Україна збирає масштабний саміт світових лідерів – Кримську платформу. Як це буде
23 серпня у Києві відбудеться саміт Кримської платформи – нового майданчика для переговорів із деокупації Криму. Однак Росія робить все можливе, щоб зірвати ідею Володимира Зеленського. Незважаючи на це на саміт приїде багато президентів, прем'єрів і глав МЗС, а також керівництво ЄС. LIGA.net зібрала все, що відомо про Кримську платформу: що планується, які країни приєдналися, а які досі сумніваються, і чи допоможе платформа в поверненні півострова.
ЗВІДКИ ПЛАТФОРМА ВЗЯЛАСЯ. Влітку 2020-го Зеленський почав шукати формат переговорного майданчика щодо деокупації півострова. В результаті МЗС розробило концепцію Кримської платформи.
Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе
На міжнародному рівні щодо майбутньої ініціативи Зеленський заявив під час Генасамблеї ООН у вересні 2020-го. І запросив "наших друзів" до участі в створенні платформи з метою "спільних дій щодо захисту прав кримчан і деокупації півострова".
Після цього українське МЗС під час кожної міжнародної зустрічі почало запрошувати країни приєднається до платформи. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, у майбутньої платформи п'ять пріоритетів: 1) безпека, включно зі свободою мореплавства; 2) забезпечення ефективності санкцій проти РФ; 3) захист прав людини і міжнародного гуманітарного права; 4) захист освітніх, культурних і релігійних прав; 5) подолання негативного впливу окупації Криму на економіку і навколишнє середовище.
ЩО ВОНА ЯВЛЯЄ СОБОЮ. 23 серпня у Києві в КВЦ Парковий відбудеться установчий саміт платформи за участю лідерів іноземних держав.
Під час саміту планується прийняти Кримську хартію, в якій крім формального запуску платформи, буде підтверджена незмінність формули "Крим – це Україна", засуджені злочини РФ в Криму, а також "окреслені параметри міжнародної політики щодо деокупації", сказала перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова на форумі Україна 30.
На саміті виступить вище керівництво України (президент, прем'єр, спікер парламенту), глави іноземних делегацій і лідер кримськотатарського народу. Після цього розпочнуться чотири експертних панелі.
Однак 23 серпня платформа не завершиться, запевнюють організатори. Її робота триватиме на міжурядовому, міжпарламентському та експертному рівнях. Також планується заснувати щорічний форум із безпеки чорноморського регіону.
Читайте також: Держканал Дом не знає, звідки в його ефірі карта з "російським Кримом". Просить СБУ допомогти
Для підтримки платформи в Раді ще в грудні 2020-го було створено міжфракційне об'єднання, на базі якого напрацювали пакет законопроєктів. Зокрема, нещодавно ухвалені закони про корінні народи і скасування вільної економічної зони Крим.
Зараз триває робота над іншими законопроєктами з пакета платформи, повідомив LIGA.net нардеп від Голосу Рустем Умеров. Зокрема, законопроєкт про політв'язнів. "Сьогодні в російських в'язницях незаконно утримуються 114 наших громадян, більшість з яких – кримські татари. Звільнені політв'язні повинні отримати безкоштовну медичну та психологічну допомогу, а також матеріальну допомогу. Ми повинні подбати про відновлення їхніх паспортів, запропонувати роботу тощо", – зазначив нардеп.
Крім того, в межах платформи відкриють постійно діючий офіс, заявив Зеленський. "Це будуть професійні люди – від юристів до економістів, фахівців гуманітарного напряму, які щодня займатимуться питаннями окупованого Криму та питаннями людей, які повинні отримувати і гуманітарну допомогу, зокрема і тих, хто перебуває у в'язницях як Криму, так і РФ", – зазначив президент.
Завершиться платформа тільки за однієї умови, запевняє представник президента в АРК Антон Кориневич.
ХТО ПРИЄДНАВСЯ. За словами Джапарової, в саміті платформи візьме участь кілька десятків країн. Які саме – в МЗС відмовляються говорити, посилаючись на постійні спроби Росії дискредитувати платформу.
"Я не хочу полегшувати справу Службі зовнішньої розвідки РФ. Тому ми не розголошуємо список країн, які вже погодилися", – заявив Кулеба в інтерв'ю LIGA.net, запевнивши, що для проведення пристойного саміту вже досить партнерів.
