Чи зможе Україна забрати $400 млрд у РФ, солдатів рятують 3D-принтери. Огляд західних медіа

Київ побоюється програшу у битві за Донбас через те, що західні союзники затягують з постачанням озброєння; як Україні передаватимуть заморожені російські статки; 3D-принтери рятують солдат на передовій. 

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Wall Street Journal: Україна побоюється програшу на сході через недостатню кількість важкої зброї

Битва за Донбас — позиційна артилерійська війна, де Росія має значну кількісну перевагу. Цієї середи США та союзники обговорюватимуть новий пакет допомоги, і ситуація на фронті залежатиме від того, скільки зброї і як швидко надходитиме Україні, пише The Wall Street Journal. 

Без швидкого надходження військової допомоги Україні цілком може загрожувати поразка, кажуть українські високопосадовці. В такому разі це відкриє шлях російській армії на Одесу та Харків у найближчі місяці, попереджає видання. А потенційно – і на Київ. 

Хоча західні чиновники та аналітики сумніваються, що Росія має для цього сили, кошти та достатню кількість військової техніки.

У середу головувати на конференції контактної групи щодо України буде міністр оборони США Ллойд Остін разом з вищими офіцерами НАТО. Вони визначатимуть, що саме потрібно Києву на цьому етапі війни. 

З $40 млрд допомоги, вже затвердженої Конгресом США, $19 млрд — саме військова допомога. Окрім США, постачанням зброї активно займаються Велика Британія, Польща та країни Балтії.

Генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес, колишній командувач армії США у Європі, вважає: бажання українців перемогти у війні з Росією та вийти на кордони 23 лютого — цілком реальні. Ба більше, це можливо зробити до кінця цього року, якщо Україна отримає достатню кількість західної артилерії, РСЗВ та боєприпасів до них. Годжес стверджує: якщо цього не зробити, війна може тривати роками. 

Поки що просування росіян на Донбасі залишається повільним. Вони зосередилися на захопленні Сєвєродонецька, але досі успіху не досягли.

Читайте також: Чий Херсон. Як це – залишатися українцем в окупації

The Economist: Чи можуть заарештовані російські активи допомогти у відбудові України?

4 квітня 2022 року іспанська поліція за запитом США заарештувала яхту Tango, яка належала російському металургійному магнату Віктору Вексельбергу. Він знаходився під санкціями з 2018 року. Утім, до останнього моменту яхту не чіпали, адже вона була зареєстрована на Британських Віргінських островах, пише The Economist.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Захід почав активно арештовувати власність російських олігархів за кордоном. ЄС заарештував активів, яхт та витворів мистецтва на $7 млрд; США — приблизно на $1 млрд у вигляді літаків і суден. Італія, наприклад, арештувала судно вартістю $700 млн, яке, ймовірно, належить безпосередньо російському диктатору Володимиру Путіну. Ще $400 млрд активів російського центробанку були заморожені на Заході. 

На Заході все частіше лунають пропозиції використати ці гроші для відбудови України. Про це казав і голова Європейської Ради Шарль Мішель, і політики з усього світу – від Канади до Німеччини.

З реалізацією цього плану є труднощі – як практичні, так і юридичні. 

Валютні резерви центробанку є відносно простою метою, адже вони знаходяться на Заході та підпадають під санкції. Поки що операції з центробанком заборонені, але кошти юридично не заблоковані. Це означає, що західні країни не вправі конфіскувати гроші. Хоча союзники України можуть піти на цей крок, як нещодавно Вашингтон зробив з резервами ЦБ Афганістану, після того як таліби зайняли Кабул. 

З приватними активами складніше. Сума прямих інвестицій росіян становить близько $500 млрд, проте мало що з них можна заморожувати, адже найчастіше вони зареєстровані, наприклад, на Кіпрі. Тому замороження активів стосуватимуться лише окремих осіб. 

Колишній радник урядів Росії та України Андерс Ослунд вважає: росіяни, що опинилися під санкціями, тримають на Заході приблизно $400 млрд, а заморожено зараз тільки $50 млрд. Кремлівські олігархи почали потрапляти під санкції ще у 2014 році, після окупації Криму. Щоб приховати статки, вони сховали їх за 20-30 шарів фіктивних компаній. Дехто перемістив активи на більш дружню територію, зокрема в ОАЕ. 

Ще одна проблема: політичні переконання не можуть бути приводом для західних країн, щоб забирати майно, хоча прецеденти й були. Умова для конфіскації — доведений кримінальний злочин. А отже – роки у судах. 

Цю систему зараз намагаються спростити юридичними методами як США, так і Європа. Наприклад, йдеться про розширення списків злочинів, за які кошти можна конфісковувати. Та й тут очікуються складнощі: в США наближаються проміжні вибори, і кожне подібне рішення розглядатиметься в політичному контексті; ЄС не в змозі вказувати щось урядам країн-членів; Німеччині доведеться запроваджувати зміни до законодавства, а Кіпр і Мальта — які є транзитними вузлами російських грошей — ймовірно, не підтримують цю ініціативу. 

Тим часом конфіскація державних активів вимагатиме від західних урядів визнати Росії ворожою державою або закликати до зміни режиму в ній. Поки що навіть Вашингтон категорично це заперечує. 

Через це на Заході зараз бум на творчий підхід. Наприклад, пропонують замість нафтового ембарго запровадити додаткові високі мита на російську нафту, щоб потім додаткові кошти передавати Україні. Навіть для цього рішення Європі потрібен буде консенсус, якого поки що немає. 

Чи означає це, що російські гроші залишаться недоторканними? Можливо, й ні. Найімовірніше, їхня доля вирішуватиметься після війни.

Читайте також: Інтерв'ю | "Тільки недоумок думає, що Росатом отримає Запорізьку АЕС". Голова Енергоатому Петро Котін

The Washington Post: Як спільнота 3D-друку допомагає Україні

На початку березня Якуб Камінські — інженер робототехніки з Бостона — отримав повідомлення від свого друга з України: кровоспинні турнікети в великому дефіциті, а без них велика кількість українських солдатів просто помруть від втрати крові. Камінські вирішив, що його навички з 3D-друку можуть допомогти, пише The Washington Post. 

Протягом наступних двох місяців Камінські та його команда розробили й удосконалили вісім версій турнікетів, доки вони не знайшли ідеальний варіант для умов війни. Солдату було легко затягнути його, і такі турнікети можна було надрукувати з незмінно високою якістю.

Вони опублікували детальну характеристику турнікета в мережі. Близько 120 людей і компаній по всьому світу, які використовують 3D-принтери, отримали доступ до цього дизайну. Разом вони виготовили близько 5000 багаторазових турнікетів, які відправляють до України. 

Майже чотири місяці після вторгнення Росії, в Україні досі існує дефіцит на медичні товари. Турнікети — одна з найбільших проблем.

Допомога надійшла звідки не чекали: від спільноти людей, що мають 3D-принтери. Вони виготовляють не тільки турнікети, а й бинти, шини та навіть додатки до автоматів Калашнікова. Використовуючи програмне забезпечення для комп’ютерного проєктування, спеціальні принтери створюють тривимірні об’єкти з пластику або біоматеріалів.

Фірми, які діють в Україні, також активно виготовляють все: від сумок для гранат до антивідблискових лінз для снайперських прицілів. 

Читайте також: Дайджест | Чому Байден не дає системи ATACMS, Путін приміряє маску Петра І. Огляд західних медіа (10 червня)