Шантаж, кредити і комунізм. Навіщо Зеленський заграє з Китаєм і до чого це призведе

В україно-китайських відносинах різке потепління. Володимир Зеленський вперше поговорив із Сі Цзіньпіном, а влада хоче переймати досвід китайських комуністів. У президента запевняють, що ніхто обличчям до Китаю не повернувся, і Україна веде "тонку дипломатичну гру". За словами співрозмовників, у влади є червоні лінії, а Китай нас цікавить тільки з економічної точки зору. Експерти бачать у таких відносинах величезні ризики. На тлі євроатлантичних прагнень України дружба з Китаєм повинна бути обережною і мати чітку стратегію. Інакше можемо потрапити до політичної і боргової пастки.

Що відбувається у відносинах із Китаєм, навіщо Україна піддається на шантаж Пекіна і що потрібно робити, щоб не повторити історію з Мотор Січ, – у розборі LIGA.net.

ПОТЕПЛІННЯ

30 червня в Києві відбулася презентація першого тому книги "Сі Цзіньпін про державне управління". У заході взяли участь віцепрем'єрка із питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, віцепрем'єр зі стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, лідерка партії Батьківщина Юлія Тимошенко, бізнесмен і політик Вадим Новинський, а також Арахамія.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Саме на останнього книга китайського лідера справила сильне враження, і він вирішив сприяти появі україномовної версії. За словами Арахамії, "принципи керуючої партії України і Китаю багато в чому збігаються", а Слуга народу має намір "переймати досвід Китаю в управлінні економікою і побудові держави".

Інтерес віцепрем'єра Стефанішиної до книги Сі Цзіньпіна в керівництві Слуги народу пояснюють економікою. "Стефанішина очолює комісію зі співробітництва з Китаєм. І зараз Україна виступає як буферний перемовник щодо історії, щоб "Один пояс – один шлях" почав проходити через прикордонні переходи між Україною і Євросоюзом. Китайці готові плисти через Чорне море", – повідомив LIGA.net один із керівників СН.

Крім того, 7 липня в режимі відеоконференції відбувся саміт партій світу, організований Китаєм. У ньому взяли участь близько 200 партій з усього світу, включно зі Слугою народу і Єдиною Росією. "Також на відеоконференції була Тимошенко. Вона спеціально заплела косу, щоб китайці її впізнали", – розповідає LIGA.net один з учасників саміту.

Потепління українсько-китайських відносин відбулося на тлі міжнародного скандалу. За даними Associated Press, Китай шантажував Україну припиненням постачання вакцини.

В інтерв'ю LIGA.net міністр Кулеба не підтвердив, але і не спростував цю історію, заявивши, що вона "ще не відіграна". "Це тема, в якій у публічному просторі видно не просто верхівку айсберга, а верхівку верхівки айсберга. Тому я не буду вдаватися в деталі. Наше завдання – вийти з ситуації з максимальною вигодою для себе. І з мінімальними втратами", – сказав міністр.

Збіг чи ні, але після поступок Україна підписала з Китаєм угоду про пільгові китайські кредити в інфраструктурні проєкти. Переговори щодо угоди, за словами ексзаступника міністра інфраструктури Віктора Довганя, тривали з 2018-го. При цьому угода була підписана 30 червня, а Кабінет міністрів України повідомив про це лише через тиждень, не вказавши ніяких цифр. Ще через тиждень Мінінфраструктури нарешті пояснило: вся справа в "перекладі та погодженні, які зайняли певний час".

У Слузі народу загравання з комуністами називають "партійною дипломатією". "З першого дня приходу Слуги народу до влади, Китай почав писати листи керівництву партії, регулярно надсилає чай. Зараз у Китаї відзначають 100-річчя Комуністичної партії. В їхній парадигмі це дуже важлива дата. Тому нічого дивного у висловлюваннях Арахамії немає. Є привід, пов'язаний зі 100-річчям КПК. А в пакеті до ювілею йшло інтерв'ю з Арахамією і Корнієнком", – пояснює співрозмовник LIGA.net у керівництві СН.

ХТО ДЛЯ НАС КИТАЙ

Офіційно Китай для України стратегічний партнер. Це зафіксовано в низці документів часів президентства Віктора Януковича і планується залишити в стратегії зовнішньополітичної діяльності, яку повинен незабаром затвердити Зеленський.

Приєднуйтесь до Instagram LIGA.net – тут тільки те, про що ви не можете не знати

"Зусилля української дипломатії будуть спрямовані на активізацію політичного діалогу, лібералізацію торгівлі та візового режиму, спільні проєкти в галузі інфраструктури, енергетики, транспорту і промислово-виробничій сфері", – сказано в стратегії.

