ЦНАПи, ТЦК, е-кабінет. Як з 18 травня оновити дані й де виникнуть проблеми

 З 18 травня усі військовозобов'язані українці повинні оновити свої дані – телефон, електронну пошту за наявності та фактичне місце проживання. Закон про мобілізацію дає на це 60 днів. І три шляхи – через Територіальні центри комплектування (ТЦК), Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або електронний кабінет. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Однак основне навантаження поки лягає саме на військкомати. У Міноборони LIGA.net пояснили, що пропускна здатність ТЦК залежить від регіонів. У Києві це близько 50-70 людей на день. 

Чому з оновленням даних через ЦНАП були проблеми, коли запрацює електронний кабінет та яке навантаження ляже на ТЦК: розбір.

"Немає технічної можливості". Яка ситуація із ЦНАП

Закон про мобілізацію передбачає, що частина відповідальності за оновлення даних військовозобов'язаних ляже на ЦНАПи, тобто фaктично нa місцеву владу, якій вони підпорядковуються.

Однак у Києві у разі звернення за телефонами Центрів надання адмінпослуг казали, що питанням оновлення даних не займаються. "Нa ЦНАП ще не покладено цих функцій. Ми працюємо згідно з постановою Кaбміну, де зазначено перелік наших послуг. Жодних змін у переліку ще не було", – повідомили LIGA.net нa гaрячій лінії.

Подібну ситуацію окреслили LIGA.net і на Харківщині. За словами співрозмовника у одній з місцевих адміністрацій, проблема у тому, що уряд зволікав із наданням ЦНАПам доступу до необхідних систем. 

Та ж ситуація була на Львівщині. У відповідь на запит LIGA.net Львівська ОДА пояснювала: працювати готові, але проблема – з самою процедурою. "Наразі жоден адміністратор ЦНАП не отримав доступу до відповідної системи, в якій треба буде робити ці уточнення. І, звісно, ще не відбулось ніяких навчань", – йшлося у відповіді. 

В ОДA наголошували: сподіваються на прийняття потрібних нормативно-правових документів до 17 травня. І до того ж часу очікували надання доступу до системи та проведення навчання для адміністраторів. 

Оновлено:

16 травня заступник голови Львівської ОВА Олександр Кулепін опублікував допис, що ЦНАПи вже "готові надавати послугу "актуалізація даних військовозобов'язаного". 

"Міністерство цифрової трансформації та Міністерство оборони вже відпрацювали механізм, вже провели навчання для адміністраторів і вже надали доступ", – пояснив Кулепін. 

Втім у Харкові ситуація наразі не змінилася. Представник місцевої влади, з яким раніше спілкувалася редакція, каже, що через ЦНАПи досі неможливо оновити дані військовозобов'язаних. 

У Києві при зверненні на телефон на ЦНАП кажуть: "Повноважень поки що немає. Невідомо, коли можна буде оновити дані". 

ЦНAПи "повністю технічно готові", переконує LIGA.net нардеп з комітету з нацбезпеки та оборони Ігор Копитін (фракція Слуга народу): "Центри мають на це відповідні повноваження та доступ до інформаційних баз, згідно із законом про мобілізацію". 

Всю відповідальність у комітеті перекладали на Кабмін. Колега Копитіна по комітету Ірина Фріз (ЄС) каже LIGA.net: вчасно розробити підзаконні документи мав не парламент, а уряд.

"Він же несе пряму відповідальність за організацію механізмів оновлення персональних даних громадянами протягом 60 днів як через ЦНАП, так і через електронний кабінет", – додає Фріз.

LIGA.net звернулася до пресслужби прем'єра Дениса Шмигаля із запитаннями, однак на момент публікації відповіді не отримала. 

50-70 людей на день. Пропускна здатність ТЦК у Києві

Наступні варіанти – військкомати та електронний кабінет. Останній – ще в розробці. А от щодо ТЦК – під питанням, наскільки вони зможуть впоратися з великим напливом звернень одночасно. 

Нардеп Копитін констатує: вже сьогодні спостерігаються величезні черги до ТЦК. Подекуди їх доводиться займати з 6 ранку.

У лютому цього року уряд вже змінив роботу військкоматів – людей дозволили приймати цілодобово. Медичні огляди та психологічні обстеження з того часу також мають відбуватися нонстоп.

Про кількість військовозобов'язаних, які мають оновити дані, публічно не говорять ні в Міністерстві оборони, ні у місцевій владі – це закрита інформація, яку не має знати ворог. 

Втім, у Міноборони на прохання LIGA.net орієнтовно окреслили пропускну здатність військкоматів. Цифра залежить від міста та кількості працівників у конкретному ТЦК, зазначають у міністерстві. Але у Києві це приблизно 50-70 людей на день. 

Альтернативою чергам під ТЦК міг би стати електронний кабінет, який повинен запрацювати з 18 травня. Чи запрацює?

"Реєстрація за 5 хвилин". Як працюватиме е-кабінет 

Робочу версію електронного кабінету вже презентували на засіданні парламентського комітету з нацбезпеки. "Передавання даних має бути швидким і зручним", – каже нардеп Копитін. За його словами, реєстрація займатиме п'ять хвилин через мобільний застосунок.

Після реєстрації через е-кабінет все одно доведеться фізично йти до ТЦК, щоб пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), пояснюють нардепи. Однак напряму оновлення даних це не стосуватиметься.

У Міноборони LIGA.net запевняють, що робота над застосунком виходить на фінішну пряму. Наголошують: працюють в пришвидшеному темпі та опрацьовують всі ризики, аби через навантаження застосунок не "ліг". Однак гарантій не дають. 

Ще одне проблемне питання – захист даних, зокрема від зламів росіян. У Міноборони обіцяють, що кабінет матиме комплексну систему захисту інформації з атестатом відповідності. 

"Держава випрацювала дієву систему захисту, якою обороняє сервіси та системи", – додають у пресслужбі.

Яким саме буде захист – подробиць не розкривають. 

Ризик "зламу" та витоку даних дуже високий, пояснює LIGA.net прессекретар Українського кіберальянсу Шон Таунсенд. Хакерам зазвичай не цікаві загальні обіцянки про "комплексні системи захисту" та "атестати держспецзв'язку". 

Він нагадує, що росіяни вже "ламали" сервісні портали МВС: "Це була частина їхнього плану вторгнення. Вони публікували бази і казали ледь не відкритим текстом: ми прийдемо і будемо вбивати вас по списку. І продовжують досі, хоча такими заявами вже не налякати". 

Запуск е-кабінету врегулювали краще. Кабмін затвердив порядок ведення реєстру "Оберіг", який визначає принцип доступу до цього сервісу. 

Реєстр дозволить автоматично верифікувати інформацію. Зокрема, буде видно, що певна людина не оновлювала даних. Очікується, що там же буде формуватись електронний військово-обліковий документ – він матиме таку ж силу, як і паперовий.