Зміст:
  1. "Падав пил та дах". Як Росія зруйнувала Фактор-Друк
  2. 70% підручників – із Харкова. Що буде з навчанням у школах
  3. Люди продовжують читати і переходять на українську 

Усі, хто був у 20 метровій зоні, або тяжко постраждали, або загинули, показує LIGA.net зруйнований цех харківської друкарні "Фактор-Друк" директор із виробництва Андрій Каланчук. Сюди 23 травня Росія завдала три удари ракетами С-300.

За 20 секунд до прильоту чоловік вийшов з епіцентру вибуху. Семеро його колег загинули, понад 20 людей – постраждали.

Фактор-Друк – одна з найбільших в Україні друкарень, яка виготовляла підручники для шкіл. Лише їхня частка на ринку – 40%.

Загалом у Харкові друкують найбільшу кількість українських підручників – до 70%, розповідає LIGA.net один із представників іншої великої харківської друкарні. На виробництві якраз завершують друк підручника з культури, який піде в українські школи.

А ті книги, які готували у Фактор-Друк, цього року до шкіл не підуть. І замінити цей процес ніхто не зможе, розповідають на виробництві.

LIGA.net побувала на двох друкарнях Харкова, які випускають підручники. Як виживає цей бізнес та як Росія його знищує.

"Падав пил та дах". Як Росія зруйнувала Фактор-Друк

"У мене на руці опік, це коли я витягував дівчину з-під завалів, – розповідає LIGA.net директор із виробництва друкарні "Фактор-Друк" Андрій Каланчук. Він був у цеху, в який росіяни о 10:27 ранку влучили ракетою С-300. Загалом того дня по виробництву вгатили тричі: основний удар прийшовся на саму будівлю, два – поруч. 

Зруйнований цех друкарні "Фактор-Друк" (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Перша ж ракета влучила по основному цеху з виробництва книг і по людях, які там працювали. Наслідки атаки розбирають досі – у приміщенні цеху відсутня частина стіни. На підлозі – обгорілі книжки. У папері, з якого їх виготовляють, – залишки уламків ракети.

Зруйнований цех друкарні "Фактор-Друк" (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Одну з балок, яка тримала дах, зігнуло від вибуху. Саме туди і влучила ракета, вважають працівники Фактор-Друк. Від дівчини, що була тут, не залишилося нічого, говорить Андрій.

"Тут все побито шрапнеллю, – показує чоловік зруйнований цех. – Усі, хто був у 20-метровій зоні, або тяжко постраждали, або загинули". 

Росіяни зруйнували найголовніший цех друкарні. Без нього неможливо випускати книги. До повномасштабної війни Фактор-Друк випускав до 1 млн примірників у місяць, з 2022-го – 500 000. 

"За 20 секунд до вибуху ми з колегою вийшли з території ураження. Тут майже всюди були люди. Я пам'ятаю дві картини перед очима. Перша – мій колега, який присів і закрив вуха руками. Я не встиг сісти. Далі почала падати стеля", – згадує Андрій. 

Його колега, керівник дільниці Павло Сирота, допомагав рятувати людей. Каже: секунд з 15 після вибуху був у ступорі.

Частина книги серед обгорілих залишків (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

"Потім прийшло усвідомлення, що це прильот і треба вибиратися з кабінету, – продовжує він. – Прийшлося вибивати двері. Зайнялася пожежа, дим і пил навколо. Усвідомлення прийшло пізніше – дзвін у голові, сповільнені думки. Найжахливіше – бачити поранених колег". 

Чоловіки одразу побігли у цех, де до вибуху працювали люди. Їм назустріч вийшли три жінки – повністю у крові.

"Бачив у них кістки на руках, шкіра просто висіла, – кaже Андрій. – Одна дівчина тягнула за собою іншу. Навколо було темно і падав пил та дах". 

На стінах приміщення, де і надавали першу допомогу постраждалим, все ще залишаються сліди крові. Двох жінок довелося витягувати з-під завалів, розповідає директор із виробництва. 

Постраждали внаслідок ударів понад 20 людей: в них уламкові поранення та контузії. У однієї жінки пошкоджена вся частина тіла, яка була ближче до стіни. Семеро працівників загинули.

"Один із чоловіків, Роман, не мав тут перебувати, – додає Андрій. – Він прийшов, щоб взяти обладнання. Саме на тому стелажі, поруч з яким він сидів, видно дві дірки від уламків. Шансів не було".

Це одне з двох тіл, які впізнали за обличчями. Усі інші – згоріли. 

Зруйновані стіни та обладнання друкарні. Росія вбила сім працівників (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Втрати для виробництва дуже великі, говорить Павло: "У цьому цеху відбувається збір книжок. Тут були основні процеси". 

Палітурний цех підприємства займає площу 4000 квадратних метрів, 1000 з них – повністю знищена. Внаслідок атаки згоріло обладнання на 5-6 млн євро. Близько третини підручників, які виробляли у Фактор-Друк, теж знищені, додає Павло. 