За словами Зеленського, Китай – торгово-економічний партнер України номер один у світі. "І ми зацікавлені в повній реалізації потенціалу двосторонньої взаємодії, насамперед у сферах торгівлі та великих інфраструктурних проєктів", – заявив президент під час розмови з китайським колегою. За його словами, Україна націлена на поглиблення стратегічного партнерства з Китаєм.

В ОП нагадали, що в грудні 2020-го Україна підписала з Китаєм програму спільного будівництва "Економічного поясу шовкового шляху" і "Морського шовкового шляху 21 століття". Зараз уряд напрацьовує дорожню карту програми, яка, зокрема, передбачатиме розвиток інфраструктури морських портів і залізниць. Крім того, під час розмови Зеленського і Сі Цзіньпіна була досягнута домовленість щодо безвізу між Україною і Китаєм, повідомила пресслужба ОП.

Важливим, за словами ОП, пріоритетом є сільське господарство. "20% аграрного експорту України йде до Китаю... Ми повинні працювати в напрямку розвитку співпраці з переробки с/г продукції та створення доданої вартості тут, в Україні", – повідомили LIGA.net в ОП.

Незважаючи на декларації, на практиці відносини України і Китаю не є стратегічними, вважає керівник секції Азіатсько-Тихоокенського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта.

"Так, у нас є торгівля і вона зростає (за даними Митної служби, товарообіг Китаю і України в 2020-му становив $15,4 млрд – ред.). Але у нас практично немає китайських інвестицій. В Україні немає українсько-китайських підприємств за деякими винятками. І то це не двосторонні підприємства, а логістичні пункти, які дозволяють Китаю зручніше експортувати с/г продукцію", – говорить Пойта в коментарі LIGA.net. За його словами, китайські інвестиції в основному складають кредити, які за своїми умовами часто гірші за кредити європейських партнерів.

Що стосується питань безпеки, то цього Китай Україні забезпечити не може, каже експерт. "Китай завжди голосує проти українських резолюцій у Радбезі ООН, розвиває стратегічне партнерство з РФ і тому в питаннях українсько-російського конфлікту займає нейтральну позицію", – говорить Пойта.

У співпраці з Китаєм в галузі безпеки необхідно виходити з того факту, що США – головний гарант нашої безпеки, тому відносини з Китаєм не повинні призводити до того, щоб негативно вплинути на відносини із США, вважає глава парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко (Слуга народу).

"Не будемо забувати, що за Будапештським меморандумом Китай також є гарантом безпеки України. У цьому плані Китай повинен бути активнішим у захисті нашої безпеки і територіальної цілісності проти російської агресії", – зазначив він у коментарі LIGA.net.

ЧОГО УКРАЇНІ ПОТРІБНО БОЯТИСЯ

Китай використовує економічні інструменти для досягнення своїх політичних цілей, каже LIGA.net журналіст Петро Шевченко, який проживає в Китаї. "Китай любить скритність. Як правило, угоди Китаю не афішуються і це проблема прозорості", – вважає він.

Ексміністр закордонних справ (2014-2019) Павло Клімкін вважає українсько-китайські відносини загалом непрозорими. "Вони не мають зрозумілих для суспільства стратегії і цілей. Ми не розуміємо, куди ми йдемо. Так, товарообіг зростає. Але чи робимо ми оцінку, скільки Китаю потрібно в Україні? Чи є у нас бачення або просто бажання отримати кредити і збалансувати історію з Мотор Січ? Я вважаю, що швидше друге", – зазначив він у коментарі LIGA.net.

Читайте також: У Китаї прокоментували інформацію про нібито шантаж України

Пойта взагалі вважає китайські кредити згубними для України. "Ця практика розвиває корупцію на найвищому державному рівні і може використовуватися Китаєм у політичних цілях. Приклад Чорногорії показовий. Країни потрапляють до боргової пастки. Той самий Таджикистан розплачується родовищами рідкоземельних металів", – говорить експерт.

При цьому подібні країни певною мірою розплачуються суверенітетом, вважає Пойта. "Навряд чи вони змогли б проголосувати за якусь резолюцію всупереч очікуванням Китаю. І це одна зі стратегій Пекіна", – додає він.

Згоден з ним Ілія Куса, експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього. "Ми повинні розуміти, що ми не можемо брати у Китаю кредити і вакцину і паралельно голосувати разом із США щодо чутливих для Китаю питань", – говорить він у коментарі LIGA.net.

На думку Пойти, поглиблення відносин із Китаєм у нинішніх міжнародних умовах приносить Україні більше ризиків, ніж вигод. "Це підсилює залежність від Китаю, при цьому трансформує її з економічної в політичну. А політична залежність створює додаткові перешкоди в євроатлантичній інтеграції", – вважає експерт.

На його думку, це може створити протиріччя з Великою Британією, Туреччиною, Канадою та країнами Балтії. "Як приклад, Україна розвиває співробітництво з Великою Британією в частині будівництва малих ракетних катерів – технологій, яких в України немає. І якби Україна поглиблювала військово-технічне співробітництво з Китаєм, то це б збільшувало ймовірність витоку британських технологій", – пояснює Пойта.

