Зміст:
  1. Що відомо про ракети з КНДР
  2. Для чого Росія купує чужі ракети
  3. Які саме ракети могла отримати РФ
  4. Як протидіяти цим балістичним ракетам

Росія, ймовірно, вже поповнює свої запаси далекобійного озброєння для терористичних обстрілів України – з КНДР та Ірану.

Власні запаси Росії хоча й не критично, та все ж скорочуються, переконують LIGA.net у ГУР: з понад 2000 стратегічних ракет на початку великого вторгнення до трохи більш як 900 зараз. Дані про закупівлю ракет в КНДР у розвідці ще перевіряють.

Впоратися з новими балістичними загрозами Україні допоможуть лише ЗРК Patriot та SAMP/T, каже LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.  

Але набагато ефективніше надати Україні можливості вражати пускові позиції безпосередньо на території Росії.

Що відомо про можливе постачання північнокорейських ракет до Росії та чи реально їм протидіяти – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

Що відомо про ракети з КНДР

Видання The Wall Street Journal повідомляє, що Росія останніми тижнями почала отримувати балістичні ракети з Північної Кореї, а також планує закупити балістичні ракети малої дальності у Ірану.

У Білому домі переконані, що РФ вже застосувала балістику від КНДР під час атак по Україні 29 грудня та 2 січня. Одна з північнокорейських балістичних ракет нібито впала у відкритому полі на Запоріжжі, заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

Слайд, яким проілюстрували офіційне повідомлення про застосування РФ балістичних ракет з КНДР (Фото: скриншот з відео Білого дому)

У Повітряних силах України поки не можуть це підтвердити, повідомив речник Юрій Ігнат. Фахівці вивчають уламки.

Перевіряє інформацію із СШA і розвідка, каже LIGA.net представник ГУР Андрій Юсов. Aле росіяни дійсно хотіли закуповувати ракети іноземного виробництва: такі запити були і перемовини велись. Про їх результати у ГУР обіцяють повідомити окремо.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначив, що під час останніх атак на місцях ударів виявили ракети не російського виробництва. Якого саме – поки не уточнює, тривають експертизи.

Для чого Росія купує чужі ракети

Ворог шукає додаткові можливості зробити удари по Україні більш масованими та руйнівними, пояснює LIGA.net військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник. Балістика, з їхньої точки зору, – оптимальний варіант. Коефіцієнт її збиття у світі найнижчий.

"Припускати, що запаси вичерпуються (попри заяви про кратне нарощування виробництва) і російський ВПК сягнув стелі своїх можливостей – це оптимістична гіпотеза", – додає Мельник.

Хоча запаси дійсно зменшуються, переконують у ГУР.

Якщо на початок повномасштабного вторгнення запасів стратегічних ракет у Росії було близько 2300 одиниць, то станом на зараз (із врахуванням виробництва, яке ворог намагається нарощувати) – трохи більше 900. Це сукупні дані, які включають і "Калібр", і Х-101, і крилаті ракети Х-555, Х-55 та інші, каже Юсов.

За даними розвідки, у ворога також залишаються значні запаси зенітних ракет до С-300 – понад 10 000 – і запас ракет до С-400.

"В цілому запаси значно менші, ніж на початку великого вторгнення, але ще є. Це – серйозна загроза і випробовування для українських систем і сил протиповітряної, протиракетної оборони", – говорить представник ГУР.

Значні запаси ракетних озброєнь Росії потрібні не лише для того, аби використати їх проти України, а й для збереження власного іміджу "військової наддержави", додає Юсов.

"Росія має демонструвати потенційну спроможність вести ефективні дії на інших напрямках, – уточнює він. – Але цифри, які ми озвучуємо, відомі не лише нам, а й нашим партнерам та майбутнім союзникам (чи, навпаки, потенційним противникам) РФ. Якщо у них "Калібрів" залишилось близько 200, то ця інформація відома багатьом у світі".

