"Пряме влучання по нашому корпусу". Ракетний удар по Інституту зв'язку у Полтаві – які висновки
Повітряна тривога застала курсантів Інституту зв'язку у Полтаві під час першої пари.
"Ми фізично не встигли залишити авдиторій і будівлю. Люди спускалися з кількох поверхів. Нас перший вибух застав вже на сходах. Другий – через 15 секунд, не більше. Хто був на вулиці, постраждали не менше. Наш корпус отримав пряме влучання", – написав у соцмережах журналіст видання Східний варіант Роман Пунін. Влітку 2024 року він долучився до лав Збройних Сил України.
Зранку 3 вересня Росія вдарила по Інституту зв'язку двома балістичними ракетами "Іскандер". Сотні людей опинились під завалами. Станом на 18:30, за даними Офісу генпрокурора, відомо про загибель 51 людини. Ще понад 200 людей поранені.
"Якщо противник влучив у навчальний корпус у Полтаві, слід думати, що туди він і планував влучити. Саме тоді, коли курсанти в аудиторіях", – каже LIGA.net військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Ця трагедія – не перший випадок, коли росіяни завдають удару по центру підготовки майбутніх військовослужбовців (нижче – перелік інших). Що відомо про ракетні удари у Полтаві та чи можливо запобігти повторенню таких ситуацій – коротко.
ЩО СТАЛОСЯ. Внаслідок удару двома російськими балістичними ракетами у Полтаві частково зруйновано одну з будівель Інституту звʼязку та сусідню лікарню. Пошкоджено понад 10 житлових будинків, що розташовані поруч.
Місцеві жителі підтвердили LIGA.net, що перший вибух пролунав буквально за хвилину після оголошення повітряної тривоги, другий – за кілька секунд після того.
Чутки про те, що біля навчального закладу проводилось шикування, не відповідають дійсності, переказує LIGA.net слова очевидців співрозмовник у Силах оборони.
"Люди опинилися під завалами. Багатьох вдалося врятувати... На жаль, багато загиблих", – повідомив президент України Володимир Зеленський.
Президент доручив провести повне та оперативне розслідування всіх обставин того, що сталося. Обставини трагедії у співпраці з правоохоронцями зʼясовуватиме також Головна інспекція Міноборони, каже міністр оборони Рустем Умєров.
"Обов’язково російська наволоч відповість за цей удар", – сказав Зеленський, знову закликавши західних партнерів надати Україні системи протиповітряної оборони та дозволити бити по Росії далекобійною зброєю.
ЗМІ із посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомляють, що за фактом удару Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за ч. 4 статті 425 ККУ – недбале ставлення військової службової особи до служби. Ця стаття застосовується до військових начальників, а також інших військовослужбовців, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків.
LIGA.net звернулись за підтвердженням до ДБР. Там "уточнюють" цю інформацію.
Командиром Полтавського центру зв’язку з 2014 року є полковник Олександр Міцюк.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Удар по навчальних центрах військовослужбовців росіяни завдають вже не вперше. Зазвичай це призводить до великої кількості загиблих.
8 березня 2022 року російські війська завдали ракетного удару по казармі у пункті постійної дислокації бригади морської піхоти ВМС ЗСУ в Миколаєві. Загинули, за деякими даними, щонайменше 110 та отримали поранення ще більше сотні українських військовослужбовців – мобілізованих і контрактників.
13 березня 2022 року окупанти здійснили обстріл Яворівського військового полігону, загалом випустивши по центру підготовки добровольців понад 30 ракет. Тоді загинуло понад 60 людей, ще 160 отримали поранення.
17 травня 2022 року росіяни завдали ракетного удару по казармах навчального центру "Десна". Завали розбирали кілька днів, під ними виявили тіла 87 загиблих. Ще кілька десятків військовослужбовців досі вважаються зниклими безвісти.
3 листопада 2023 року ракетою типу "Іскандер-М" росіяни ударили по шикуванню (з нагоди свята) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади в селі Зарічному Запорізької області. Командування повідомило про загибель 19 військовослужбовців.
Це ті удари, які росіяни завдали лише після повномасштабного вторгнення.
Від початку війни 2014 року ударів по місцях скупчення особового складу також було багато, каже LIGA.net ексречник Генштабу Владислав Селезньов: "З 2014 року багато разів мінялись головнокомандувачі та начальники Генштабу. Але система службових перевірок досі не працює. Випадків притягнення до відповідальності не було".
ЩО ДАЛІ. Без якісних розслідувань та драконівських рішень щодо командирів, які неспроможні створити умови для захисту людей, змін не буде, каже Селезньов:
"Поки не буде відповідних рішень щодо притягнення до відповідальності, щодо адаптації українського війська до сучасних умов та реалій – нічого не зміниться".
Висновки з попередніх трагедій не робляться через те, що кадрова робота імітується, а не проводиться, підтверджує LIGA.net полковник запасу, військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. "Посадові особи по службі просуваються за принципом особистої відданості, а не професійної компетентності", – зазначає він.
Проблема браку ресурсів у питанні захисту від російських ударів також відіграє свою роль, додає Селезньов: "Ми не маємо достатньої кількості ресурсів для моніторингу повітряного простору. Нам бракує систем ППО. Але в першу чергу нам бракує здорового глузду в організації роботи війська, щоби такі трагедії не повторювались".