Путін втягує Китай у війну. Що може відповісти Пекін – стаття The Economist

Китай залишається осторонь війни Росії в Україні і поводиться стримано. Конфіденційно представники КНР кажуть: в будь-якому разі війна закінчиться на їхню користь, пише впливовий британський журнал The Economist.

Західні уряди вважають: Китай вирішив сидіти склавши руки й нічого не робити, чекаючи, що груба сила дозволить росіянам перемогти найближчими тижнями.

В Китаю є вагомі підстави бажати перемоги Путіну. Поразка та приниження російського лідера або навіть його повалення, зробить очільника КНР Сі Цзіньпіна більш вразливим. Десь за місяць до вторгнення авторитарні лідери підписали документ про "безмежну дружбу" і висловились щодо боротьби із НАТО і Заходом. Зараз для Сі Цзіньпіна ставки високі як ніколи. Наприкінці 2022 року він має втретє переобратися на посаду очільника Комуністичної партії й не може бути тим, хто "підтримав невдаху", пише The Economist.

Нещодавно деякі американські ЗМІ повідомили, що Росія звернулася по військову допомогу до Пекіна з проханням надати безпілотники, ракети "земля-повітря" та інше. Китай назвав це дезінформацією. Сі Цзіньпін зовсім не хоче нести відповідальність за цю війну, а хоче бути лише "кращим другом" Путіна. Також немає ознак, що Китай може скористатися моментом і захопити Тайвань. На відміну від Путіна, який кидає виклик глобальному порядку, товариш Сі поводиться значно обережніше, йдеться в публікації.

Читайте також: Держдепартамент США вважає, що Китай може підтримати агресію РФ військовою технікою

Одна з причин такої обережності – економічна.

Очільники китайських державних компаній з побоюванням дивляться на війну. Багато з них мають бізнес і в Росії, і в Україні. COFCO, державний харчовий гігант, вважає Україну важливою базою. Державна компанія China Merchants Group володіє портовими терміналами в Одесі. У 2020 році Харків погодився придбати 40 вагонів для своєї системи метро у китайської державної залізничної групи CRRC. Оскільки станції харківського метро зараз заповнені сім’ями, які ховаються від російських бомбардувань, контракт під загрозою.

Росія любить рекламувати ділові зв'язки з Китаєм. 4 лютого в Пекіні Путін оприлюднив нафтогазову угоду на $118 млрд, оголосивши її частиною "повороту на Схід".

Китай засуджує санкції Заходу проти РФ, але його власні економічні зв'язки з Росією будуть дедалі більш обмеженими.

Нафта і газ домінують у торговельних відносинах. Росія є третім за величиною постачальником газу для Китаю. Але нещодавні енергетичні угоди навряд чи зможуть швидко вирішити економічну біду Росії. Китай імпортував лише 10 млрд кубів газу з Росії в 2021 році через газопровід Сила Сибіру. Це набагато менше ніж 175 млрд кубометрів, які імпортує Європа. Навіть якщо в Китаї є апетит до експорту викопного палива, родовища у Росії не пов’язані з Китаєм трубопроводом, пише The Economist.

Росія може сподіватися на більш активну участь Китаю в її нафтовій промисловості після рішення Shell і BP про вихід з РФ. Це дасть Китаю "великі важелі впливу на Росію", упевнений Бен Кехіл з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Вашингтон).

Зброя. На більшість інших російських товарів попит у Китаї невеликий. Європа та Америка минулого року продали Китаю товарів на суму близько $490 млрд, – це в шість разів більше, ніж Росія Китаю. Зброя є єдиною продукцією російського виробництва, яка має там високу привабливість. Після розпаду СРСР Росія почала продавати Китаю надлишок озброєння на десятки мільярдів доларів, включно із літаками, підводними човнами, гелікоптерами, есмінцями та ракетами.

Ці продажі різко впали після 2006 року, частково через те, що Росія протестувала проти безмежного копіювання зброї Китаєм, а ще тому, що Китай хотів придбати більше сучасної зброї. Після санкцій Заходу за окупацію Криму у 2014 році Москва таки погодилася продавати Китаю якісніше обладнання, але тільки гуртом. Це дозволило б Росії зробити пристойний прибуток до того, як технологія була неминуче скопійована.

Зараз Китай може вимагати більш швидкого передання передового російського обладнання, особливо підводних човнів і технологій ППО.

Авіаційна промисловість. Росія відчайдушно потребує обладнання. Тільки США і тільки у 2021 році продали Росії літаків, двигунів і деталей на суму понад $880 млн. Сподівання Москви, що Китай втрутиться, були розвіяні 10 березня, коли представник російської авіації повідомив місцевим ЗМІ, що китайські фірми тепер відмовляються продавати запчастини для літаків.

Рішення китайських фірм триматися далі від Росії свідчить про побоювання покарань, які Америка може застосувати до них за співпрацю. Авіаційна промисловість Китаю майже повністю залежить від американських технологій, зазначає The Economist.

Електроніка. Державні ЗМІ Китаю активно рекламували вихід західних транснаціональних компаній з Росії як можливість для китайських компаній. Для деяких це так і є. Наприклад, Xiaomi вже володіє майже 40% ринку смартфонів в Росії і, ймовірно, виграє від припинення продажу Apple там. Утім, продаж Xiaomi в країні становить лише 3% від світового. А важкий стан російської економіки може перешкодити новим інвестиціям, йдеться в матеріалі.

Китайські банки могли б посприяти торгівлі з Росією в юанях, використовуючи CIPS, китайську систему транскордонних платежів. Але китайські фірми пам’ятають про ризик для своєї репутації на інших, більш важливих ринках, і не хочуть ризикувати.

Компартія Китаю бачить політичні вигоди від війни: вона допомогла підживити націоналістичні настрої. Китайські чиновники роздмухують це антиамериканською риторикою та підтримують твердження Путіна про те, що Україна є "нацистською маріонеткою Заходу". Офіційні ЗМІ та націоналістичні вебсайти описують Росію як жертву того самого західного знущання, яке давно зазнає Китай.

Офіційний Пекін вважає, що війна викрила слабкість президента Джо Байдена та його страх перед ядерним арсеналом Путіна. Компартія прогнозує, що санкції не зламають волі Росії.

З Європою, в ринках якої Китай зацікавлений, Пекін поводиться дуже обережно. Китайські офіційні особи, навпаки, закликають Європу до більшої самостійності та автономії від США, йдеться в публікації.

Насправді Китай отримає більше, ніж будь-яка інша країна, від ізоляції Росії. Обидві сторони далекі від тієї єдності, яку США та їхні союзники створювали протягом десятиліть. Їхні системи зброї несумісні. У них немає договору про взаємну оборону. Росія підтримує позицію Китаю щодо Тайваню, але, ймовірно, позиція є хиткою. Жодна з країн не хоче втручатися в конфлікти іншої. Вони також не готові до більшого, ніж спільна антитерористична, гуманітарна чи евакуаційна місії.

Одне з питань, яке стоїть перед китайськими лідерами: чи варті вигоди від такої співпраці політичних балів не лише на Заході, а й серед країн, що розвиваються, багато з яких також працюють разом із Китаєм, але засуджують вторгнення Росії в Україну.

Читайте також: Чому Китай підтримує Росію? Бо всю брудну роботу за нього зараз робить Путін