Депутатів-реформаторів стало менше. Хто і як голосував за корисні законопроєкти у 2021 році

У першому півріччі 2021 року Верховна Рада України набрала оберти в ухваленні реформаторських законів, тобто таких, які змінюють "правила гри" в країні.

За п'яту сесію* їх було 58, із них 49 реформ, три антиреформи та шість контраверсійних законів. Для порівняння: у попередні дві сесії депутати ухвалили 25 та 32 реформи, і лише під час "турборежиму" (друга сесія) їх було більше – 72.

За результатами останньої сесії середній рівень підтримки депутатами реформ становить 67%. Цей показник у діапазоні ±1% стабільний весь час роботи парламенту дев’ятого скликання.

Найвідоміші реформатори: ті самі

Усі місця з топ-3 рейтингу посіли депутати від фракції "Слуга народу". 

Першу сходинку з рейтингом 96% посідають стабільні депутати-реформатори: Володимир Гевко, Олександр Пасічний, Іван Шинкаренко, Сергій Кальченко, Владлен Неклюдов та Анатолій Костюх. За результатами минулої сесії вони також були на першій сходинці разом із шістьма іншими своїми колегами. 

Друге місце з невеликим відривом (рейтинг 95%) посідають 10 депутатів (також із СН): Мар'яна Безугла, Сергій Штепа, Максим Заремський, Ганна Лічман, Олег Семінський, Павло Мельник, Олена Мошенець, Богдан Кицак, Максим Павлюк та Роман Соха.

Рейтинг для третьої позиції (94%) набрали одразу 15 депутатів: Бакумов, Жупанин, Негулевський, Мотовиловець, Михайлюк, Федієнко, Грищук, Зуб, Копитін, Каптєлов, Подгорна, Культенко, Безгін, Любота, Здебський.

Після четвертої сесії депутати з другої й третьої сходинок також були в топі рейтингу (крім Люботи та Здебського, які посідали четверту сходинку).

Оскільки рейтинг ККД накопичувальний, зрозуміло, що зараз, коли минула майже половина каденції, значно піднятися у рейтингу дуже важко. Проте впасти – можна. Тому лідери рейтингу можуть зберегти свої позиції лише якщо продовжать послідовно працювати над реформами.

Незмінні антиреформатори: ОПЗЖ

Представники фракції ОПЗЖ стабільно перебувають внизу рейтингу ККД. Їх можна сміливо  назвати найбільшими антиреформаторами. 

У Сергія Ларіна, Вадима Столара та Вадима Рабіновича рейтинг лише 1-2%. Решта їхніх колег не набагато кращі – середня підтримка реформ цією фракцією становить 14,6%.

Рабінович та Ларін, як і минулої сесії, не підтримали жоден реформаторський закон (як, втім, і антиреформаторський). Також за п’яту сесію зовсім не підтримували зміни "правил гри" Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Юрій Солод, Федір Христенко (ОПЗЖ), Дмитро Шенцев, Олесь Довгий (позафракційні) та Степан Івахів (За майбутнє).

Підтримка за фракціями: стабільна в СН, зниження – у Голосу та ЄС

Лідеркою у підтримці реформ залишається фракція "Слуга народу "– середній ККД депутатів фракції близько 84% (рис. 1). Наступна – партія "Довіра " (64%), яка обігнала партію "Голос " (62%). За результатами минулої сесії Голос випереджав Довіру – 66% проти 62% відповідно.

Рисунок 1. Середній індекс підтримки реформ депутатами фракцій та груп за результатами п’яти сесій

Джерело: власне дослідження

Партія "Голос " стала помітно менше підтримувати реформаторські закони – за п'яту сесію середня підтримка реформ депутатами цієї фракції становила лише 53% (рис. 2). А загальний рейтинг у понад 60% йому забезпечило голосування під час попередніх сесій.

Серед депутатів Голосу найбільший загальний ККД має Андрій Осадчук (76%), а найменший – Кіра Рудик (42%).

Цього року у Голосі стався розкол, і у червні частина нардепів створила окреме депутатське об’єднання "Справедливість ", до якого входять 11 народних обранців. Підтримка реформ Справедливістю в середньому становить 67%, тоді як решта Голосу підтримували реформи в середньому на 60%. Проте в обох частинах партії є депутати як із відносно низьким, так і з відносно високим ККД.