Книги, які згоріли в пожежі, лежать під ногами (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Власник групи поліграфічних компаній Сергій Політучий заявив, що після російського удару по Фактор-друк поліграфічна потужність України може скоротитися щонайменше на 40%.

70% підручників – із Харкова. Що буде з навчанням у школах

У Харкові знаходяться одні з найбільших в Україні друкарень: "Фактор-Друк", яку зруйнувала Росія, "Юнісофт" та "Глобус". Вони виробляють, зокрема, і підручники для шкіл. Видавництво "Ранок", яке друкує дитячі та шкільні книжки, також розташоване тут.

"Те, що ми не зробимо у цьому році, не піде до школи, – каже LIGA.net директор із виробництва Фактору. – І цей об'єм не зможуть покрити інші підприємства".

Нове обладнання може обійтись у кілька мільйонів євро. Однак цифри ще не точні, а відновити виробництво – процес не швидкий.

Так зараз виглядає друкарня, яка виробляла підручники для українських шкіл (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Фактор виробляв до 40% шкільних підручників. Президент холдингу Сергій Політучий заявив, що українські школи відчують брак навчальної літератури, а ринок книговидання зменшиться. 

LIGA.net надіслала запит до Міністерства освіти з питанням, як планують компенсувати втрати, однак відповіді ще не отримала. 

Це проблема, що великі друкарні знаходяться у Харкові, адже це означає перебувати у постійній небезпеці, каже LIGA.net представник однієї з них Михайло. З питань безпеки він просить не розкривати назву виробництва. 

Процес виробництва книг на одній із харківських друкарень (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

"До 80% всіх книг в Україні виготовляються в Харкові, – додає він. – Близько 70% українських підручників також випускають тут".

"Над релокацією думали, – каже чоловік. – Але це непросто. Нам потрібні фахівці. Щоб навчити людину працювати на поліграфічному обладнанні, треба багато часу. Знайти їх "десь" неможливо, вивезти їх і їхні сім'ї – дуже складно. Хоча ризики ми розуміємо". 

Саме тому біля вікон поклали мішки з піском, щоб у разі пожежі швидше загасити її, та обладнали сховище для працівників.

Коли почалася повномасштабна війна, то кілька місяців ця друкарня не працювала. А потім зрозуміли, що все це надовго, говорить Михайло: "І почали обдзвонювати тих, з ким працювали, і планувати роботу. У червні почали приймати нові замовлення". 

"У 2022 році всі знали: о 22:00 кожного вечора знову буде обстріл, – згадує представник друкарні. – Ми їх дочекалися і лягли спати. А зранку на роботу. Так було досить довгий час, і зараз знову така тенденція повертається".

За цей час у Харкові адаптувалися до таких умов. 

"Кажемо своїм співробітникам, що у нас тут є генератори і вода, – пояснює Михайло. – Можна зарядити пристрої і прийняти душ". 

Одна з праціниць друкарні збирає книжки (фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Однак головною проблемою для виробництва все одно залишається брак спеціалістів, які їдуть із Харкова від війни. 

Люди продовжують читати і переходять на українську 

"Страшно працювати, і жити тут взагалі страшно", – зізнається LIGA.net Тетяна, працівниця однієї з друкарень. Після удару Росії по Фактор-Друк на її виробництві заклеїли вікна спеціальною плівкою, яка має трохи втримати уламки скла, і додатково закрили їх фанерою. А всі робочі місця відсунули якомога далі від вікон. 

"У нас тут під час тривоги обов'язково ходити в укриття", – розповідає  Михайло. 

Замовлень багато, а людей мало, продовжує представник друкарні. Бронювання для поліграфічних підприємств та видавців немає. Це питання почали порушувати лише пару місяців тому. 

У Харкові знаходяться найбільші українські друкарні (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

"Близько 15-20% наших спеціалістів поїхали за кордон або пішли у військо з початку повномасштабної війни. Це багато людей, а замінити їх складно", – говорить Михайло. 

Друкарський бізнес у Харкові адаптується під умови війни з 2022-го року (Фото: Yakiv Liashenko/LIGA.net)

Інша велика проблема – електроенергія. Друк книг потребує її багато, тож без світла було важко. Щоб хоча б частково вирішити ситуацію, купили два генератори, але вони покривають 70% виробництва. 

Втім, війна не забрала у людей бажання читати. Тенденція щодо накладів у друкарні Михайла зросла. Якщо раніше друкували по 1000-1500 комерційних примірників, то зараз 10 000 -15 000. Але зменшилася частка дитячих книг. 

"У нас зникла продукція країни-агресора, а попит залишився, – говорить Михайло. – Люди продовжують читати, і вони переходять на українську мову. Ринок живий. Попри війну та постійну небезпеку".