Оновлення бронювання: що змінилось і як працюватимуть нові правила броні

З 1 грудня 2024 року запроваджують нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Всі процеси будуть переведені в електронний формат через портал "Дія".

Процес бронювання призупинився у жовтні на час перевірки попередніх рішень, згідно з якими підприємства та установи були визнані критично важливими. Після перевірки 5% підприємств втратили свій статус. Тепер він поновлюється – за новими правилами.

"Ухвалені зміни напрацьовані з урахуванням ключової вимоги – забезпечити баланс між обороноздатністю держави та економікою", – наголосили LIGA.net у Мінекономіки.

Паперова процедура повністю скасована. Хоча підприємства, у яких немає технічної можливості сформувати список через "Дію", зможуть подавати список до тих держорганів, які визначили їх критично важливими. У такому випадку держоргани самостійно подаватимуть працівників на бронювання через "Дію".

Які будуть нововведення та що має враховувати бізнес – LIGA.net розбирала з Мінекономіки та юристкою практики супроводу бізнесу в Juscutum Юлією Літвінчук.

Нові критерії "критичності" підприємств

Оновлений порядок бронювання передбачає, що приватні підприємства для отримання статусу критичного повинні відповідати двом обов’язковим критеріям.

По-перше, рівень середньої заробітної плати на підприємстві тепер має становити не менше 2,5 мінімальних зарплат за останній календарний квартал (до завершення 2024 року – 20 000 грн). "Раніше цей критерій стосувався середнього розміру заробітної плати по регіону", – уточнює юристка Юлія Літвінчук.

По-друге, підтверджена відсутність боргів перед державним і місцевим бюджетами. Це стосується всіх податків, які сплачує підприємство: ПДФО, ВЗ, ЄП, податок на прибуток, ПДВ, акциз, податок на нерухомість, земельний податок, рентна плата та інші. "Раніше у цьому критерії йшлося лише про ЄСВ", – зазначає юристка.

Третій критерій залишається на вибір (для усіх форм власності):

• загальна сума сплачених податків/платежів (крім митних) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує 1,5 млн євро;
• надходження в іноземній валюті, крім кредитів і позик, перевищує 32 млн євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
• підприємство є резидентом Дія Сіті;
• підприємство надає послуги зв’язку, і його середньомісячний розмір чистого доходу за останнім звітом перевищує 200 млн гривень (для мобільних мереж) або 20 млн гривень (мереж фіксованого зв’язку);
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади.

Для підтвердження важливого значення, про яке йдеться в останньому критерії, існують додаткові регіональні та галузеві критерії критичності, додає юристка. Вони затверджуються органами виконавчої влади, державного управління, держадміністраціями тощо. І також зміняться – вони мають бути повторно встановлені з обов’язковим погодженням Міноборони та Міністерства економіки.

"Якщо одним із критеріїв, на підставі якого ви отримали критичну важливість, є "важливе значення", рекомендую контролювати наявність змін у відповідних переліках регіональних чи галузевих критеріїв", – говорить Літвінчук.

Водночас існує норма, яка дозволяє відповідати лише одному критерію "важливого значення". Але вона стосується не всіх. Ідеться лише про:

• компанії, які подають документи на отримання статусу критичної важливості в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України;
• постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій), які визначаються Мінекономіки як критично важливі.

Є ще низка підприємств, які можуть отримати статус критичної важливості за двома критеріями. Серед них – представники паливно-енергетичного комплексу.

"Ця суперечність та відсутність офіційних роз’яснень у цьому контексті створює невизначеність для компаній, які мають можливість отримати критичність на підставі виробництва товарів чи виконання робіт оборонного призначення, серед яких розробники БПЛА та інших військових технологій, а також представники важливого паливно-енергетичного комплексу", – зазначає юристка.

Протягом трьох місяців буде відбуватися перегляд прийнятих рішень про надання статусу критичної важливості, також звертає увагу Літвінчук. Водночас порядок, у якому він буде здійснюватися, нормативно ще не визначений.

Наразі кілька міністерств оголосили, що підприємствам потрібно самостійно знову подати пакет документів для отримання критичності на підставі оновлених вимог до 23 лютого 2025 року, однак і це прямо не підкріплено нормами.

Для тих компаній, які на 23 листопада 2024 року мають чинний статус критично важливих, але строк дії яких закінчується до 30 листопада 2024 року (включно), критичність продовжується до 31 грудня 2024 року.

"На жаль, у нормі не охоплено можливість продовження для тих підприємств, строк дії критичності яких завершився до 23 листопада 2024 року й які через призупинення розгляду поданих звернень не змогли підтвердити свій статус", – додає юристка.

Відповідність критеріям критичності контролюватимуть – обіцяють моніторинг діяльності підприємств та організацій за звітні податкові періоди (щоквартально).

Визнані Мінстратегпром, критично важливі підприємства зі сфери ОПК, як і раніше, матимуть можливість бронювати 100 % своїх працівників. Бо вони є важливими одночасно як для сфери економіки, так і для забезпечення обороноздатності країни. Заяви про зменшення обсягу бронювання для таких підприємств, а також про нібито загрози для роботи сфери ОПК у зв’язку зі змінами до порядку бронювання, не відповідають дійсності, підкреслюють LIGA.net у Мінекономіки.

