"Не треба хайпу". Українці розділили Премію миру з білорусами та росіянами: несеться скандал

Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії миру-2022. Престижну нагороду здобули Центр громадянських свобод (Україна, це вперше), засновник білоруського центру "Вясна" та політв'язень Алесь Бєляцький, російська правозахисна організація "Меморіал".

Голова українського центру Олександра Матвійчук назвала "Вясну" та "Меморіал" партнерами. У соцмережах розпочався скандал: на тлі розв'язаної Росією – за підтримки Білорусі – великої війни в Україні комітет включив у реліз тези про "братство".

"Ніхто не заслуговував більше на премію миру, ніж український народ і ЗСУ. Боротьба за мир сьогодні – набагато важливіша за розмови про мир. Боротьба за права людини, зокрема в Білорусі, ведеться зараз саме в Україні", – каже LIGA.net Андрій Санніков, колишній в'язень режиму Лукашенка, опозиційний кандидат у президенти Білорусі у 2010 році.

Українські правозахисники-лауреати обіцяють 8 жовтня зібрати пресконференцію та відповісти на спірні питання. Що відомо про Нобелівську премію миру-2022 зараз – у короткому розборі LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

ЛАУРЕАТИ-2022: ЗА ЩО ДАЮТЬ ПРЕМІЮ МИРУ

Премія миру вручається тому, хто найбільше чи найкраще попрацював "для братства між народами, скорочення регулярних армій та просування мирних конгресів", йдеться у заповіті Альфреда Нобеля. Цього року Комітет номінував на премію миру:

1. Центр громадянських свобод (Україна)

Правозахисна організація була заснована ще 2007 року. Під час Революції гідності ЦГС брав участь у створенні ініціативи Євромайдан SOS. А у 2014 році почав їздити з моніторинговими групами до Криму та на Донбас, передавати до Міжнародного кримінального суду свідоцтва про злочини режиму Януковича.

"Центр вів активну діяльність і раніше, але після 2014 року з'явився захист постраждалих на Майдані, війна. З одного боку, допомога людям, з іншого – спроба донести до міжнародної спільноти факти", – розповідає LIGA.net член правління ЦГС Ігор Козловський. Він сам майже два роки провів у полоні терористів "ДНР".

Після 24 лютого 2022 року основним заняттям центру стало збирання свідчень українців, які постраждали від воєнних злочинів росіян, фіксація цих фактів, донесення до ООН та міжнародної спільноти, каже Козловський. LIGA.net детально обговорювала цей напрям в інтерв'ю з головою центру Олександрою Матвійчук.

Також центр разом із низкою інших великих організацій бере участь в ініціативі "Трибунал для Путіна". Її учасники документують події з ознаками воєнних злочинів та працюють на міжнародному рівні, щоб задіяти механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, МКС, ЄС, зупинити воєнні злочини та покарати винних.

Матвійчук написала у FB, що рада одержанню премії "разом з нашими друзями та партнерами з "Меморіалу" та "Вясни". Вона також закликала ООН провести реформу міжнародної безпеки, виключити Росію з Ради Безпеки та створити міжнародний трибунал, щоб притягнути Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності.

Читайте також: Інтерв'ю | Премія миру. Голова Центру громадянських свобод Матвійчук — про війну та злочини росіян

2. Алесь Бєляцький (правозахисний центр "Вясна", Білорусь)

Бєляцький був одним з ініціаторів демократичного руху у 1980-х роках, зазначають у Нобелівському комітеті. 1996 року він заснував правозахисну організацію "Вясна" у відповідь на поправки до Конституції, які наділяли Лукашенка диктаторськими повноваженнями.

"Вясна" надавала підтримку ув'язненим демонстрантам та їхнім родинам, а потім перетворилася на правозахисну організацію широкого профілю, документувала факти тортур політв'язнів. Режим Лукашенка намагався змусити Бєляцького замовкнути: він був ув'язнений з 2011 до 2014 року, а після протестів 2020-го знову опинився за ґратами.

Його вже кілька разів висували на Нобелівську премію миру, зазначає для LIGA.net ексв'язень режиму Лукашенка Андрій Санніков.

