Штурми кожні 20-30 хвилин. Росіяни наступають на Селидове: далі – хвиля на Покровськ

Російська армія – на південних околицях міста Селидове. Звідси до Покровська – близько 20 км. "Нема такого озброєння, яким би росіяни нас тут не закидали. Хіба, може, тактичної ядерної зброї ще не було", – розповідає LIGA.net про Покровський напрямок пресофіцер 15-ї бригади НГУ "Кара-Даг" Віталій Міловідов.

Найближчим часом основні зусилля росіян будуть сконцентровані саме в районі Селидового та на Курахівському напрямку, попереджає LIGA.net військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

Для чого росіянам Селидове й чого очікувати від окупантів далі – коротко.

Чому росіяни прориваються на Селидове та Курахове

За добу з вівторка на середу російські війська атакували Покровський і Курахівський напрямки 103 рази (по всій лінії фронту відбулося 166 бойових зіткнень).

На Курахівському напрямку росіяни тиснуть поблизу Гірника, Гострого, Антонівки, Новодмитрівки та Катеринівки. На Покровському основні зусилля кинуті на Селидове.

Власне, в районі Селидового росіяни намагаються створити умови для другої хвилі наступу на Покровськ, каже LIGA.net Коваленко: "Щоб затиснути Селидове у кліщі".

"Допоки на Покровському напрямку не буде захоплено Селидове, не буде сформовано південний фланг з лівого й правого берегів річки Вовча, вони не можуть відновити наступ, – зауважує аналітик. – А на Курахівському – вже можуть".

В оцінках розвитку подій Коваленко більш оптимістичний щодо Курахового. "Є можливість Курахове утримати до кінця року під нашим контролем", – вважає він.

На Покровському напрямку все набагато важче – ситуація надто динамічна.

Штурмують з трьох сторін. Що відбувається під Покровськом

Останні кілька днів росіяни почали більш активно застосовувати артилерію для придушування позицій по всій ширині фронту, зокрема в районі Селидового, каже LIGA.net речник Національної гвардії України Руслан Музичук.

У зоні своєї відповідальності 59-та Окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка намагається контратакувати, каже LIGA.net офіцер підрозділу Сергій Цехоцький: "Ведеться планова цілодобова робота". Разом з тим, уточнює він, на їхній ділянці фронту ситуація "ще більш-менш". Основні зусилля ворог спрямовує в сторону Селидового.

Дві третини обстрілів і боєзіткнень на напрямку припадають саме на це місто, підтверджує LIGA.net пресофіцер 15-ї бригади НГУ "Кара-Даг" Віталій Міловідов.

На позиції захисників ворог тисне з трьох сторін. "Виглядає так, що Селидове для них зараз – пріоритет номер один. Тяжко, але тримаємось", – пояснює він.

У ніч на 21 жовтня, приблизно опівночі, росіяни розпочали масовану артилерійську підготовку з усіх трьох боків. Від ранку понеділка вже активно штурмують.

"Піхотні групи з п'яти-семи військових, без підтримки броньованої техніки, але з дуже малим інтервалом у 20-30 хвилин, просуваються одразу з трьох напрямків", – каже Міловідов.

Найбільше просування росіяни мають зі сторони Цукуриного й Українська. Користуючись із лісосмуг їм вдалося вийти на південні околиці Селидового. "Там є проблема в ярку, що географічно надає росіянам перевагу. Листя ще стоїть, і по низинах їм легше непомітно пересуватись і виходити під самим містом", – розповідає він.

Далі росіяни намагаються групуватися на підступах до Селидового.

"Коли вони потрапляють в якусь будівлю, затихають і намагаються там накопичуватися. Вже коли їх там, умовно, не п’ять, а 10 – їм легше робити вогневе подавлення, протидіяти, – пояснює він. – Разом з тим частина – розповзаються в різні сторони і намагаються займати сусідні будівлі".

Збільшення резервів росіян сильно відчувається. Протягом усього вівторка 22 жовтня тривали зачистки, але ворог продовжує спроби закріпитись на південних околицях міста: "Доволі інтенсивно. Хіба, може, з меншою потужністю артпідготовки".

Росіяни кратно збільшили й присутність розвідувальних БпЛА. "Загнали дуже-дуже багато "крил" у райони присутності артилерії. Це сковує дії: коли бачиш, що над тобою висить одна-дві "пташки", то працювати – така собі витівка, – каже представник "Кара-Дагу". – Дуже велика кількість FPV-дронів і скидів. Плюс, працює авіація й артилерія".

