Ляпас Путіну. Чому Фінляндія і Швеція вступають до НАТО і що не так з Ердоганом
Швеція та Фінляндія офіційно оголосили про намір подати заявку на членство в НАТО. Головний мотив – російська агресія проти України. Як результат, замість "перерозподілу світу" російський диктатор Володимир Путін отримає ще понад 1200 кілометрів кордону з альянсом та його повне домінування у Балтійському морі.
Як Росія реагує на розширення альянсу, намагається реанімувати ОДКБ (спойлер – провально) та як Україна може скористатися досвідом скандинавських країн і наблизитись до членства в НАТО, – розбір LIGA.net.
ЩО СТАЛОСЯ. 15 травня політичне керівництво Фінляндії та Швеції офіційно оголосило про намір подати заявки на вступ до НАТО. Рішення мають підтримати парламенти найближчими днями. Проблем з цим не має бути, адже у Швеції за вступ до НАТО виступила керівна Соціал-демократична партія, яка до того була оплотом ідеї нейтралітету.
Так само проблем не має бути з набуттям членства. "Якщо вони вирішать подати заявку, це буде історичним моментом, – заявив 15 травня генсек НАТО Єнс Столтенберг. – Їхнє членство в НАТО зміцнить нашу спільну безпеку, продемонструє, що двері НАТО залишаються відчиненими та що агресія не пройде".
Поки 30 країн-членів альянсу розглядатимуть заявки, Швеція та Фінляндія отримають гарантії безпеки від США та Великої Британії.
Практично для обох країн зміниться не так багато: і Швеція, і Фінляндія стали офіційними партнерами НАТО 1994 року, тісно взаємодіють з арміями альянсу, а з огляду на операційну сумісність давно інтегровані у НАТО. Головна зміна – це п'ята стаття Північноатлантичного договору, яка розглядає напад на одну державу альянсу як напад на усі. Тепер це стосуватиметься двох нових країн.
Для НАТО це також очевидний виграш, каже LIGA.net Аліна Фролова, заступниця міністра оборони (2019-2020) та заступниця голови правління Центру оборонних стратегій. "Більший контроль за регіоном дає НАТО більше можливостей не допустити війни на власній території. Зміцнюється регіональна безпека", – вважає вона.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Наміри шведів та фінів очікувано викликали невдоволення Путіна та його оточення. МЗС РФ погрожує Фінляндії відповісти "кроками військово-технічного характеру". А для керівника Роскосмосу Дмитра Рогозіна це стало черговим приводом згадати про можливість ядерного удару.
13 травня Путін обговорив з Радбезом потенційні "загрози безпеці" РФ через рішення Фінляндії та Швеції, а наступного дня Росія оголосила про припинення подачі електроенергії до Фінляндії.
Також Путін згадав про свою "альтернативу" НАТО і зібрав 16 травня у Кремлі лідерів країн ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку). Окрім Росії туди входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.
Клімкін переконаний, що Путін скликав ОДКБ саме через Фінляндію та Швецію. "Путін бачить, що НАТО стає сильнішим. Швеція і Фінляндія – це чималий оборонний потенціал. НАТО матиме довший кордон з Росією. Це ляпас, – каже дипломат у коментарі LIGA.net. – Тому він і скликає ОДКБ за принципом "стінка на стінку", "альянс на альянс".
Путін заявив на засіданні ОДКБ, що вступ цих двох країн до НАТО не загрожує Росії. Але розширення військової інфраструктури НАТО на їхній території "викличе реакцію РФ у відповідь". Якою вона буде – не уточнив.
Зустріч ОДКБ закінчилася ганебно. Питання використання сил ОДКБ в України не порушувалось, а прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян прямо на засіданні публічно розкритикував російський воєнний блок за бездіяльність під час конфлікту з Азербайджаном у Нагірному Карабаху 2020 року.
Крім того, ніхто, окрім Лукашенка і Путіна, не піднімав питання війни з Україною. Зустріч показала марність спроб надути міфічний статус ОДКБ, який треба порівнювати не з НАТО, а з СНД, – каже LIGA.net співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
За словами Клімкіна, приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО докорінно змінює ситуацію у Балтійському морі.
Але для Путіна більш критичним є арктичний напрямок. Фінляндія та Швеція – серйозні гравці у сфері арктичної безпеки.
Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО означатиме стратегічну поразку Росії та крах геополітики Путіна, каже LIGA.net глава постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв (СН).
"Замість перерозподілу світу, зміни світового порядку та відсунення НАТО на кордони 1997 року, РФ отримає ще понад 1200 кілометрів кордону з альянсом та його повне домінування у Балтійському морі", – додає нардеп.
ЩО ДАЛІ. Ймовірно, рішення про вступ Фінляндії та Швеції до НАТО буде ухвалено на саміті альянсу у Мадриді 29-30 червня. Хоча це може статися швидше. Від подачі заявок до підписання протоколів про вступ може пройти два тижні, повідомляють німецькі ЗМІ з посиланням на представника НАТО.
Перепоною для шведів та фінів може стати Туреччина. Президент Реджеп Ердоган заявив, що у Туреччині "не може бути позитивного погляду на це питання", адже Швеція та Фінляндія дали притулок "терористам".
Клімкін переконаний, що Ердоган не блокує членство Фінляндії та Швеції, а хоче скористатися моментом і вирішити питання з підтримкою курдів. Міністерство закордонних справ Туреччини склало список вимог, які вона вважає необхідними для вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Головна з них – відмова від підтримки РПК та пов'язаних із нею Загонів народної самооборони (YPG, входять до складу альянсу "Демократичні сили Сирії", основним опонентом яких є Туреччина).
Глави МЗС Швеції та Фінляндії оголосили про намір відвідати Анкару для консультацій з турецьким колегою. Ердоган радить скандинавським дипломатам "не турбувати себе поїздками", адже зміна позиції Туреччини "неможлива".
Тому Путін прагне повернутися у 23 лютого, момент статус-кво, і почати переговори, на які він штовхав Захід, каже Клімкін. "Путіну потрібно максимально підняти ставки, щоб розпочати переговори з позиції сили", – додає він.
Для цього Росія прямуватиме за улюбленим варіантом – провокаціями, каже Пашков. "Це буде черговий зондаж червоних ліній, на що може піти НАТО у протистоянні з РФ. Не думаю, що буде пряма збройна агресія або ядерний удар по Фінляндії. Але розпочнеться політичний, силовий та фінансовий пресинг", – вважає експерт.
Фролова каже, що у Путіна немає шансів через провокації проти Фінляндії та Швеції виторгувати кращі позиції. "Він перетнув межу, на тлі якої будь-яка провокація тухоне. Він може погрожувати виключно використанням тактичної ядерної зброї. А збільшення кількості провокацій буде поведінкою ображеного хлопчика, якому не дали те, що він хоче", – пояснює вона.
Рішення Фінляндії та Швеції дає Україні серйозне вікно можливостей для вступу в НАТО, вважає Фролова. "По-перше, ми зараз воюємо за методологією сучасної війни, яку сповідує НАТО. Це збереження людських ресурсів і тактичні операційні підходи. Це все, чого нас навчали іноземні інструктори, – перераховує експертка. – По-друге, ми перейшли на сумісність щодо озброєння. І ми вже не повернемось назад".
На її думку, головною причиною, чому Україну не брали в НАТО, були погрози Росії агресивною поведінкою. "Але вона і так себе агресивно поводить. Тобто головна перепона була знята самими росіянами", – каже Фролова.
Читайте також: НАТО має "тримати двері відчиненими", а Путін має програти в Україні – Трасс