Зміст:
  1. "Нестача центрів та інструкторів". У чому проблема
  2. Чи є дефіцит операторів БпЛА у Силах оборони
  3. Що змінить запуск Сил безпілотних систем

Роль безпілотних систем на полі бою дедалі більше зростає. Потреба Сил оборони в екіпажах безпілотних систем стабільно висока і вона постійно зростатиме, каже LIGA.net офіцер третього окремого загону ЦСП "Омега" на псевдо Майкл.

Пілотів не вистачає завжди, оскільки технології розвиваються, підтверджує LIGA.net командир батальйону К-2, підполковник Кирило Верес.

Доукомплектування вже наявних підрозділів, які працюють із БпЛА, відбувається постійно. Всі шукають шляхів оптимізації підготовки особового складу. Не під запис кілька офіцерів Сухопутних військ підтвердили LIGA.net, що, як порівняти з початком року, виглядає так, ніби ситуація із підготовкою покращується. 

LIGA.net надіслала запит до Міноборони із проханням прояснити організаційні питання цього процесу. Однак на момент публікації відповіді на нього не отримала.

Про найгостріші проблеми із навчанням військовослужбовців, які працюють із безпілотними системами, та можливі шляхи їх вирішення – розповідаємо коротко.

"Нестача центрів та інструкторів". У чому проблема

На початку 2024 року система підготовки військовослужбовців для роботи із дронами, яка вибудувалась після початку повномасштабного вторгнення, почала турбувати і військовослужбовців, і виробників БпЛА, і представників приватних шкіл.

Одразу кілька офіцерів попереджали LIGA.net, що Україна може стикнутись із дефіцитом підготовлених екіпажів БпЛА. Спроможності навчальних центрів ЗСУ не могли оперативно задовольняти потреби війська, що постійно зростають.

Якість підготовки теж була нерівномірною.

"Є нестача центрів, нестача інструкторів, частина навантаження з підготовки екіпажів, які працюють із тим чи іншим БпЛА, неминуче лягає на виробників", – розповідав LIGA.net військовослужбовець одного з підрозділів Сухопутних військ Олексій.

Виробники й приватні школи, які могли "підстрахувати", із цим навантаженням також не справлялись. Підготувати екіпаж – це довго і дорого, пояснював LIGA.net представник компанії DeViRo, яка розробляє розвідувальний безпілотник "Лелека-100". Навчання від виробника може бути недостатнім для ефективної роботи у бойових умовах.

Приватні навчальні центри готують військових безкоштовно. Ані скоротити, ані здешевити підготовку без втрати її якості неможливо. Покривати масову підготовку власним коштом вони не можуть. Витрати частково компенсують завдяки благодійним фондам. Держзамовлення на навчання військових у недержавних тренінгових центрах від Міноборони немає. Самі військовослужбовці не завжди зацікавлені у підготовці за межами військової системи – вона не є підставою для отримання військово-облікової спеціальності та, відповідно, отримання всіх необхідних доплат.

У командуванні проблеми визнавали, але називали їх тимчасовими. "У навчальних центрах ЗСУ ми готуємо близько тисячі операторів за один потік, – пояснював LIGA.net на початку січня радник командувача Сухопутних військ з питань безпілотних систем Олександр Дмітрієв. – У першому кварталі 2024 року ці спроможності мають збільшитися вдвічі. На другий квартал – маємо випускати втричі більше".

Чи є дефіцит операторів БпЛА у Силах оборони

Потреба Сил оборони в екіпажах безпілотних систем стабільно висока і постійно зростатиме, каже LIGA.net офіцер третього окремого загону ЦСП "Омега" на псевдо  Майкл.

"Ми не можемо ризикувати людьми. Тому створили можливість проводити розвідку, не підставляючи під загрозу особовий склад, – пояснює він. – Або знищувати дроном-камікадзе за кількасот доларів важку броньовану техніку, яка коштує мільйони. В Силах оборонах вже роботи-собаки почали працювати – і це тільки початок".