Співрозмовник у керівництві Слуги народу запевняє, що Україна не повертається обличчям до Китаю, це всього лише тонка дипломатична гра з економічною складовою. "Є ідея Арахамії, щоб вони разом з американцями будували київську окружну дорогу. Половину дороги будують американці, половину – китайці. Будують без тендера. Але воно поки сире і на рівні консультацій", – розповідає співрозмовник.

Також, за його словами, Китай готовий наповнювати фонд часткового гарантування вкладів у сільське господарство, відповідний законопроєкт прийнятий у першому читанні в лютому 2021-го. "Але там проти може бути Світовий банк", – додає співрозмовник.

В Офісі президента запевнили LIGA.net, що євроатлантична інтеграція – незмінний курс України, і розвиток плідного партнертства з Китаєм – "не взаємовиключні треки".

ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ

"Модель дуже проста зараз: США є партнером №1 України в питаннях політики і безпеки, Китай є торговим партнером №1 України. Ось і вся логіка... У окремих питаннях одне іншому заважає, доводиться працювати дипломатії, прибирати розбіжності, усувати якісь проблеми. Але концептуально логіки, яку я озвучив, ми дотримуємося", – заявив міністр Кулеба в ефірі телеканалу 24.

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Попередник Клімкін із ним не згоден. Він вважає, що ставити Китай у якісь рамки означає заперечувати реальність. "Потрібно побудувати стратегію. І це не повинна бути звичайна торгово-економічна історія. Це повинно бути бачення, що ми робимо в сфері високих технологій, в сфері безпеки і оборонних технологій... Зараз у нас немає стратегії. Ми можемо петляти. Наше завдання не збільшити щось там на 50 млн. Ми повинні дивитися стратегічно", – вважає ексміністр.

Співрозмовник LIGA.net у керівництві СН каже, що стратегію можна прописати, але дуже складно в сучасних умовах на цьому стояти. "Зрозуміло, що є підхід Китаю, коли є план на 5 000 років і нічого не хвилює. Але треба бути великим монстром, щоб так міркувати. Коли ти малий і залежиш на 100% від дрібної кон'юнктури (цін, мит і квот), то це неможливо", – пояснює він.

На думку Куси, Україна повинна грати в багатовекторну політику. "Потрібно вибудовувати відносини і з Китаєм, і з США, і не дозволяти втягувати себе до глобального протистояння. Треба тримати баланс", – вважає експерт.

Не згоден із ним Пойта. "Зараз між Китаєм і США формується новий етап "стратегічної конкуренції". Тому продовжувати політику багатовекторності і розвивати відносини і з Китаєм, і з США, стає набагато складніше. У багатьох питаннях Китай стає не просто конкурентом, а загрозою для США", – зазначив він.

За словами Пойти, Україна повинна окреслити червоні лінії і не пускати Китай до чутливих секторів економіки, на об'єкти критичної інфраструктури, технології 5G. "Необхідно домогтися імплементації закону про скринінг, тобто перевірки зовнішніх інвестицій на предмет загроз нацбезпеці. Якби він був, то, можливо, не відбулася б ситуація з Мотор Січ", – пояснює експерт.

Потрібно скорочувати військово-технічне співробітництво, вважає Пойта. Зараз воно оцінюється в майже $80 млн/рік. І цю цифру потрібно поступово скорочувати.

На думку Шевченка, Україні потрібно знайти прагматичні точки дотику з Китаєм і при цьому мати червоні лінії. "Якщо ми доб'ємося припливу китайських інвестицій і у нас буде достатня кількість китайських підприємств, це може бути гарантією, що Росія не піде на відкриту агресію. Адже Росія і Китай ситуативні союзники і це не назавжди", – каже журналіст.

Крім того, діалог із Китаєм Шевченко вважає хорошим "струсом" для Заходу. "У нас є залізний аргумент для Заходу щодо роботи з Китаєм: а хіба Захід не співпрацює із Китаєм і не отримує від цього економічні вигоди? Отримує. США – перший торговий партнер Китаю, їм вигідний дешевий імпорт із КНР", – пояснює він.

При цьому Україні потрібно мати на увазі негативний досвід Чорногорії, Киргизстану, Таджикистану через перекредитування перед Китаєм. І потрібно пам'ятати про досвід Австралії, яка поплатилася деякими статтями експорту через політичні розбіжності з Пекіном.

Мережко вважає, що відносини з Китаєм повинні бути засновані на "здоровому прагматизмі". "Є галузі, в яких ми можемо співпрацювати з Китаєм. Разом із тим, нам необхідно чітко відстоювати свої національні інтереси", – вважає нардеп.

Читайте також: Відмова від долара, підготовка до війни. Нова стратегія російського режиму в дев'яти пунктах