції: зерна, олії, харчів. Зруйнувавши Маріуполь, Росія зруйнувала два великі метзаводи: Азовсталь та ММК імені Ілліча. Тепер аграрний сектор – основа українського експорту.

У 2023 році галузь мала три основні виклики: припинення країною-агресором зернової угоди, яка дозволяла вивозити продукцію морем, зменшення світових цін на зерно, а також – страйки польських фермерів влітку, які вимагали заборони експорту українського зерна.

"Викликом стали світові ціни на аграрну продукцію, які впали. Через війну зросли витрати на інфраструктуру. Тому значна частка господарств завершують рік зі збитками", – каже в коментарі LIGA.net міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Попри це, українські аграрії в надскладних умовах забезпечили рекордний урожай. Морський коридор був наново відкритий завдяки Військово-морським силам. З європейськими партнерами тривають перемовини.

За його словами, навіть часткове відкриття ринків Євросоюзу привело до значних досягнень. Наприклад, фермери вкладаються в розвиток садівництва. За півтори військових роки садів створено більше, ніж за 10 років до того. $1,5 млрд використані на ремонт та відновлення сільгосптехніки.

Важливо, що і під час війни Україна продовжує розвиток ринку землі. З 1 січня 2024 року має стартувати наступний етап земельної реформи ­– землю зможуть купувати юридичні особи. Нові можливості підтримують великі агрохолдинги, у яких є фінансовий ресурс. На відміну від них, малі та середні фермери активізують політичні важелі, щоб відкласти реформу до кращих часів.         

Виклики наступного року залишаться незмінними: далі боротися за ринки збуту та налагоджувати шляхи аграрного експорту.

"Важлива частина такої роботи пов’язана із маршрутами вивезення агропродукції, адже бізнес не зможе вирішити цю проблему самотужки", – каже Сольський.

Крім того, в наступному році Україна планує посилити заходи контролю за походженням зерна. Документи про сплату ПДВ вимагатимуть на всьому ланцюжку продажу зерна, починаючи з виробника. Це має запобігти експорту зерна, придбаного за готівку фіктивними фірмами-експортерами.

Як розповів LIGA.net голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, ця новація має запрацювати з другого кварталу 2024 року. Якщо вона досягне своїх завдань, це буде революційна зміна в частині збільшення збору податків від агросектору.

Інвестиції. Мало стимулів і перспективне будівництво

За спостереженнями голови Офісу із залучення та підтримки інвестицій Сергія Цівкача, в майбутньому Україна має стати найбільшим в Європі будівельним майданчиком. Принаймні, про це свідчать наявні  інвестиції.

"Зараз найбільше проєктів – це виробництво будівельних матеріалів: будівельні суміші, бетон, цемент, панелі", – розповів Цівкач в інтерв'ю LIGA.net.

За його словами, про інвестиції в Україну оголосили британський виробник будівельних панелей Kingspan, австрійський виробник дерев'яних панелей Kronospan, американська інвесткомпанія Chicago Atlantic, яка спеціалізується на інвестиціях в нерухомість.

Перед великою війною Україна, чи не вперше за 30 років, серйозно взялась за створення стимулів для інвесторів. Після лютого 2022 року їх довелося переглядати та посилювати.

Так, у 2023 році оновили Закон "Про держпідтримку великих інвестицій" – так званий "закон про інвестнянь". Наразі ним планують скористатись чотири компанії з $0,5 млрд інвестицій.

Також ухвалений закон про страхування військових ризиків, без якого системні інвестиції практично неможливі. Страхування надаватиме Експортно-кредитне агентство (ЕКА), яке до того страхувало експортні операції.

"Станом на 1 грудня ЕКА застрахувало банківське фінансування обсягом 927,42 млн грн, видане компаніям-експортерам. Обсяг підтриманого експорту з початку року склав 5,25 млрд грн. Одна гривня страхової відповідальності ЕКА наразі конвертувалася у 6,46 грн майбутнього експортного виторгу українських компаній", – розповів LIGA.net голова правління ЕКА Руслан Гашев.

Також в Україні діють пільги для підприємств, які відкриваються в індустріальних парках, субсидування державою кредитів за програмою "5-7-9", звільнення від мита та ПДВ імпорту обладнання для виробництва.

Все це мало б стимулювати інвестиції. Але поки що стимули не сильно допомагають. І причина тому – не тільки війна. Інвестиціям заважає тиск з боку контролювальних та правоохоронних органів, недосконала судова система, блокування податкових накладних автоматизованою Системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР). Саме ці три найбільші проблеми підприємців назвав в інтерв'ю LIGA.net бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

За словами Цівкача, три найпоширеніші скарги інвесторів в його досвіді – це отримання земельної ділянки, підключення інженерних мереж і проблеми з дозвільною системою. На жаль, ці проблеми не вирішуються виключно стимулами з боку держави.