Фото: ЦСП ''Омега''

Пілотів не вистачає завжди, оскільки технології розвиваються, підтверджує LIGA.net командир батальйону К-2 54 окремої механізованої бригади, підполковник Кирило Верес. Але говорити про дефіцит операторів/екіпажів у відриві від розуміння смуги відповідальності того чи іншого підрозділу вважає дуже некоректним.  

"Якщо у нашого батальйону смуга відповідальності понад 10 км, то роти ударних БпЛА (130-140 військовослужбовців, які займаються БпЛА або пов'язані з ними) нам ледь вистачає, щоб виживати, а не пресингувати", – пояснює він.

Якщо ж нашу смугу відповідальності зменшити до 3-4 км, продовжує Кирило Верес, то цього особового складу буде "більше, ніж потрібно, щоби відпрацювати всі можливі завдання та навіть відряджати екіпажі до інших напрямків для покращення ситуації".

Фото: Батальйон К-2 54 окремої механізованої бригади)

Переводи досвідчених пілотів з інших підрозділів/структур Сил оборони зараз практично неможливі. Тому пошук нових людей для підрозділів триває постійно. Підготовку їх до роботи із БпЛА намагаються оптимізувати. До загону ЦСП "Омега" намагаються брати людей, які вже мають бойовий досвід чи базові військові знання або ж мають хороший досвід роботи із дронами, каже Майкл.

Тому що будь-яка підготовка потребує часу, а його немає, наголошує офіцер "Омеги".

На відміну від цивільних польотів, військовий екіпаж БпЛА літакового типу мусить розуміти все, що стосується "бази" експлуатації, наводить LIGA.net приклад керівник департаменту БпЛА військової школи "Боривітер" Артем.

"А ще до того – тактику застосування, вплив засобів радіоелектронної боротьби, тактику застосування засобів ППО тощо, – перераховує він. – Крім того, літаковий екіпаж – пріоритетна стаціонарна ціль, тож знання безпекових заходів, хоч і віддалено, так само вкрай важливі".

Тому для екіпажів, які вже щось вміють, навчання протягом двох-трьох тижнів – це "екстремально швидка, насичена, exhausting програма". "Нульовий" екіпаж має пройти три-п'ять тижнів навчання з інструкторами, потім ще мати кілька тижнів самостійної роботи в "легких" умовах вдумливої самопідготовки", – каже Артем.

Фото: ЦСП ''Омега''

Обидва пакети підготовки – і робота з БпЛА, і загальновійськова – є критично важливими. "Ми вийшли на роботу з групою – треба облаштувати позицію. Якийсь окоп по коліна на тій точці є, але я знаю, що з нього раніше літали пілоти ЗСУ, і з нього працювати не буду, – наводить приклад Майкл. – Треба зробити новий нормальний бліндаж, щоби ми всі там помістились. Потрібно зробити ще мінімум дві позиції, щоби можна було їх змінювати, якщо противник нас викриє".

Плюс – навички орієнтування на місцевості, знання топографії, продовжує спецпризначенець, а також – навички з тактики та медицини.

До батальйону К-2 останнім часом набирають виключно цивільних (через складність переводів між підрозділами Сил оборони, знову ж таки).

"Якщо на співбесіді людина зарекомендувала себе як така, яка готова вчитись і розуміє, для чого вона йде на посаду оператора БпЛА та має інтерес до цієї сфери, – ми її візьмемо", – розповідає LIGA.net пресофіцер К-2, лейтенант Михайло Перець.

Процес підготовки дуже спрощує запуск школи Drone Force, додає він. Там військовослужбовці проходять місячний курс базової підготовки, а далі, залежно від потреб підрозділу, фахову підготовку з роботи з тим чи іншим дроном. Завдяки їй виростити спеціаліста в межах підрозділу можна швидше та ефективніше.