"Робота комісії Мінстратегпрому, яка визначає критично важливі підприємства у сфері оборонно-промислового комплексу, є ефективною: під час аудиту ухвалених комісією рішень жодних порушень не виявлено", – додають у відомстві.

Нові правила бронювання

Працівникам приватних підприємств бронювання надаватиметься, якщо військовозобов’язаний одночасно відповідає всім цим вимогам:

• перебуває на військовому обліку;
• у трудових відносинах з критично важливим підприємством;
• займає посаду на критично важливому підприємстві, за якою йому нараховано заробітну плату за кожний місяць звітного періоду (кварталу) не нижче 20 000 грн;
• уточнив військово-облікові дані та не перебуває у розшуку.

Тих, хто не відповідає одночасно всім цим вимогам, забронювати не можна.

Жодних вимог щодо дати працевлаштування працівника у нових вимогах до бронювання немає, наголошують LIGA.net у Мінекономіки.

Раніше нардеп і член Комітету з питань економічного розвитку Богдан Кицак заявив, що чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь. Це не так, підкреслюють у міністерстві.

18 травня 2024 року є датою, станом на яку фіксується лише кількість працівників на підприємстві для бронювання. Це дозволить підприємствам не зменшувати чисельність працівників, що будуть заброньовані (безвідносно до конкретних працівників). Ця норма діяла й у попередній редакції порядку про бронювання.

Наприклад, на підприємстві станом на 18 травня працювало 100 військовозобов’язаних, заброньовано 50 працівників. З 18 травня і до кінця року до війська призвали 20 військовозобов’язаних (з числа не заброньованих).

"Не зважаючи на зменшення кількості військовозобов’язаних до 80 осіб – бронюванню підлягатимуть 50 осіб (50% від 100, а не від 80)", – пояснюють у Мінекономіки.

Якщо кількість військовозобов’язаних, навпаки, збільшилася – для розрахунку буде братися ця більша кількість, додає Літвінчук.

Ліміт та кінцеву дату бронювання до Єдиного переліку критично важливих підприємств вносить орган, який прийняв рішення про надання критичності.

Термін дії відстрочки у зв’язку з бронюванням не може перевищувати:

• строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади чи інших державних органах;
• строку дії контракту на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Сил оборони — для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах;
• 12 місяців — для військовозобов’язаних, які працюють: на підприємствах, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, або в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування;
• строку договору або строку, на який їх обрано — для співробітнків спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна.

Хто входить у загальну кількість військовозобов’язаних

Мова йде лише про чоловіків. Змінами затвердили, що військовозобов’язані жінки не будуть враховуватися у загальну кількість військовозобов’язаних.

Також у цю загальну кількість не рахують військовозобов’язаних, які займають посади:

• державної служби категорії "А";
• штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, військових адміністрацій;
• державної служби категорії "Б", але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії "А";
• голів обласних, районних, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів.

При поданні списків на бронювання потрібно буде зазначати прізвище, ім'я та по-батькові, ідентифікаційний номер та номер паспорта.

Необхідність зазначати військово-облікові спеціальності, реквізити документів та дату уточнення даних, – скасували. Однак є ймовірність, що необхідність зазначення цих даних залишиться у Дії – відповідних дій у порталі ще нема.

Кого позбавляють бронювання

Броні нікого не позбавляють.

Бронювання, чинні на 23 листопада 2024 року, дійсні в межах раніше встановлених строків, але не довше 28 лютого 2025 року. Потім – їх скасують, якщо критично важливе підприємство повторно не забронює цих працівників через Дію до цієї дати.

Що підтверджує наявність бронювання

Підтвердженням відстрочки на підставі бронювання є інформація у військово-обліковому документі, який можна сформувати в додатку Резерв+.

Якщо кількість працівників у Дії не відповідає реальній ситуації – треба розбиратись. "Можуть бути різні причини, відповідно й різні вирішення, – говорить юристка. – Найбільш поширеною є наявність некоректних даних у Пенсійному фонді".

Скільки працівників можна забронювати

Переважно не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних. Понад 50% – лише за окремим рішенням міністра оборони або якщо компанія веде діяльність, яка дозволяє забронювати всіх працівників (тепер перелік такої діяльності скорочено).

Висновки та рекомендації

Підприємствам, які планують отримати статус критичної важливості та забронювати працівників, але не відповідають трьом загальним критеріям, юристка Juscutum Юлія Літвінчук радить дочекатись оновлення регіональних та галузевих критеріїв важливого значення. І подавати документи вже у відповідності до оновлених вимог.

Слід уважно перевірити відповідність умовам бронювання тих працівників, кого ви плануєте забронювати (у тому числі в частині розміру заробітної плати).

Тим підприємствам, які вже мають статус критичної важливості та заброньованих працівників, за словами Літвінчук, теж слід переглянути розміри зарплат та переконатись у відсутності податкових боргів.

Якщо статус критичної важливості бізнес отримав, у тому числі, на підставі критерію "важливого значення" – контролювати актуальні переліки умов, оскільки вони можуть мінятись за погодженням з Мінекономіки та Міноборони.

Оскільки бронювання, які були дійсні станом на 23 листопада 2024 року, будуть чинними (але максимум до 28 лютого 2025 року), потрібно буде повторно забронювати військовозобов’язаних працівників, додає юристка.

Інакше після цієї дати відстрочки на підставі бронювання будуть скасовані.