Скарби в окопах. Як ЗСУ рятують від росіян реліквії скіфів, сарматів та половців
Пані О. майже байдуже спостерігала, як російські митники поверхнево оглядають її речі. Але цей спокій був награним. Усередині вона ледь не вмирала від страху. Адже в її валізці, поміж одягом, була захована унікальна реліквія часів Київської Русі – особиста свинцева печатка князя Святослава Хороброго.
Цю печатку наприкінці 1970 років фактично викрав з Києва один із російських археологів. Вилучити її вдалось бійцям полку "Азов" в результаті спеціально розробленої операції. Тепер пані О. – справжня представниця київської інтелігенції, яка ніколи не була дотична ані до націоналістичних рухів, ані (Боже збав!) до чогось незаконного – повертала реліквію додому просто таки контрабандою.
Як краєзнавиця вона чудово усвідомлювала, наскільки важливим є збереження спадку князя Святослава саме в Києві. Тому і погодилась на роль перевізниці, розповідає вона LIGA.net. На щастя, росіяни її схованку не помітили. Печатка повернулася до Києва.
Це був 2016 рік. Війна з Росією тривала вже два роки, однак транспортне сполучення з Україною лишалося практично безперешкодним – завдяки цьому унікальну річ часів Київської Русі вдалося звільнити з російського "полону".
Ще від початку російсько-української війни у 2014 році рятувальні археологічні операції розгорталися по всій лінії фронту – бійці різних підрозділів збирали знайдені історичні експонати та передавали їх до українських музеїв.
З початком великої війни проблема лише масштабувалась: багато археологічних об'єктів на лінії фронту – від древніх курганів до стародавніх поселень – опиняються у зоні безпосередньої загрози. Під час нинішньої російсько-української війни Україна втратить чимало археологічних пам’яток, які не були досліджені.
Уже 10 років російські солдати не тільки фізично знищують, а й крадуть археологічні артефакти з території України, які Росія потім видає за свої, розповідають LIGA.net в Інституті археології Національної академії наук України.
Як (чи) може Україна зберегти свою історію? LIGA.net досліджувала разом із науковцями із зони бойових дій, офіцерами 3-ої Окремої штурмової бригади, співробітниками Інституту археології Національної академії наук України, Львівського національного університету імені Франка, ЮНЕСКО, Міжнародного альянсу із захисту спадщини у зонах конфліктів і Європейською асоціацією культурологів.