"Премія посилає сигнал режиму Лукашенка: світ знає, хто герой, а хто злодій. Злочинці – ті, хто тримають Алеся та 4000 політв'язнів у в'язницях… Політв'язні в Білорусі отримують сигнал, що світ про них не забув і високо цінує боротьбу за права", – каже Санніков.

За його словами, премії миру заслуговували український народ та ЗСУ, які протистоять агресії Росії: "Жертвуючи собою, українці захищають і Білорусь. Білоруські добровольці у лавах ВСУ – полк Калиновського – борються за те саме, за що бореться Алесь та політв'язні. За свободу Білорусі та України, за права людини".

3. Правозахисний центр "Меморіал" (Росія)

Організацію створено ще у 1987 році. Її засновники хотіли домогтися, щоби жертви комуністичного режиму не були забуті, зазначають у Нобелівському комітеті. Біля витоків "Меморіалу" стояли лауреат премії миру Андрій Сахаров та правозахисниця Світлана Ганнушкіна.

Після розпаду СРСР "Меморіал" став найбільшою правозахисною організацією у РФ, збирав дані про жертв сталінської епохи, репресії у Росії, боровся з мілітаризмом. Також він документував інформацію про злочини армії Росії у Чечні.

У 2009 році було вбито керівницю чеченського відділення "Меморіалу" Наталію Естемірову. "Меморіал" був визнаний у РФ іноагентом, а у 2021 році режим Путіна взагалі заборонив роботу організації.

Читайте також: Розбір | Клік і готово, як конструктор! Пояснюємо, як Нобель з хімії рятуватиме життя, природу

СКАНДАЛ: ЩО НЕ ТАК З ПРЕМІЄЮ ЦЬОГО РОКУ

Нобелівський комітет зазначив, що нагородив премією "борців за права людини, демократію та мирне співіснування в сусідніх країнах – Білорусі, Росії та Україні". На думку комітету, лауреати "втілили в життя ідею Нобеля про мир та братерство між народами".

Білоруський опозиціонер Санніков не вважає, що в діях Нобелівського комітету були тези про "братні народи". 

Поділ премії з представниками країн-агресорів справді може викликати напруження, згоден Козловський із правління ЦГС: "Хотілося б, щоб весь фокус припадав на Україну. Тим більше, що представник РФ отримував цю премію минулого року".

Але українці перебувають у війні, наша оптика проходить через травмовану війною свідомість, зазначає Козловський. Міжнародна спільнота та Нобелівський комітет можуть бачити ситуацію інакше.

Премію вручають людині, а не державі, вважає Козловський: "І не треба зайвого хайпу. Нагадуйте собі, що Україна здобула премію вперше. Це ж чудово". Однак у соцмережах уже розпочався скандал.

Голова правління фундації De Jure, юрист Михайло Жернаков вважає, що поділ премії миру з "хорошими росіянами та білорусами" показує, наскільки світ не розуміє того, що відбувається.

Але це не робить меншим визнання роботи ЦГС, упевнений він.

Нобель цього року – просто "супер", саркастично написав у Twitter радник голови ОП Михайло Подоляк: "У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова "мир", якщо премію отримують представники двох країн, які напали на третю".

Ідея розділити премію між лауреатами з Білорусі, України та Росії – погана, вона зрівнює боротьбу громадянського суспільства у цих трьох країнах, написала головна редакторка The Kyiv Independent Ольга Руденко.

А нардепка Слуги народу Мар'яна Безугла взагалі пропонує українським правозахисникам відмовитися від премії та вважає її "подарунком" Путіну.

Однак Нобеля вручають конкретним людям та організаціям, вибір лауреатів – не про братні народи, а про спротив спільному злу, не згоден з критиками Вахтанг Кіпіані, головний редактор Історичної правди та автор книги про справу репресованого українського поета Василя Стуса.

"Нобель цього року – це символ, що в Росії біда всередині ("Меморіал"), і вона небезпечна для миру України та Білорусі, зокрема – тому ЦГС документує злочини Росії та доносить світові про це інформацію, а Бєляцький кинутий у в'язницю російським колабораційним режимом Лукашенка, – вважає він. – Саме це і можна, і потрібно комунікувати. А не істерики".

Читайте також: Інтерв'ю | Премія миру. Голова Центру громадянських свобод Матвійчук — про війну та злочини росіян