Ворог намагається розпорошити сили захисників, розраховуючи, що це полегшить їм просування до Покровська. Також окупанти підтягнули набагато ближче до лінії бойового зіткнення потужні РЕБи, й українським дронам стало важче працювати.

"Ми робимо все, що можливо, щоби стримати просування росіян. Основний удар тримає піхота, якої, на жаль, трошки бракує, – наголошує Міловідов. – Працюють наші бронегрупи, активно виїжджають на південні околиці Селидового".

Утримати південний фланг Селидового – зараз одна з ключових задач.

"Просунутися хоч на один кущ". Ситуація на Лиманському напрямку

Росіяни безупинно намагаються "просунутися хоч на один кущ уперед", пояснює LIGA.net пресофіцер 63-ї ОМБр Ростислав Ящишин. Попри всі зусилля і значну перевагу в особовому складі та техніці, їм це не вдається вже довго, наголошує він.

Тут РФ проводить кілька різних варіантів штурмів. Найрідкісніші – механізовані.

"Їх пробують проводити, коли накопичується певна кількість "бляшанок". Приблизно раз на тиждень, – наголошує Ящишин. – Вирушає десь шість одиниць техніки плюс десант. Зазвичай, такі штурми відбуваються у ніч з суботи на неділю. Очевидно, вони думають, що ми в неділю відпочиваємо".

Такі штурми швидко спиняють українські дрони й артилерія. Плюс – дистанційне мінування, яким займаються великі нічні дрони. Але це не зупиняє російське командування, яке спрямовує сюди все нову техніку, додає представник 63-ї ОМБр.

"Спершу танки та БМП підриваються на мінах і зупиняються. Згодом наша артилерія знищує піхоту, – розповідає він. – Паралельно працюють дрони різних калібрів, які добивають техніку й наздоганяють тих, хто залишився живим".

Росіяни намагаються захистити свою техніку за допомогою РЕБ і броні типу "сарай", додає пресофіцер. Через це Сили оборони на напрямку втрачають певний відсоток дронів, але "все ж знаходять шпаринки, щоб оминути їх перешкоди".

Зараз на полях перед позиціями Сил оборони на напрямку гниють та іржавіють сотні одиниць техніки, додає Ростислав Ящишин: "Цікаво, що росіяни відчувають нестачу цих "бляшанок", тому вночі намагаються відтягнути бодай щось за допомогою бойової ремонтно-евакуаційної машини. Ця техніка також знищується".

Другий варіант штурмів, більш постійний і типовий – піхотні штурми.

"Денні – абсолютно ідіотські: піхоті потрібно йти просто по голому полю. Переважно це контрактники, які опинилися перед загрозою потрапляння за ґрати через якісь дрібні злочини", – розповідає пресофіцер. Росіяни не знають місцевість і діють незлагоджено.

Нічні штурми для росіян на Лиманському напрямку зазвичай ще невдаліші.

"Їм дають такі "плащ-пальто", або антитепловізійні пончо, в надії, що нічні дрони їх не побачать. Це абсурд, у тих чорних плащ-пальто їх прекрасно видно. Тут уже працюють наші дрони, що несуть скиди, гранати, – зазначає Ящишин. – Ну, і росіяни ще полюбляють скупчуватися, що полегшує нам життя. А їм – ні".

Тут захисники мають ключову перевагу – вони дуже добре знають місцевість.

Усі можливі маршрути пристріляні, артилерія уміє влучати у рухому техніку ворога, а пілоти дронів можуть працювати ледь не із закритими очима, уточнює офіцер 63-ї ОМБр: "Перевага ворога в тому, що в нього дуже-дуже багато свіжого м'яса. І абсолютно ніхто не переймається долею цих солдатів".

"Зрідка буває, що штурми не проводяться – коли ворог зализує рани або чекає на підкріплення, – додає Ящишин. – Аби наші пілоти не сумували, вони летять до ворожих позицій і кошмарять піхоту, де б вона не була: залітають в окопи, нірки, бліндажі. Спалюються склади з боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами".

На решті напрямків, за даними Генерального штабу ЗСУ, ситуація лишається стабільно важкою для військових, але інтенсивність боїв там відчутно нижча. Найімовірніше, припускає Коваленко, що саме на Курахівському і Покровському напрямках російська армія продовжить концентрувати свої зусилля найближчим часом.