Позитив викликає лише те, що ці проблеми активно обговорюються, а влада декларує прагнення їх вирішити.

Стартапи. Загроза мобілізації, масовий релокейт і попит на оборонні технології

Згідно з останнім дослідженням Atomico "State of European Tech 2023", Україна посідає 29-те місце серед європейських країн за обсягами інвестицій у 2023 році, а це нижче, аніж Болгарія, Словенія, Словаччина та Угорщина.

Одне з останніх досліджень свідчить, що 79 % стартапів на ранніх стадіях вижили, але 84 % з них фізично переїхали з України повністю або частково. Загалом ринок побачив 98 інвестицій у місцеві стартапи у 2022-му — це менше, ніж у ситий 2021 рік, але вже більше, ніж у 2020-му. Перша половина 2023 року принесла на 14 % менше інвестицій, ніж у 2022 році.

Однак за період повномасштабної війни в Україні, за підрахунками Львівського IT Кластеру, з'явилися приблизно 300 нових стартапів. І це без урахування сотень проєктів defense tech, каже керівник програм Львівського ІТ Кластера Іван Маркевич:

Найбільшим викликом для українських стартапів буде посилення та зміна підходу до мобілізації у 2024 році, вважає Михайло Халецький, провідний експерт з підтримки стартапів Polish-Ukrainian Startup Bridge. Інший виклик – обмежені можливості для фінансування на ранніх етапах. Простіше буде стартапам, у яких ключові члени команди перебувають поза межами України і не мають обмежень щодо пересування. 

"Виживання наявних і створення нових стартапів напряму залежатиме від можливостей, які країна перебування пропонує для мікро-, малого та середнього бізнесу", – каже експерт.

Додатковим бонусом від країн-партнерів буде створення окремих україномовних відділів у державних агенціях підтримки підприємництва, чи додаткових обмежених пільгових умов для компаній, що більш ніж на 85% належать українцям.

Забезпечення безпеки та операційної стабільності в умовах агресії з боку РФ вважає ключовим викликом для стартапів Лукаш Вавак, проджект-менеджер Polish-Ukrainian Startup Bridge. Необхідність переїзду є менш імовірною, ніж у 2023 році, але стартапам все ще важливо мати представництва у більш стабільних регіонах. "Це може відкрити нові шляхи розвитку, але також створити проблеми з логістикою та акліматизацією", – каже співрозмовник. 

Інвестиції залишаться ключовим фактором зростання для українських стартапів – згідно з дослідженням PUSB, 66% підприємств, що залишилися в Україні, очікують капітальних вкладень, які є умовою подальшого розвитку.

"Це величезний виклик, тому що стабілізація політичної та економічної ситуації буде необхідна для залучення іноземного капіталу, і ніхто не може цього гарантувати на 100%", – вважає Вавак

У кращому становищі — українські технологічні компанії, які орієнтуються на інновації у сфері оборони, – через доступ до державного фінансування та можливість негайного тестування рішень на фронті. Такі компанії викликають особливий інтерес з боку інвесторів. І попит на це є не лише в Україні, а й у багатьох дестабілізуючих регіонах, каже співрозмовник.

Значною можливістю є розвиток технологічних трастів та співпраця з міжнародними партнерами – ці види діяльності можуть відкрити українським стартапам двері на нові ринки та джерела фінансування. Така співпраця також може сприяти переданню знань і досвіду, які є неоціненними у світі технологій, що швидко змінюється. 

"2024 рік, безумовно, буде нелегким, але українські підприємці бачать свої переваги в гнучкості, здатності швидко адаптуватися до мінливих умов, використовувати міжнародне партнерство та навіть отримувати  невеликі інвестиції для подальшого розвитку та інновацій", – вважає Лукаш Вавак. 

Цифровізація держави та мільйон дронів для ЗСУ 

У грудні команда віцепрем'єра Федорова презентувала національну стратегію інновацій. Це комплексне бачення того, які сфери бізнесу розвиватимуться, які ринки відкриватимуться і що для цього потрібно робити. Україна може реалізувати свій потенціал у багатьох перспективних сферах: від MedTech та defence-tech до автоматичних транспортних засобів та напівпровідників. У фокусі на 2024 рік — розвиток цифрової держави. 

Дія.Офіс шляхом цифровізації має покращити ефективність роботи держслужбовців: у профілі будуть KPI для заступників, менеджерів проєктів, керівників департаментів. "Так згодом і українці зможуть відстежувати ефективність держслужбовців", – каже голова Мінцифри, віцепремʼєр Михайло Федоров.

Ще один пріоритет — освіта. Разом з МОН Мінцифра у 2024 році планує презентувати "Мрію" – застосунок, який дасть змогу отримати доступ до знань і розуміти, наскільки освіта ефективна. 