"Я намагаюсь максимально всіх заводити через цю школу, щоб люди приходили до нас підготовленими", – розповідає Михайло Перець.

Навчання розпочинається з найпростіших механічних робіт, далі – постійне вдосконалення навичок вже в бойових умовах. У межах підрозділу є різні рівні дронів.

"Умовно, є людина, яка має просто підняти над собою дрон і дивитися ліворуч-праворуч на передній край, – перераховує Михайло Перець. – Є ті, хто може літати на дистанції понад 10 км, це вже зовсім інший клас. Можна літати зі скидами або перейти на роботу з лінійкою FPV-дронів чи бомберів. Або їздити на наземній машинці".

Кар'єра розпочинається з найпростішого, а далі людина може розвиватись у тому напрямі, де пілот себе бачить і де потрібно це підрозділу,  каже він: "Якщо хтось переходить на іншу посаду – на його місце шукають заміну з цивільних".

Що змінить запуск Сил безпілотних систем

Навантаження на цивільні школи підготовки операторів БпЛА або навчальні центри розробників все ще лишається непомірно високим, каже LIGA.net представник DeViRo.

"Дуже потрібен діалог між державою та приватними школами, – каже він. – Запит на навчання зростає, і потрібно готувати велику кількість військовослужбовців. Але без державних контрактів на навчання задовольнити попит школам буде вкрай важко".

Фото: Батальйон К-2 54-ї окремої механізованої бригади)

Багато хто з "приватників" покладає великі сподівання на повноцінну співпрацю із командуванням Сил безпілотних систем. Розраховують, що вони зможуть запропонувати нову систему навчання із залученням приватних шкіл.

Під час презентації Сил безпілотних систем командувач Вадим Сухаревський наголосив, що підрозділи безпілотних систем, які зараз виконують бойові завдання на фронті, не будуть йому перепідпорядковані.

"Ми в жодному разі не будемо забирати до себе та перетягувати підрозділи з бригад, які сьогодні перебувають на фронті. Це – деструктив", – сказав він.

За словами Сухаревського, Сили безпілотних систем насамперед створені для тісної взаємодії з уже наявними підрозділами БпЛА, а також заради підсилення їх частин.

Пізніше у коментарі LIGA.net Сухаревський зазначав, що дійсно планує максимально скоординувати зусилля військових та цивільних задля досягнення максимальної ефективності. Зокрема – під час підготовки екіпажів БпЛА.

"У цьому плані я розраховую на свій досвід і досвід команди, яку залучатиму до цих процесів, – каже він. – Зараз робиться дуже багато. І той оптимізм, який я озвучую, не безпідставний".

Для підрозділів, які підпорядковуватимуться Сухопутним військам, співпраця із приватними школами у питаннях підготовки також буде корисною, каже Дмітрієв. Але за умови, що координація зусиль відбуватиметься не так, як зараз. Обов’язкова вимога – стандартизована програма підготовки та контроль якості навчання.

Навчанням особового складу і для Сил безпілотних систем, і для Сухопутних військ гіпотетично опікуватиметься Головне управління авіації.

У Міноборони цього поки що не коментують.

Значної різниці у самій підготовці бути не повинно, переконаний підполковник з К-2 Кирило Верес. "Для роботи на відстанях до 100 км будь-який підрозділ переднього краю має всі засоби, і підготовка всіх однакова, – пояснює він. – Коли йдеться про дальності понад 200 км – звісно, навчання відрізнятиметься".

Поки навіть говорити про бюджети на підготовку особового складу для Сил безпілотних систем неможливо, каже LIGA.net членкиня комітету Ради з питань національної оборони та розвідки (Голос) Соломія Бобровська. Офіційно такого роду військ досі не існує: "Драфт законопроєкту про створення нового роду військ мігрує між Міністерством оборони та Офісом президента. Він досі не внесений у парламент".