Зміст:
  1. "Важкі бої". Що відбувається на лінії фронту
  2. План є. Але таймінг Кремля – провалився
  3. КАБи. Тактика випаленої землі
  4. Кількість пострілів лише збільшується

Росіяни намагаються закріпити успіх від взяття Авдіївки та якомога далі просунутись у Донецькій області – під чергові "вибори Путіна".

"Але таймінг, м'яко кажучи, вже зірваний", – каже LIGA.net військовий аналітик Defense Express Іван Киричевський.

Вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей до так званих виборів президента Російської Федерації – план окупантів ще з весни 2023 року. Реалізувати його за 10 днів - вже зі сфери фантастики, підтверджує LIGA.net речник оперативно-стратегічного угруповання військ Таврія Дмитро Лиховій.

Однак це не означає, що росіяни відмовились від своїх планів. Що відбувається на полі бою після виходу ЗСУ з Авдіївки – коротко.

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

"Важкі бої". Що відбувається на лінії фронту

У смузі відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) "Хортиця" ситуація складна і напружена, каже LIGA.net начальник пресслужби Ілля Євлаш. Перш за все це пов'язано з браком боєприпасів 155-го калібру.

"Також потрібно більше людей для проведення ротацій та належної оборони на рубежах зіткнення", – додає він.

Проте у росіян теж є проблеми – і зі снарядами і з людьми. Наявного особового складу недостатньо для проведення масштабних наступальних операцій, пояснює  речник Хортиці.

Шалена інтенсивність росіян на фронті пов’язана із бажанням командування здобути максимум тактичних перемог до 17 березня.

"На Лимано-Куп'янському напрямку ворог марно намагався атакувати Синьківку, – розповідає він. – Не вийшло. Тому росіяни пробують перекидати сили та атакувати в районі Тернів і Ямполівки. Там тривають важкі бої. Проте їм не вдається просунутися".

Карта: DeepState

Поблизу Часового Яру ситуація також дуже напружена – важкі бої в Іванівському, росіяни намагаються атакувати з Богданівки.

Карта: DeepState
"Вони абсолютно не зважають на втрати. Щодня ми бачимо шалені відео, де просто під'їжджає БТР, спішує піхоту, ці штурмові загони вбивають. Кілька разів на день. Щодня, – зазначає Євлаш. – Саме з цим пов'язані такі інтенсивні бойові дії".

На Авдіївському напрямку Сили оборони також припинили просування російських загарбників, каже Лиховій.

Окупанти частково контролюють села Бердичі та Тоненьке, проте Сили оборони "виконують свою роботу", завдають окупантам "значних втрат", а просування РФ зупинено ще й на цьому рубежі.

Карта: DeepState

Росіяни зосереджують основні зусилля в районі села Новомихайлівка, оскільки на Авдіївському напрямку вони поки що "застрягли", розповів речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій.

"Лінія фронту хоча й залишається динамічною у деяких місцях, але загалом у трьох селах – Бердичі, Орлівка, Тоненьке – противник тією чи іншою мірою застряг", – каже він.

План є. Але таймінг Кремля – провалився

За план із захоплення Донецької та Луганської областей російська армія взялася ще з весни 2023 року, каже Киричевський.

На Куп’янському напрямку вони посилили атаки, щоби відновити контроль над важливою логістичною артерією, яка була необхідна для повноцінного наступу на сході. Реалізувати цей план не вдалось.

"Через звільнення ЗСУ Харківської області росіяни вперлись у Бахмут – де в теорії мав пролягати їхній логістичний маршрут. Це був для них своєрідний ключ для просування далі, вглиб Донеччини, – додає він. – Там теж не вигоріло".

Навіть авдіївська кампанія армії РФ далася лише з другого разу. Перша спроба штурмувати Авдіївку прийшлася на весну 2023 року, але на тлі подій біля Бахмута медійно випала з уваги.

Друга спроба взяти місто тим же 40-тисячним угрупованням почалася у жовтні 2023 року. І тривала до лютого.

"Російський план явно не передбачав, що бої за Авдіївку триватимуть цілих чотири місяці, – каже Киричевський. – Враховуючи високі показники всіх втрат – вбиті, поранені, дезертири – своє угруповання вони фактично оновили повністю".

Сили оборони України зірвали таймінг російських військ. Але це не означає, що вони передумали, додає аналітик Defense Express.

Зараз росіяни намагаються просуватися західніше від Авдіївки попри втрати. "Десь на три, десь на п’ять кілометрів. Десь навіть трохи більше, – каже ексречник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. – Не варто сподіватися, що ворог зупиниться. Він буде сунути рівно стільки, скільки це дозволять українські сили оборони".

КАБи. Тактика випаленої землі

Один з факторів просування росіян – керовані авіаційні бомби. Окупанти вдаються до тактики "випаленої землі": нищать позиції та будівлі КАБами, запасів яких лишається чимало.

"Вони не шкодують їх навіть на позицію мінометного чи танкового розрахунку. Тобто те, що їм конкретно заважає, вони можуть туди скинути КАБ", – каже представник ОСУВ "Хортиця" Ілля Євлаш.

За його словами, така зброя є ефективною, хоча з точністю бомб є проблеми. Втім, коли боєприпаси вагою 500, 1000 чи 1500 кг потрапляють у позицію чи будівлю, то знищують їх повністю.

КАБи зараз – основний інструмент росіян для вскриття українських укріпрайонів та прориву лінії оборони, погоджується військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

"Без КАБів вони б не змогли ані наступати, ані вести оборонні бої", – вважає він.

Тому зараз головне для України – зосередитись на посиленні потужностей системи ППО, щоби ефективно нищити носії бомб. А також – на створенні потужних фортифікацій, каже Селезньов.

"Говорити, що КАБи прилітають з ювелірною точністю, не варто, – наголошує він. – Є кут відхилення. Наявність інженерних фортифікацій за таких умов – це краще, ніж їх відсутність чи інженерні фортифікації, які військові самі роблять нашвидкуруч".

Кількість пострілів лише збільшується

Ще один фактор тимчасового успіху росіян – брак ресурсів у Сил оборони України. Окупанти зараз намагаються максимально витиснути все, що можливо, у моменті, поки США зволікають із наданням допомоги, переконаний Киричевський.

"Вони намагаються отримати якісь результати, поки у нас немає прямої підтримки, – каже аналітик Defense Express. – Ідеться не лише про фінансову підтримку, а й про обіцяні снаряди та ракети, які поступово б’ють по голові російським Су-34 на різних напрямках".

Та навіть попри складну ситуацію, росіяни на сході цієї зими вперлись в українську оборону, додає Киричевський. Їх гальмувало і дуже щільне мінування, і розвідувально-ударний комплекс, коли безпілотники або наводили артилерію, або працювали як камікадзе.

Тому під Авдіївкою армія РФ виявилася неспроможною вирішити ту оперативно-стратегічну задачу, яка перед нею стояла: швидко взяти місто, щоб створити передумову для подальшого просування.

Загалом ситуація на сьогодні, за його словами, – це not great, not terrible: "Не можна сказати, що у нас все чудово. Але стверджувати, що у росіян все добре, також не можна".

Від українських військових з різних напрямків починають лунати обережні заяви, що ситуація з боєприпасами покращується. Тож українські захисники нарощують кількість пострілів, зазначає Коваленко: "Загальна тенденція з боєприпасами дійсно змінюється. Спостерігаємо поступове збільшення пострілів на добу".