Як змінювалася реформаторська активність фракцій з 2019 року? Розглянемо рис. 2.

Рисунок 2. Середній рівень підтримки реформ фракціями за кожну сесію (розглядаються закони лише за окрему сесію, без накопичення) 

Рис. 2 показує, що депутати Слуги народу стабільно підтримували реформи протягом усіх сесій – на рівні 83-85%. 

Підтримка реформ Голосом поступово падала й найбільше знизилася за час п'ятої сесії.

Довіра останні три сесії підтримувала реформи на рівні 66%-74%, хоча на початку каденції їхні реформаторські зусилля були значно нижчими – 46%.

Після двох сесій з ККД понад 60% партія "Європейська солідарність" знизила свою підтримку реформ майже до рівня другої сесії – 46%.

Фракція "За майбутнє" повернулася до рівня підтримки реформ епохи "турборежиму" – 40% – після провалу до 27-28% протягом третьої та четвертої сесій.

Батьківщина залишається другою після ОПЗЖ найменш реформаторською фракцією. Середній ККД депутатів від цієї політичної сили за п'яту сесію – лише 30%. ОПЗЖ у свою чергу протягом четвертої та п'ятої сесій ще більше знизила свою підтримку реформ.

Реформатори: плюс сім, мінус 11. Антиреформатори: плюс чотири, мінус п'ять

Традиційно депутати в рейтингу ККД діляться за підтримкою реформ на три групи:

1. Реформатори – ККД від 100% до 89% включно.
2. Помірковані реформатори – від 88,9 до 40% включно.
3. Антиреформатори – до 40%.

За п'яту сесію число реформаторів зменшилося з 97 до 93. Відповідають за ці зміни "Слуги": до групи реформаторів увійшов Василь Вірастюк, який став депутатом від округу на Прикарпатті, а 11 депутатів від СН перейшли з групи реформаторів до поміркованих: Тарас Тарасенко, Сергій Гривко, Микола Задорожній, Олена Хоменко, Михайло Ананченко, Олексій Ковальов, Юрій Корявченков, Богдан Торохтій, Анна Пуртова, Дмитро Разумков (формально він був позафракційним, але обирався від СН) та Олександр Скічко. Олександр не працював безпосередньо у п'яту сесію, бо став головою Черкаської ОДА, але деякі закони, за які він голосував, були підписані у відповідний період (докладніше про це читайте у методології в кінці статті).

Натомість шість депутатів стали активніше підтримувати реформи й перейшли з "поміркованих" до реформаторів: Вадим Галайчук, Максим Дирдін, Юрій Кузбит, Ірина Борзова, Ростислав Тістик та Сергій Колебошин. 

Рисунок 3. Розподіл депутатів за фракціями та рівнями підтримки реформ

Отже, до умовної групи реформаторів входять лише депутати СН (рис. 3).

До групи поміркованих входять Голос (повністю), Довіра (окрім Геннадія Вацака, який є антиреформатором) та ЄС (окрім двох антиреформаторів – Петра Порошенка та Мустафи Джемілєва).  

Кількість антиреформаторів за п'яту сесію знизилася на одного, до 88. До антиреформаторів повернулися Михайло Волинець та Вадим Івченко, хоча минулої сесії вони навпаки – з найнижчої категорії потрапили до поміркованих. Також група антиреформаторів поповнилася позафракційними – Сергієм Магерою та Андрієм Аксьоновим. Натомість з антиреформаторів до поміркованих перейшли Іван Чайківський, Петро Юрчишин та Ігор Молоток із групи "За майбутнє".

Також двоє депутатів, які за результатами минулої сесії були антиреформаторами, припинили свою каденцію – Руслан Требушкін та Святослав Вакарчук. Останній має схожу зі Скічком ситуацію – Святослав не працював під час четвертої сесії, але закони, за які він голосував, були підписані у той період. Тому за цю сесію він також отримав рейтинг підтримки реформ.

Відповідно поміркованих реформаторів після п'ятої сесії стало на четверо більше – 244.

Підтримка реформ за напрямками

За середнім ККД серед 20 напрямків реформ у 19 лідирує Слуга народу (рис. 4). Лише у "енергетичній незалежності" одночасно дві фракції обганяють "Слуг" – Голос і ЄС.

