Смертельно небезпечна робота. Що і хто доводить до самогубства українських політиків

Учора, 15 серпня, мера Кривого Рогу Костянтина Павлова знайшли мертвим на порозі його будинку в селі Вільне. Поруч лежав мисливський карабін калібру 7,62 мм. Колеги Павлова з партії ОПЗЖ, з якою він ішов на вибори, стверджують, що це вбивство. У поліції неформально це заперечують. За даними співрозмовника LIGA.net у МВС, це чисте самогубство: у нього були проблеми в родині, розлучення і поділ майна.

Зараз у поліції вивчають записи з камер спостереження. Попередньо інших людей, окрім самого Павлова з рушницею, відеокамери не зафіксували. В роботі три версії: вбивство, самогубство (доведення до самогубства) або необережне поводження зі зброєю.

Смерть Павлова стала ще однією в списку самогубств українських політиків, які почастішали після 2014 року. У деяких випадках приводів сумніватися у версії слідства немає: самогубствам передували депресії або серйозні проблеми в сім'ї. В інших, як у випадку смерті Валентини Семенюк-Самсоненко або Станіслава Мельника, – питань більше, ніж відповідей.

Валерій Давиденко, народний депутат. 23 травня 2020 року

Тіло позафракційного народного депутата, члена групи Довіра Валерія Давиденка знайшла прибиральниця – в туалеті його особистого офісу, поруч у крові лежала зброя – нагородний Glock.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею "умисне вбивство". Але після перегляду відео з камер спостереження джерела LIGA.net у МВС повідомили, що Давиденко був в офісі сам, і попередньо підтверджується версія про самогубство.

Колеги померлого нардепа в цю версію не вірять. "Переконаний, що ця людина не могла вчинити самогубство. Я наполягаю на тому, що його вбили", – заявив член Довіри Сергій Шахов. Він переконаний: "Якби були проблеми, Давиденко порадився би".

Читайте також: Розбір |"Через борги він би не стрілявся". Що відомо про смерть Давиденка і його зв'язки з Богданом

Знайомі Давиденка характеризували його як спокійну людину. Але, за даними тодішнього заступника глави МВС Антона Геращенка, останнім часом у нього були проблеми: "Кажуть, він заборгував великі гроші... Його могли дуже сильно налякати ще більш болісною смертю. Іншого варіанту я не знаходжу. Просто через борги ця людина ніколи б не стрілялася".

У декларації за 2019 рік Давиденко нічого не вказав у розділі "Фінансові зобов'язання". Навпаки, йому винні $1,5 млн, а в квітні 2020 року Давиденку повернули понад 40 млн грн позики.

"Я бачила його за два дні до загибелі. Все як завжди. Вранці поснідали і розійшлися по роботах. Увечері зустрілися, поговорили, лягли спати. Все як у всіх сім'ях. Нічого дивного. Я не вірю у версію самогубства. Я досить добре знаю чоловіка, його характер", – розповідала в одному з інтерв'ю дружина Давиденка Людмила.

Дмитро Тимчук, народний депутат. 19 червня 2019 року

Український військовий і волонтер, депутат Народного фронту Дмитро Тимчук теж застрелився. За фактом загибелі Тимчука було відкрито кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство). Розглядалися версії: нещасний випадок, необережне поводження зі зброєю, самогубство. Після розслідування слідство дійшло висновку, що це було самогубство на тлі депресії.

Цивільна дружина Тимчука Анна під час слідства розповіла, що останнім часом нардеп зловживав спиртними напоями, намагався кодуватися від алкоголізму. Вранці в день трагедії він почав випивати і відмовлявся їхати на роботу, перебував у депресії. "Під час розмов висловлював суїцидальні наміри. Дістав пістолет і погрожував себе вбити. Вона відмовляла останнього від спроб покінчити життя самогубством", – йдеться в матеріалах суду. В останній тиждень він навіть не виходив з дому.

Коли Тимчук застрелився, Анна була поруч із ним у кімнаті. Після трагедії вона зателефонувала і повідомила про подію другу і помічникові Тимчука, який і зателефонував у поліцію о 12:16.

Помічник і близький друг загиблого нардепа, який проходить у справі як свідок, під час допиту повідомив про те, що про причини самогубства Тимчука йому нічого не відомо.

"Загиблого характеризує виключно з позитивного боку, зокрема як людину, яка не схильна до самогубства. Однак повідомив, що час від часу (Тимчук) міг вживати алкогольні напої кілька днів поспіль, разом з тим поводився адекватно. Наркотичні засоби не вживав", – йдеться в матеріалах.

Олександр Пеклушенко, ексголова Запорізької ОДА. 12 березня 2015 року

Колишній голова Запорізької ОДА і регіонал Олександр Пеклушенко, за версією слідства, застрелився у власному будинку в селищі Сонячному на Запоріжжі. До швидкої допомоги зателефонувала хатня робітниця, яка знайшла тіло Пеклушенка в підвалі його будинку, де стояли спортивні тренажери. У нього була прострелена шия. Поруч із тілом лежала рушниця.

За два дні до цього справу колишнього керівника області розглядали в Кіровоградському суді. Він був підсудним у справі про розгін Євромайдану в Запоріжжі 26 січня 2014 року.

Запорізьке видання Z-city стверджувало, що Пеклушенко останні півроку перебував у  депресії, часто хворів і літав за кордон лікуватися. Друзі це заперечували.

Станіслав Мельник, соратник Ахметова. 9 березня 2015 року

Близький до власника групи СКМ Ріната Ахметова ексдепутат від Партії регіонів Станіслав Мельник, за версією слідства, застрелився з мисливського карабіна. Тіло знайшла його дружина – у ванній кімнаті його квартири в місті Українка Київської області. Спочатку подумала, що йому стало зле, але потім побачила в руках карабін і передсмертну записку – в ній він нібито просив вибачення, розповідали в поліції.