Інший важливий трек — збільшити кількість технологій на фронті та посилити військових дронами, РЕБ, роботизованими технологіями. Що насправді говорять про БпЛА ті, хто ними займаються?

Коментуючи заяву президента про "мільйон дронів наступного року", очільник Мінстратегпрому Олександр Камишін написав: "Це йдеться тільки про FPV-дрони. Окрім них, ми вже спроможні виробити в наступному році понад 10 000 ударних дронів середньої дальності (сотні кілометрів), та 1000+ дронів з дальністю за 1000 км. Всі виробничі спроможності готові, контрактація на 2024 рік розпочинається".

За словами міністра, українські виробники протягом грудня 2023 року випустять 50 000 БпЛА. Якщо такий темп виробництва триватиме протягом наступних 12 місяців, результат становитиме 600 000 дронів. Але є підстави вважати, що протягом року відбудуться чергові кількісні та якісні стрибки виробництва.

У коментарі для LIGA.net керівниця defense tech кластеру Brave1 Наталя Кушнерська нагадує: "За цей рік ми прибрали майже всі блокери для розвитку ринку БпЛА: ввели fast-track для безпілотників, створили полігон для навчання пілотів та тестування дронів. Усунули зайву бюрократію, спростили допуск для експлуатації та багато іншого".

У 2022 році виробники лише семи зразків БпЛА могли отримувати державні контракти. Сьогодні це майже 60 зразків. Виробництво зросло більш ніж у 100 разів.

Але навіть цього замало, щоб виграти гонку виробництв – за оцінками деяких експертів, РФ виробляє вшестеро більше. Тож чи є хоч якийсь шанс у наступному році досягти паритету?

"А нам і не потрібен паритет у засобах, які є зараз, – говорить член команди компанії UA Dynamics, один з розробників ударного безпілотника Punisher Максим Суботін. — У нас із ворогом різна ресурсна база. Тому нам потрібна нова якість. Нам необхідно в технологічному плані бути на крок попереду".

В ідеалі, український ВПК має налагодити виробництво повного циклу елементів, з яких складається дрон. Але в Україні майже не виготовляють електричні двигуни, гвинти, регулятори, пластик для корпусів тощо.

Сьогодні 90% безпілотних проєктів — це великовузлове складання. Комплектовання – або європейське, або китайське. Останнє – дешевше в рази. І це може виявитися пасткою.

Наступна проблема – чи вистачить Україні технічного персоналу для підтримки виробництв і обслуговування готової техніки? В цьому сегменті ВПК залучено 1000 інженерів. Засновник компанії DroneSpace Максим Шеремет вважає, що галузі не вистачає ще близько 5000 інженерів. А українські виші випускають лише десятки дипломованих спеціалістів на рік – до 2023 року великого держзамовлення на інженерів за спеціальністю "авіоніка" не було.

І все ж таки ситуація з кадрами не така критична, як може здатися на перший погляд. "Завдяки робочій групі, створеній за участі Міноборони, Мінстратегпрому, Мінцифри та Генштабу, у виробників з’явилась можливість забронювати інженерів або виробничий персонал. Це дає можливість максимально ефективно використовувати кваліфіковані кадри", – говорить Максим Суботін.

Що більше дронів буде на балансі ЗСУ, то більше знадобиться операторів безпілотників. За останній рік в Україні з’явилося багато шкіл операторів. Але й Міноборони майже не оформлює держзамовлення на навчання операторів у недержавних тренінгових центрах, адже не має нормативного підґрунтя для того, щоб окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання. 

Вихід — у приватно-державному партнерстві. Кожен контракт на закупівлю БпЛА у виробника має передбачати декілька сесій навчання для представників ЗСУ.

Проблем з виробництвом і постачаннями БпЛА безпосередньо у військові частини безліч. Проте всі вони можуть бути вирішені: такого взаєморозуміння між виробниками і чиновниками, як сьогодні, в Україні не було за всю її історію. Кошти на держзамовлення в основному фінансовому документі держави вже прописані.

У наступному році лише з держбюджету на дрони буде витрачено понад $1 млрд (для порівняння: у 2022 році таким був весь оборонний бюджет країни). Підрахувати загальну суму коштів, які будуть спрямовані на виробництво БпЛА, вкрай складно. Майже щодня з'являється інформація про черговий волонтерський проєкт та приватні інвестиції.

Підсумок: протягом року Україна здатна не тільки випустити мільйон БпЛА, а й зробити черговий технологічний стрибок.

Над матеріалом працювали: Євгенія Мазур, Марко Сировой, Юрій Смирнов, Сергій Головньов, Лев Шевченко, Ольга Ліцкевич, Андрій Заїка, Олександр Децик, Валерія Кондратова, Юлія Банкова.