Джапарова пояснила, що зараз є три категорії країн. "Перша категорія – це ті, які офіційними нотами підтвердили свою участь на найвищому рівні. Це чимала кількість країн. Друга категорія – країни, які в робочому порядку підтвердили участь і визначаються з рівнем участі – першої або другої особи в державі чи міністра закордонних справ. Третя категорія – ті, які ще визначаються з самою участю", – заявила заступниця міністра.
На найвищому рівні повинні бути представлені Польща, Литва, Латвія, Естонія та Словаччина. Також свою участь у саміті підтвердили президент Євроради Шарль Мішель і високий представник ЄС Жозеп Боррель.
До другої категорії відносяться Німеччина і Франція, заявила Джапарова. Незважаючи на офіційні запрошення, ні Ангела Меркель, ні Емманюель Макрон досі не підтвердили участь у саміті.
Що стосується США, то президент Джо Байден підтримує ідею створення платформи і запевнив, що його країна буде представлена на саміті на вищому рівні, заявили в Офісі Зеленського.
До третьої категорії можна віднести президента Туреччини Реджепа Ердогана. Хоч він у квітні публічно підтримав платформу, але досі офіційно не відповів на запрошення відвідати саміт.
Співрозмовник LIGA.net у керівництві ОП повідомив, що Ердогана "дуже чекають на Кримській платформі і він підтверджував свою участь". "Однак чи буде він, ми точно зрозуміємо тільки 23 серпня", – пояснив він.
А ось в офісі голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн запрошення Зеленського зовсім відхилили, причому за підписом радника Бйорна Зайберта. Такий вчинок, як пише Politico, є порушенням дипломатичного протоколу, оскільки відхиляти запрошення і висловлювати свій жаль із цього приводу мала сама глава Єврокомісії.
Також у дипломатів викликала питання причина, через яку було відхилено запрошення – "занадто завантажений порядок денний", хоча наприкінці серпня інститути Євросоюзу зазвичай не працюють через літні канікули, йдеться в публікації.
Проте в Офісі президента констатують "широку підтримку з боку міжнародного співтовариства" і низку підтверджень участі в платформі. Однак хто саме підтвердив, не розголошують.
Читайте також: Путін дозволив Росгвардії блокувати Керченську протоку. МЗС заявив про загрозу безпеці
РЕАКЦІЯ РОСІЇ. Вона очікувана. "Росія не просто спостерігає за українською ініціативою. Вона її оголосила загрозою територіальній цілісності і розпочала масштабну роботу з дискредитації цього майданчика, а також намагається "збити" учасників платформи", – заявила Джапарова. За її словами, "в далеких від України географічних об'єктах" Росія залучає всі можливі механізми впливу і шантажу, зокрема економічні.
За словами експредставника президента України в АР Крим Бориса Бабіна, Росія зловживає своїми агентами впливу в цивілізованих країнах і використовує економічні важелі. "За останні п'ять років тут нічого не змінилося. Вони когось лякають, когось підкуповують", – заявив він у коментарі LIGA.net. За його словами, головне завдання Росії: зробити все можливе, щоб на саміт приїхало якомога менше людей, а також інформаційно нівелювати платформу.
Також Росія намагається нівелювати практичні зусилля України, вважає Бабін. І наводить приклад нещодавно ухваленого закону про корінні народи, який критикував президент РФ Володимир Путін.
ЧИ ДОПОМОЖЕ ПЛАТФОРМА. "Ми не думаємо, що відразу після створення цієї платформи росіяни заберуть свої танки і підуть із нашої землі. Але тема Криму повернеться до порядку денного", – вважає нардеп від Євросолідарності і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
На його думку, перетворення Криму на військову базу становить загрозу не тільки для України, але і для країн чорноморського басейну. І це повинно привернути увагу цих країн, зазначив Джемілєв у коментарі LIGA.net.
Він вважає, що на саміті потрібно обговорити посилення санкцій проти РФ. "І щоб довести санкції до такої міри, щоб Росія не хотіла залишатися в Криму", – пояснює Джемілєв.
"Росія витрачає шалені гроші на те, щоб нібито щось визнати або зняти санкції, тому важливо демонструвати єдність", – вважає Бабін.
За словами Бабіна і Джемілєва, важливо узгодити сильний підсумковий документ саміту. Однак у країн різні рівні підготовки до конкретних дій.
"Наприклад, країни Балтії налаштовані рішучіше, інші країни – менш рішучі. Навколо підсумкового документа потрібно знайти консенсус", – вважає Джемілєв. На його думку, за зразок можна взяти кримську декларацію, ухвалену Державним департаментом США в 2018 році.
Читайте також: "Просимо вибачення". Дистриб'ютор JBL опублікував карту України без Криму і Донбасу