За даними правоохоронців, Мельник вистрілив собі в область голови.

З 1999 до 2005 року включно Мельник очолював донецький пивоварний завод Сармат, а в 2005-2006 роках був генеральним директором ЗАТ "Люкс". Власник обох підприємств – Ахметов.

Михайло Чечетов, ексрегіонал. 28 лютого 2015 року

За версією слідства, Чечетов викинувся з вікна власної квартири, з 17 поверху. За словами дружини та інших людей, які бачили його напередодні, він знаходився в глибокій депресії у зв'язку з кримінальним провадженням. За тиждень до загибелі йому вручили підозру в перевищенні службових повноважень під час "ручного" голосування за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Він навіть перебував у СІЗО, поки за нього не внесли заставу – 5 млн грн.

Чечетов вистрибнув із вікна близько 1 години ночі. Дружина прокинулася за пів години, пішла шукати чоловіка, але знайшла тільки відчинене вікно і капці. Чечетов залишив передсмертну записку такого змісту: "Немає жодних моральних сил жити далі. Я йду. Вважаю, так буде краще для всіх. Дуже вдячний усім за підтримку. Пробачте і правильно мене зрозумійте. М.Чечетов".

"Судячи зі свідчень дружини Михайла Чечетова, сумнівів у тому, що це було самогубство, у мене немає", – заявив Антон Геращенко.

61-річний Чечетов під час президентства Віктора Януковича був одним із медійних облич Партії регіонів, а також першим заступником голови її парламентської фракції. Саме він неформально керував голосуваннями регіоналів у Раді. У 2003-2005 роках Чечетов очолював Фонд державного майна України.

"Вина за смерть Чечетова лежить повністю і цілком на нинішній владі, яка загнала і зацькувала політика і громадянина", – заявляли в Партії регіонів.

Сергій Вальтер, колишній мер Мелітополя. 25 лютого 2015 року

Колишній мер Мелітополя Сергій Вальтер був знайдений повішеним у себе вдома. Двома роками раніше його було усунуто від виконання обов'язків міського голови, – його підозрювали в організації злочинного угруповання (яке вимагало гроші з маршрутників) і низці тяжких злочинів. 25 лютого 2015 року за справою Вальтера мав відбутися суд. Прокуратура вимагала призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 14 років із конфіскацією майна. Вальтер свою провину не визнавав.

За даними мелітопольського інтернет-видання "Местные вести", про смерть Вальтера стало відомо після дзвінка в швидку допомогу невідомого, який повідомив лікарям, що Вальтеру погано.

Справа про смерть мелітопольського мера розслідувалася за статтею "умисне вбивство", хоча судмедексперти відразу схилялися до версії про суїцид.

Наступного дня, 26 лютого, в гаражі було знайдене тіло ексзаступника начальника мелітопольської міліції 47-річного Олександра Бордюга. Він був адвокатом у справі Вальтера.

Микола Сергієнко, колишній топчиновник в Укрзалізниці. 26 січня 2015 року

Тіло колишнього першого заступника генерального директора Укрзалізниці (з 2010 до 2014 року) Миколи Сергієнка з вогнепальним пораненням у голову виявила його дружина. За її словами, вона вийшла з дому, а Сергієнко їй зателефонував і повідомив, що не хоче жити. Він застрелився із зареєстрованого мисливського карабіна. Правоохоронці кажуть, що в момент трагедії в квартирі, крім потерпілого, нікого не було, двері і вікна були зачинені зсередини, а замки не були пошкоджені.

Валентина Семенюк-Самсоненко, ексглава ФДМ. 27 серпня 2014 року

Тіло ексглави Фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко було виявлено в її будинку в селищі Чайки під Києвом. Смерть наступила в результаті пострілу в голову, зробленого з мисливської рушниці. У квітні 2017 року поліція закрила справу: слідство не встановило осіб, які могли скоїти цей злочин, і дійшло висновку, що це самогубство.

Знайомі і колеги Семенюк-Самсоненко в це не вірять. "Мені здається, жодна жінка не може так накласти на себе руки. Ну, досить наковтатися таблеток", – розповідала ТСН нардепка від Батьківщини Олександра Кужель. Вона згадувала останню зустріч з ексголовою ФДМ, на ній Семенюк-Самсоненко виглядала дуже хворою: "Вона весь час плуталася з пропозиціями. Вона забувала, про що зараз говорила, і перескакувала на іншу тему. І коли ми відійшли, Тетяна Бахтеєва як лікар сказала: "З Валею проблема".

Журналісти Слідство.Інфо спробували реконструювати самогубство, використовуючи рушницю того ж виробника – Тульського збройового заводу, з тими ж технічними характеристиками і довжиною ствола. На їхню думку, жінці з фігурою Семенюк-Самсоненко було б дуже складно дотягнутися до спускового гачка, приставивши рушницю до свого лоба. Сумніви журналістів, яким показали фото з місця події, викликало також розташування тіла і бризок крові.

Заступниця Семенюк-Самсоненко в Союзі жінок України Ганна Осова розповіла Слідству.Інфо, що незадовго до смерті її побили: "Я приїхала в лікарню в Феофанію до неї, після того побиття – мені просто стало страшно, у неї синє обличчя було... Це був десь кінець червня". А брат Микола Скібьюк стверджував, що "наприкінці липня вона сказала, що їй погрожують, що її "замовили".

Читайте також: Профайл | Відбивав Крим у ФСБ, передбачав війну. З Марчуком іде ціла епоха: чим він запам'ятається