Які саме ракети могла отримати РФ

Скоріше за все, це ОТРК KN-23 або KN-24, вважають аналітики – саме їх зображення використав для ілюстрації Джон Кірбі у заяві.

ДОВІДКА
KN-23 – північнокорейська копія "Іскандера". Принаймні – зовні. За даними CSIS, її презентували у 2019 році. Стартова маса 3,4 тонни, бойова частина – 500 кг, підтверджена дальність пуску – 690 кілометрів.

KN-24 за зовнішнім виглядом подібна до ATACMS. Її також протестували у 2019-му. Стартова маса – понад 1,6 тонни. Розмір бойової частини невідомий, орієнтовно у межах 400-500 кг. Дальність пуску 410 км.

Сказати щось конкретне про особливості північнокорейських ракет неможливо – ніхто ніколи не бачив, що у них всередині, зауважує LIGA.net офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін.

Ракета, яка прилетіла по Харкову 2 січня, дійсно дуже схожа на КН-23, каже LIGA.net військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

"Є певні конструктивні відмінності, які можуть вказувати, що це саме КН-23, – пояснює аналітик. – Наприклад, форма газодинамічних рулів на хвостовій частині північнокорейської ракети (набагато менші, ніж у російської ракети, та мають зрізані кути)".

Уся ця інформація потребує верифікації, наголошують у ГУР.

Якщо підтвердиться, що Росія била по Україні ракетами КНДР, – це дасть першу можливість дослідити уламки та частково висвітлити їхні тактико-технічні характеристики, говорить Левін.

Кім Чен Ин під час візиту на виробництво ракет KN-23 (Фото: KCNA)

КН-24 лише візуально схожа на ATACMS, додає Коваленко: "По суті – це така собі модернізована "Точка-У", яку змогли в Північній Кореї створити шляхом отримання технологій, знову ж таки, від Росії".

Обидві ці ракети – маневрові: коли виходять з пускової по балістичній траєкторії на ціль, можуть зробити своєрідний "кульбіт" і зненацька змінити траєкторію. Тому їх значно важче перехопити.

Як протидіяти цим балістичним ракетам

Впоратись із такими балістичними загрозами допоможе лише збільшення кількості ЗРК Patriot та SAMP/T у силах ППО, каже Коваленко.

Але набагато ефективніше надати Україні можливості вражати пускові позиції на території Росії, переконаний Мельник.

"Україні потрібно надати засоби, які могли б вражати пускові позиції на дальності більшій, ніж дальність польоту цих ракет, – підкреслює військовий експерт Центру Разумкова. – Потрібно зняти політичні обмеження на завдання ударів по військових об'єктах на території Росії. Як мінімум – конкретно по місцях запуску балістичних ракет".

Ще один з напрямків – вдарити по "больових точках, які можуть суттєво підірвати виробництво цих ракет і в Росії, і в КНДР, і в Ірані", додає він. Aле це вже задача для західних партнерів.

Доступ до західних технологій країни так званої "осі зла" мають завдяки Китаю та Росії, погоджується Коваленко.

"Їхня можливість розвивати своє озброєння зумовлена безхребетністю та аморфністю самого Заходу, – вважає він. – Який, наприклад, роками закривав очі на ракетну програму Північної Кореї. Навіть після того, як КНДР продемонструвала "Іскандер" власного виробництва і це була очевидна копія російської ракети".

Тепер Північна Корея отримає ще й бойовий досвід використання своїх балістичних ракет, передавши їх Росії. Це загрожує не тільки Україні, а й західним союзникам, наголошує LIGA.net міністр закордонних справ у 2014-2019 роках Павло Клімкін.

Дивіться також відео розмови з Павлом Клімкіним: 

Досвід бойового використання своїх ракет Пхеньян згодом використає проти американських, південнокорейських та японських військових. Запобігти цій проблемі можна посиленням санкцій проти Північної Кореї та Росії, переконаний ексміністр. Такі санкції, за його словами, можуть бути як публічними, так і ні.