Рисунок 4. Середній рівень підтримки депутатами напрямків реформ

За деяким іншими напрямками депутатські фракції і групи мають майже однаковий із СН рівень індексу підтримки реформ:

- в "управлінні державним боргом" Голос має 95%, проти 96% у "слуг";
- єдиний за напрямком "інше в монетарній системі" Закон про фінансовий лізинг найбільше підтримали СН (89%) та Довіра (85%);
- створення боргового агентства (напрямок "управління держборгом") СН та Голос підтримали однаково – на 95%, як і закони про заборону суцільних вирубок у Карпатах та безпеку автодоріг (СН – на 90%, Голос – на 85%, напрямок "інше в бізнес середовищі".

Якщо говорити про найнеулюбленіші напрямки у фракцій, то у Голосу це "державна служба" (два закони) та "конкурентна політика" (три закони). ЄС теж не підтримувала закони, що стосувалися держслужби, а також не підтримала створення Боргового агентства для ефективнішого управління держборгом.

Група "Довіра" найменший середній ККД має в "управлінні державним боргом" – 24%, бо більшість депутатів групи також не підтримали єдиний закон у категорії. Низьку підтримку від фракції отримали податкові реформи та ті, що стосувалися енергетики.

За майбутнє – переважно антиреформаторська група. Більше за інші напрямки депутати цієї політсили підтримували реформи, пов'язані з децентралізацією (58% в середньому) та соціальною підтримкою. Переважно підтримали вони й створення боргового агентства (68%), але не підтримали закон про фінансовий лізинг.

Депутати від Батьківщини більшість напрямків підтримують менше ніж на 50%. Трохи краще вони голосували за різні соціальні ініціативи, а найбільше підтримали закони "Про введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону" та "Про безпеку автомобільних доріг", які ми віднесли до "іншого в бізнес-середовищі".

ОПЗЖ загалом слабко підтримує реформи. Але трохи більше уваги представники фракції звертають на законодавство, яке поліпшує адміністративні послуги та соціальний захист. Також вони підтримали зміни у банківському секторі та регулюванні бізнесу.

Нарешті, за допомогою даних голосування за реформи можна побачити, наскільки фракції одностайні у підтримці змін у тих чи інших сферах. Для цього порахуємо коефіцієнт варіації, який показує, наскільки по-різному депутати однієї фракції підтримують реформи у кожній сфері. Ці коефіцієнти представлені на рисунку 5.

Рисунок 5. Одностайність підтримки реформ депутатами

Що "зеленіша" клітинка, то менше розбіжностей між депутатами певної фракції під час голосування за закони цієї сфери. Отже, з таблиці видно, що депутати Слуги народу, ЄС та Голосу найбільш одностайні, а Батьківщина та позафракційні мають найбільше розбіжностей під час голосувань.

Висновки

Попри періодичні повідомлення про "розпад монобільшості" та той факт, що деякі закони правляча партія ухвалює лише за допомогою інших фракцій чи груп, загалом СН залишається найбільш реформаторською та найбільш одностайною фракцією. Підтримка нею реформ залишається стабільно високою. Попри заявлену опозиційність добре підтримують реформи Голос та ЄС (і ми вітаємо те, що попри політичну боротьбу ці фракції голосують за потрібні для країни зміни). Після п'ятої сесії на друге місце за підтримкою реформ вийшла Довіра. 

Традиційно слабко підтримують реформи Батьківщина та ОПЗЖ, проте вони все ж голосують за ініціативи, які безпосередньо впливають на життя громадян – наприклад, розширення соціальної підтримки чи поліпшення надання адмінпослуг – адже неголосування за такі закони навряд чи зрозуміють їхні виборці.

Відповідальність виборців, у свою чергу, полягає в тому, щоби цікавитися політикою не раз на п’ять років, ставлячи позначку в бюлетені, а бодай двічі на рік – коли виходять наші оновлення того, як депутати голосували за реформи. Але краще – щодня, щоби розуміти, чи добре працюють обрані вами представники та призначені ними міністри.

Отже, прочитайте, поширте та спитайте з вашого депутата чи депутатки результати його/її роботи.

Автор - Назар Мошняга, аналітик DataVox

Стаття надана Вокс Україна